Нафтогаз планує побудувати щонайменше 9 теплоелектроцентралей та котелень, які працюватимуть на біопаливі.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Нафтогазу у Телеграмі.

"Загалом у планах Нафтогазу побудувати щонайменше 9 біоТЕЦ та біокотелень у 8 регіонах України загальною потужністю 250 МВт теплової енергії та 52 МВт електричної", - йдеться у повідомленні.

Зокрема, компанія вже розпочала підготовчі роботи для будівництва біоТЕЦ у Львові та у Житомирі. Загальна потужність цих об’єктів складатиме 90 МВт теплової енергії та 11 МВт електричної.

Екоінспектори зможуть самостійно та безперешкодно обстежувати постраждалі території та об’єкти Кабінет Міністрів України вніс зміни у Положення про Державну екологічну інспекцію, які розширили низку повноважень для розрахунку шкоди, завданої війною.

Це дозволить екоінспекторам оперативно відпрацьовувати події та передавати матеріали до Оперативного штабу та правоохоронних органів, повідомляє Держекоінспекція у Telegram.

Відтепер фахівці Держекоінспекції проводитимуть лабораторний аналіз стану забруднення земель, зокрема радіоактивний, у зонах безпосереднього впливу викидів і скидів забруднюючих речовин. Це стосується подій внаслідок аварій, надзвичайних ситуацій, військової агресії, військових, терористичних або інших злочинних дій.

Екологічне бюро УГКЦ видало Церковно-екологічний календар на 2023 рік, присвячений темі родини, який має на меті представити вчення Церкви про сім’ю як колиску християнської культури та відповідальності за світ довкілля й усе Боже створіння – природу, а також запропонувати практичні орієнтири та поради для втілення християнської віри в Бога Творця і Спасителя в житті родини та її ставленні до навколишнього світу й отриманих від Бога дарів природних ресурсів.

Видання є повноцінним церковним календарем, в основі якого лежить розробка Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, а також містить головні дати міжнародного екологічного календаря.

Церковно-екологічний календар на 2023 рік є перекидним, А5 формату, складається із 32 сторінок. Видання ілюстроване світлинами храмів УГКЦ в Україні та на поселеннях, посвячених Пресвятій родині та ключовим подіям Історії Спасіння. На кожній світлині вміщено цитату зі Святого Письма про родину як спільноту Божої любові. У нижній частині кожної сторінки міститься церковний календар відповідного місяця. Також тут можна знайти інформацію про основні церковні та громадські екологічні ініціативи в Україні та цілому світі.

Всесвітній день захисту тварин прийнято відзначати 4 жовтня. Свято запроваджено у 1931 році на Міжнародному конгресі прибічників руху захисту природи, що відбувся у Флоренції. Саме ця подія стала поштовхом для об’єднання зусиль найрізноманітніших організацій із всіх куточків світу у боротьбі щодо захисту тварин. Пізніше ідеї захисту прав тварин отримали юридичне оформлення у більшості країн Європи.

Дата 4 жовтня була вибрана не випадково. Це день пам’яті св. Франциска Асизького – католицького святого, покровителя всіх захисників природи та всього створіння Божого. Св. Франциск проповідував Боже слово не лиш людям, але й всьому Божому створінню. Рівно і все його життя стало свідченням жертвенної та милосердної Божої любові стосовно всіх тих, які її найбільше потребують, як людей так і тварин.

Нещодавно, з ініціативи о. Степана Конаровського, пароха церкви Різдва Пресвятої Богородиці, в с. Стінка розпочалися екологічні місії, які провів екореферент Бюро УГКЦ з питань екології  в Бучацькій єпархії, о. Михайло Деревенчук.

Візит розпочався з спільної Літургії, підчас якої референт звернувся до прихожан з проповіддю у якій зосередив свою увагу на потребі переміни своєї свідомості та споживацького стилю життя. Тому що у переддень свята Воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього не можна не задуматися про велику любов Бога Творця до цілого людського роду, а в контексті того лихоліття, яке відбувається у нашій Батьківщині і жертв наших героїв, які віддають свої життя для того, щоб дати нам мирне майбутнє, продовжувати жити так як ми живемо є зневагою до Господнього милосердя та пам’яті наших героїв.

Експерти програми ООН з навколишнього середовища підготували приклади п'яти міст, які активно борються із проблемою забруднення повітря. Серед них міста Колумбії, Польщі, Південної Кореї, Гани та Тайланду, повідомляє UNEP.

У матеріалі зазначили, що забруднення повітря було названо найгострішою екологічною проблемою сучасності, яка також сприяє зміні клімату. Приблизно 9 із 10 людей по всьому світу дихають забрудненим повітрям, що збільшує ризик розвитку астми, серцевих захворювань та раку легень. Найсильніше від такого забруднення страждають найбідніші жителі міст.

В день, коли Україна святкувала свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, у 216-й день великої й жахливої війни, яку росія принесла на мирну українську землю, Блаженніший Святослав завершив роздуми над шануванням Бога Творця.

В це свято, свято знищення зла, свято перемоги над гріхом і смертю Блаженніший завершив роздуми над тим як ми, християни ІІІ тисячоліття, повинні черпати з того джерела життя, яке відкриває нам наш Бог, Творець і Спаситель. Архиієрей запропонував роздумати над тим як перемагати те, що називаємо екологічним гріхом. «Саме гріхом, – наголосив очільник УГКЦ, – злочином людини проти Божого творіння, який Бог сприймає як особисту зневагу від тої людини, якій доручив плекати, зрощувати цей дар творіння, який дав їй у руки».

Глава Церкви запропонував для особистого іспиту сумління, а також нашої діяльності як учнів Христових у сучасних життєвих обставинах таке правило: «Намагайся уникати та долати екологічні гріхи, якими зневажаєш свого Творця і Спасителя, руйнуєш гармонію створеного світу, виснажуєш природу, загрожуєш здоров’ю та життю своїх ближніх і знищуєш спільну природну спадщину всього людства».

У минулу суботу відбулося відкриття пластового року у місті Буча, Київської області. В урочистих заходах з нагоди відкриття та спільній молитві взяв участь референт з питань екології Київської архиєпархії о. Роман Романович.

Після молитви священник звернувся до присутніх з промовою в якій поділився деякими корисними порадами щодо формування себе як доброго пластуна і християнина, з перспективи душпастиря-еколога. Ці поради стосувалися вироблення в собі добрих звичок, а у християнському розумінні – плекання чеснот. Отець Роман наголосив, що сьогодення вимагає від нас формувати ще одну, можливо комусь не зовсім відому чесноту – це бережливе ставлення до сотвореного світу. Цей добрий навик, особливо під час пластових сходинок на природі, дозволить по іншому оцінити красу сотвореного світу та зрозуміти наскільки ми залежимо від світу, який нас оточує.