Згідно з даними Міжнародної некомерційної екологічної організації “Спостерігачі Землі”, бджоли є найважливішими тваринами для збереження екосистеми планети. Від 60 до 90% нашої їжі залежить від комах-запилювачів, особливо бджіл. Доповідь організації, оприлюднена Королівським географічним товариством Великобританії, стверджує, що зникнення багатьох видів бджіл або їх статус “зникаючих” становить загрозу не тільки природі, але й для людства.

Без допомоги бджіл ми не змогли б отримувати фрукти, овочі, зернові та горіхи. Зниження чисельності бджіл матиме наслідки для інших видів, включаючи людей, і може викликати “ефект доміно”.

Організація об’єднаних націй заявила, що глобальне забруднення пластиком можна скоротити на 80% до 2040 року.

Для цього необхідні серйозні зміни, які водночас є "практичними та доступними".

Вони також можуть принести трильйони доларів вигоди, йдеться у звіті Програми ООН з довкілля за 2023 рік, повідомляє The Guardian.

Першим кроком має стати відмова від недоцільного використання пластику, наприклад, від надмірного пакування. 

Наступними кроками, які пропонує ООН, є збільшення повторного використання пластику, наприклад, багаторазових пляшок.

Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у Патріаршому соборі Воскресіння Христового в неділю Самарянки та День матері, який Україна традиційно святкує у другу неділю травня.

Предстоятель УГКЦ відзначив, що цієї неділі ми продовжуємо слухати слово Боже, осердям якого є символ води. Глава Церкви пригадав присутнім про Євангелії минулої неділі в якій чоловік довгий час чекав на новий імпульс до життя, який сподівався отримати через воду, яку ніби то зрушував ангел, а тут сам Христос своїм словом надає йому нове життя. Натомість сьогодні жінка – самарянка зустрічається з Христом біля криниці патріарха Якова, яку він спорудив і передав своїм потомкам як дорогоцінну спадщину. Цікавим є той момент, що джерело води в умовах посушливого клімату Святої Землі завжди було пов’язане із досвідом спілкування людини з Богом, бо в тій країні вся вода приходить з неба і якщо нема дощу, то всі джерела пересихають.

Спроби назвати атомну енергетику зеленою та екологічною неодмінно натикаються на величезну перешкоду – ядерні відходи, які вона продукує. За своєю природою вони радіоактивні та несуть ризики для здоров’я людей та довкілля. Тому вони потребують особливого поводження для того, аби убезпечити нас від їх впливу.

Зараз в Україні є 15 ядерних реакторів на 4 атомних станціях, які в процесі своєї роботи продукують такі відходи. «Енергоатом» планує збудувати ще 9 нових великих атомних блоків із компанією Westinghouse. Нові реактори будуть такого ж типу, як і ті, що вже використовуються в Україні (водно-водяні) та матимуть потужність по 1 ГВт кожен. Тож якщо їх колись і вдасться збудувати, то наша країна неминуче стикнеться з тими ж проблемами, які відчувають зараз усі ядерні країни світу.

Масштаби проблем із ядерними відходами у Європі вивчили у 2019 році та опублікували у масштабному дослідженні The World Nuclear Waste Report – Focus Europe. Про основні його висновки поговоримо далі.

Щорічно 15 травня  відзначають Міжнародний день захисту клімату. З метою привернути увагу людства до проблеми його зміни.

Основною причиною кліматичних змін є використання викопного палива та неефективне споживання енергії, що виробляється. Парникові гази, що утворюються внаслідок діяльності людини, викликають посилення парникового ефекту. А надмірна кількість газів, які утворюються в результаті діяльності ТЕЦ, транспорту, сільського господарства, промисловості, а також лісових пожеж, утримують сонячне тепло у нижніх шарах атмосфери, не даючи йому повертатись до космосу.

Нещодавно було оголошено підсумки Всеукраїнського конкурсу «ЗДАЙ МАКУЛАТУРУ – ЗБЕРЕЖИ ДЕРЕВО – НАБЛИЗЬ ПЕРЕМОГУ!», в якому взяли участь учні та вихованці закладів середньої та позашкільної освіти з багатьох куточків України. Участь у конкурсі передбачала збір макулатури, її зважування та реалізацію, закупівлю за виручені кошти саджанців та їх висадку в рамках Всеукраїнської акції «Сади Перемоги».

Переможцями екозмагань стали учні Першотравенського ліцею №3, що на Дніпропетровщині.

«Я більше десяти років є представником Бюро УГКЦ з питань екології в Донецькому екзархаті, — розповідає отець Михайло Неїжмак. — І коли оголосили конкурс, то я одразу почав розповідати про нього та шукати можливості, аби почати збирати на цій території макулатуру. Я особисто знайомий з багатьма керівниками та вчителями десятків закладів освіти Дніпропетровської і Запорізької областей».

Папа Франциск у Енцикліці «Laudato Si» розмірковуючи над значенням екологічного виховання і духовності задля збереження нашого спільного дому – Землі говорить наступне: «Чимало речей слід змінити, але в першу чергу повинні змінитися ми самі, люди. Нам бракує усвідомлення спільного походження, взаємної приналежності та спільного майбутнього. Це базове усвідомлення дало би можливості для розвитку нових переконань, способів поведінки та стилів життя. Перед нами – значний культурний духовний та освітній виклик, який передбачає тривалий процес відновлення». (Laudato Si, 202)

Цими словами Святіший Отець чітко окреслює пріоритетні цілі та напрями, які сприяють зміні споживацького стилю життя на дружній до довкілля і невід’ємною складовою досягнення цих цілей є екологічна освіта, яка покликана формувати у людей такі моделі поведінки, норми і принципи дій в природному середовищі, які не завдають шкоди довкіллю і є виявом любові, пошани і вдячності Творцеві.