Серія цікавих заходів відбулися на теренах Київської архієпархії в осінній період. Так, в Курії Київської архієпархії відбулась знакова подія, на яку референт Бюро УГКЦ з питань екології о. Роман Романович запросив вісім учасників, які разом із ним сформували групу під назвою “Екоініціативи Київщини”. До неї входять: Віктор Карамушка – завідувач кафедри екології НаУКМА, Богдан Мотузенко – соціолог, Кирило Томляк – автор проекту “Кліматичні Краплі”, Сергій Ковальчук – фізик, автор проекту REDOXfactor, Борис Безнощенко – кліматолог, учасник експедиції до Антарктичної станції імені Вернадського, В’ячеслав Васильєв – власник прокату велосипедів “Велократія” у Києві, Ігор Щур та Ігор Сінаєв – які займаються проектом біоремедизацією ґрунтів.

Компанія ALTEN, яку представляють Ігор Щур та Ігор Сінаєв реалізувала декілька проектів із біоремедизації, зокрема два великі проекти за кордоном, у Польщі, в місті Гданськ, де на місці очищеної землі був збудований футбольний стадіон “ПГЕ Арена-Гданськ” до Євро 2012, і проект у Південній Кореї у місті Ансон, у 2016 році.

Викиди метану з вугільних шахт у світі є не менш шкідливими для планетарної атмосфери, аніж судноплавна та авіаційна промисловість. Про це йдеться у новому дослідженні, пише The Guardian.

Цей потужний парниковий газ сьогодні чи не найбільше турбує вчених-кліматологів, оскільки він має набагато більш потужний вплив на глобальні температури, ніж вуглекислий газ.

Міжнародне агентство з енергетики (МЕА) підрахувало, що кількість метану, яка потрапила до атмосфери з вугільних шахт, склала минулого року лише трохи менше 40 млн тонн. МЕА оцінює, що одна тонна метану – це кліматичний еквівалент 30 тонн вуглекислого газу.

Загалом це значить, що викиди вугільних шахт є співставними з викидами сектору авіації та судноплавства.

14 листопада 2019 р. Б. на Святоюрській горі, головою Комісії з питань екології Львівської архієпархії о. Миколою Пришляком на зборах протопресвітерів, які очолював Преосвященний Владика Володимир, було представлено важливий документ Церкви – екологічну енцикліку Святішого Отця Франциска «Славен Будь» (“Laudato Si”) про турботу за наш спільний дім.  

Отець Микола розповів присутнім важливість перекладу на українську мову даного документу, що полягає в донесенні до кожного з нас позиції Католицької Церкви щодо бережливого ставлення людини до Божого творіння – природного довкілля.

Вчені безпосередньо пов'язують цей процес з кліматичними змінами. Новизна даного дослідження полягає в тому, що автори зосередилися на збитках, нанесених стихією. Та попереджають, що єдиний шанс уникнути появи супертайфунів – зниження викидів парникових газів.

За останні 20 років на узбережжі США обрушилося декілька особливо потужних ураганів, які призвели до масштабних руйнувань та збитків. У 2017 році ураган Харві обійшовся американській скарбниці у $125 млрд. Катрін, ураган 2005 року, коштував ще дорожче – $161 млрд. Згідно з новим дослідженням, подібні катаклізми стають все частіше – і в цьому винне глобальне потепління. Попередні роботи кліматологів вже не раз підтверджували зв'язок між кліматичними змінами та збільшенням частоти й потужності ураганів.

12 листопада для студентів хіміко-біологічного факультету, викладачів та захисників природи було представлено екологічну енцикліку «Славен будь». На запрошення декана факультету професора Дробик Надії Михайлівної та завідувача кафедри загальної біології та методики навчання природничих дисциплін професора Грубінко Василя Васильовича, прибув референт з питань екології Тернопільсько-Зборівської архієпархії о. Василь Шафран.

Спочатку екореферент коротко розповів про діяльність Екобюро УГКЦ та представив історичне тло виникнення першої в історії Католицької Церкви екологічної енцикліки, написаної святішим Отцем Папою Франциском у 2015 році. Відтак, поетапно, із короткими роз’ясненнями було представлено кожен розділ енцикліки. Студенти та усі присутні, зокрема громадські діячі, мали можливість задавати свої питання доповідачеві, так що жоден із них не залишився без відповіді.

Серед цьогорічних проектів, що пройшли на голосування для підтримки Громадським бюджетом Львова, опинився проект студентів УКУ. Так, третьокурсник програми «Етика-Політика-Економіка», голова ГО «Зелена коробка» Ілько Петрик пропонує підтримати розвиток мережі громадських сортувалень у місті.

Команда «Зеленої коробки» ще з 2016 року утвердила свою активну позицію, тож зараз має намір розвивати розширюватися, адже серед львів’ян знайшлося чимало прихильників свідомого мислення. Представники ГО пропонують мешканцям міста підтримати свій новий екопроект.

Ілько розповідає: «Ми бачимо, що наша сортувальня на Підзамчому має великий попит – до нас приходять уже близько 1500 сімей. Саме тому подали свою ідею до розгляду Громадського бюджету, щоб на вул. Панаса Мирного реалізувати сортувальню та створити зручний екопростір для більшої кількості жителів міста».

Можливо вам здається, що ви живете в далекій країні, де зміни клімату вас не дістануть. Понад 100 дослідників вивчили, як зміни клімату вже впливають на здоров'я людини.

Понад 100 експертів – лікарів, кліматологів й економістів провели масштабне дослідження та розглянули 41 показник, повідомляє Wired з посиланням на .

Кількість теплових опромінень почала зростати

Зміна клімату створює екстремальні теплові хвилі, які є причиною теплового опромінення. Особливо це спостерігається в Європі, де минулого літа безліч країн, враховуючи Україну, фіксували рекордно-високі температури.

«Зелені» альтернативи пластику не завжди розкладаються в морській воді. Але чи допоможуть вони вирішити нашу проблему з харчовими відходами? Пластик увійшов майже до кожного аспекту нашого життя: від одноразових кавових стаканчиків, з якими ви поспішаєте на роботу, соломинки у вашому коктейлі, приховані волокна, вплетені у вологі серветки та навіть крихітні блискучі фрагменти у макіяжі.

З 6,3 мільярдів тонн пластику, який людство викинуло з початку його масового виробництва в 1950-х, лише 600 мільйонів тонн було перероблено – 4,9 мільярда тонн було відправлено на сміттєзвалища або залишено в природному середовищі. Провідні компанії, іноватори, стартапи та активісти працюють над відповідями і намагаються вирішити проблеми, пов’язані з нашою екологічною кризою. Дуже багато відомих людей, серед яких Леонардо ДіКапріо, актор та активіст, або Лів Борі, астрофізик та професійний гравець у покер, також намагаються привернути увагу громадськості до цього нагального питання.