Стартує чергова хвиля Всеукраїнської ініціативи «Посади дерево миру», у рамках якої по всій Україні за координації архієпархіальних, єпархіальних та екзархальних референтів Бюро УГКЦ з питань екології будуть висаджені парафіяльні сади Перемоги.

Метою акції є привернення уваги до катастрофічних соціально-екологічних наслідків війни, єднання в молитві за перемогу, справедливий мир та збереження створіння, плекання екологічної свідомості та патріотизму, а також прагнення стояти в обороні життя, рідної країни та дарованої Богом природної спадщини.

Великопосна ініціатива Екобюро УГКЦ триває на теренах Донецького екзархату УГКЦ. Низка заходів, молитовного та практичного характеру мали місце у церковних інституціях. Зокрема проводилися Хресні Дороги, відбувалися відвідини парафіяльних спільнот, екологічні навчання парафіян.

Отець Михайло Неїжмак, екореферент Донецького екзархату відвідав парафію Покрови Пресвятої Богородиці у с. Балівка, Дніпровського деканату, де разом з місцевим священником о. Леонідом Бізуновим помолився Божественну Літургію, додаючи окремі прохання до сугубої єктенії за збереження Божого світу. Після Літургії о. Михайло звернувся з духовним словом до вірних, наголосивши на потребі комплексного навернення у св. Тайні Сповіді. «Щорічна природоохоронна ініціатива Екобюро у часі великого посту закликає нас усіх до навернення задля збереження Божого створіння, призадуми над нашими не дружніми, гріховними вчинками щодо довкілля». — наголосив екореферент.

По апостольському читанню

Євр. 321 зач., 9, 11-14

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі! Сьогодні ми маємо вже 5 неділю Великого Посту. Ще зовсім трішки – і будемо відзначати велике світле свято Христового Воскресіння. Через всі неділі Великого Посту наша Церква готує нас до цієї зустрічі з Воскреслим Христом. Сьогодні для роздумів над духовним життям дається послання апостола Павла до євреїв. З одного боку, цей уривок є дуже коротким, і, здавалось би, що нам може сказати такий лаконічний текст? Пропоную сьогодні разом заглибитись в це послання апостола Павла й роздумати над ним.

Автор пише нам про Христа як про Первосвященика, який приніс себе в жертву за гріхи людства на противагу всім старозавітнім жертвам тварин: «Христос прийшов як первосвященик майбутніх благ. Він пройшов через більший і досконаліший намет, нерукотворний, тобто не земної будови, і увійшов раз назавжди у святиню не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю і знайшов вічне відкуплення» (Євр. 9, 11-12). Сьогодні варто кожному з нас замислитись: наскільки я готовий прийняти Христову жертву? Наскільки я ціную те, що Христос віддав своє життя за мене? Адже Він своїм терпінням та смертю на хресті зміг вирвати нас з-під влади диявола й  подарувати кожному вічну радість у небі. Цим Христос засвідчив безмежну любов Творця до свого створіння – людини.

Мр. 47 зач.; 10, 32-45

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі, застановляючись над Євангелієм 5 неділі Великого посту, ми бачимо дві кардинально протилежні дійсності: Христос звіщає покірне прийняття волі Отця, анонсуючи свою смерть і воскресіння; натомість Іван та Яків, пропускаючи повз вуха слова Спасителя, прагнуть здобути земну славу. Христос говорить про хрест, а Яків з Іваном мріють про почесті й трони.

Дорога, якою йшов Христос, вела на Голгофу, де замість трону Його очікував смертельний вирок. Для апостолів були місця як справа, так і зліва. Біда в тому, що коли їх треба було займати, Яків з Іваном (як, зрештою, й інші учні) десь зникли, розчинилися у юрбі.

На цьому наголосила Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва, виступаючи на 31-му засіданні координаційної групи Енергетичного співтовариства.

“Сьогодні енергоефективність набула критичного значення як для декарбонізації, так і для енергетичної безпеки України та Європи. Незважаючи на всі існуючі виклики, ми продовжуємо імплементувати європейські директиви в національне законодавство для досягнення національних цілей у цій сфері. Енергетичне співтовариство – наш надійний партнер на шляху євроінтеграції та дороговказ до реформ”, - зауважила Голова Держенергоефективності, представляючи євроінтеграційні кроки в енергоефективності та подальші пріоритети в роботі.

Євр. 321 зач., 9, 11-14

Слава Ісусу Христу!

Дорогі в Христі! Сьогодні ми маємо вже 5 неділю Великого Посту. Ще зовсім трішки – і будемо відзначати велике світле свято Христового Воскресіння. Через всі неділі Великого Посту наша Церква готує нас до цієї зустрічі з Воскреслим Христом. Сьогодні для роздумів над духовним життям дається послання апостола Павла до євреїв. З одного боку, цей уривок є дуже коротким, і, здавалось би, що нам може сказати такий лаконічний текст? Пропоную сьогодні разом заглибитись в це послання апостола Павла й роздумати над ним.

Міжнародна команда вчених оцінила вплив воєнних дій на водні ресурси та інфраструктуру України. Про відчутні вже наслідки і потенційні ризики DW розпитала співавторку дослідження з берлінського інституту IGB.

Війна Росії проти України має катастрофічний вплив на довкілля, зокрема на водні ресурси та водну інфраструктуру та несе великі ризики для населення, сільського господарства та продовольчої безпеки. Докладніше прямі й вже відчутні наслідки, а також потенційні довгострокові загрози спробувала оцінити міжнародна група науковців з України, Німеччини, Бельгії та США. Їхнє дослідження, що охоплює дані за перші три місяці від початку російського вторгнення у лютому 2022-го, опубліковано в останньому березневому номері журналу Nature Sustainability. Докладніше про висновки DW розпитала співавторку документа, наукову співробітницю берлінського Інституту прісноводної екології та внутрішнього рибальства імені Лейбніца (IGB) др. Олександру Шумілову.

«Росія краде воду не лише в України, а й у всього світу», – про це заявив екоміністр України Руслан Стрілець у своєму інтерв’ю за результами роботи глобальної конференції ООН, яка відбулась 22–24 березня у Нью-Йорку відбулася глобальна конференція з проблем води.

Пан Руслан Стрілець наголосив, що довкілля не має кордонів, війна не має кордонів, і росіяни прийшли зі зброєю в наш спільний дім. Вони палять усе живе не тільки в Україні, а й на планеті Земля, де 193 країни є членами ООН.