Історично вимирання живих істот відбувалося при наявності трьох факторів: потепління, закислення і втрата кисню. Всі ці процеси сьогодні спостерігаються в світовому океані. Незважаючи на те, що про наслідки зміни клімату сказано вже чимало, нова доповідь про океани і кріосферу, над якою працювали більше 100 учених з 36 країн світу, звучить грізним попередженням.

Мільйонам загрожує небезпека

Автори Спеціальної доповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату про океани і кріосферу закликають світових лідерів діяти без зволікання. Під загрозою життя мільйонів людей. Благополуччя 670 мільйонів чоловік в високогірних районах і 680 мільйонів чоловік в низинних прибережних зонах безпосередньо залежить від здоров'я океанів і кріосфери – так називають замерзлі частини нашої планети. Чотири мільйони людей постійно проживають в Арктичному регіоні, а в малих острівних державах, що розвиваються живе 65 мільйонів людей.

Група вчених з Канади, що представляли Університет МакГілла, з'ясувала, що при заварюванні пакетика чаю в чашку за п'ять хвилин потрапляє більше десяти мільярдів частинок мікропластика – у тисячі разів більше, ніж передбачалося досі.

Раніше деякі дослідники висловлювали стурбованість тим, що через забруднення людиною Світового океану все більше пластика виявляється в організми риб – фахівці з Уппсальского університету навіть відзначили, що деякі мальки окуня споживають пластик замість їжі. Згодом пластик «піднімається» вгору по харчовому ланцюгу, приносячи шкоду безлічі тварин, що харчуються рибою. Багато вчених зійшлися на думці, що саме риба є основною причиною потрапляння пластика і в організм людини, а «друге місце» займає водопровідна вода.

29 вересня у м. Кременчук, що на Полтавщині, відбулися "Екологічні місії для порятунку створіння", які провів отець Максим Кролевський, екореферент Бюро УГКЦ з питань екології у Харківському екзархаті. Йому допомагали Марійка Харченко, Катерина Наказна та Роман Харченко, учасники полтавської молодіжної спільноти "Українська молодь – Христові", що діє при Свято-Троїцькому храмі УГКЦ у м. Полтаві.

Душпастир завітав до міста Кременчук на запрошення отця Романа Атамана, настоятеля храму Успення Пресвятої Богородиці. Екологічна ініціатива розпочалася Божественною Літургією. Під час Святої Літургії священик та вірні окремими молитовними проханнями молилися за збереження довкілля, за мир на українських землях, за подолання воєнного лихоліття та наслідків війни на Донбасі.

Малі острівні держави не сидять склавши руки, вони – на передовій боротьби з глобальним потеплінням. Саме ці країни, які не мають сухопутних кордонів, найбільшою мірою відчувають на собі наслідки змін клімату. Деякі з них незабаром можуть опинитися під водою.

Про це заявила Високий представник по найменш розвинених країнах, країнах, що розвиваються, які не мають виходу до моря, і малих острівних державах, що розвиваються Фекітамоелоа Утоікаману напередодні зустрічі високого рівня по малих острівних державах, яка 27 вересня відбулася в Нью-Йорку в рамках 74-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

У 2014 році на Міжнародній конференції з малим острівним державам державам в Самоа було прийнято угоду, покликану сприяти їх розвитку.

28 вересня, у Марійському духовному центрі «Зарваниця», відбулася ІХ професійна проща освітян, які щорічно напередодні Дня працівника освіти приходять сюди, щоб попросити у Всевишнього та у Пречистої діви Марії сили та натхнення для своєї нелегкої праці. У прощі взяли участь близько дві тисячі педагогів із різних куточків Західної України: Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської, Хмельницької та Чернівецької областей. Цьогорічне паломництво було приурочене 150-тій річниці з дня народження отця Климентія Шептицького, визначного церковного і громадського діяча.

Архієрейську Божественну Літургію у Малій базиліці Зарваницької Матері Божої очолив єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський Теодор (Мартинюк). Після богослужіння єпископ привітав освітян-паломників, а референт з питань екології о. Василь Шафран коротко представив присутнім енцикліку Святішого Отця Франциска «Славен будь», яка нещодавно була перекладена на українську мову. Він представив позицію Церкви щодо екологічної ситуації та загроз у сучасному світі, а також те як католицька Церква оцінює ситуацію та дає поради для їх вирішення.

За оцінками ООН, рівень світового океану піднімається швидше, ніж очікувалося. Від цього постраждають жителі бідних країн, прибережних міст і острівних держав.    

Рівень світового океану підвищується швидше, ніж передбачалося донині, і це може привести до катастрофічних наслідків для всього людства. До такого висновку дійшли автори спеціальної доповіді ООН про зміну клімату, оприлюдненої в середу, 25 вересня. У дослідженні, над яким працювали більше ста вчених, відзначається, що потепління в полярних регіонах і танення льодовиків призводить до зникнення все більшого числа видів морських тварин і прискорює зміну клімату.

22 вересня, у селі Настасів Тернопільського району, вібувся день християнської молоді «Емануїл». Близько 300 учасників із 16 парафій Великоберезовицького протопресвітерату зібрались разом, щоби глибше приглянутись до свого духовного життя та почути настанови церкви, як зреалізувати своє християнське покликання у сьогоднішньому секуляризованому суспільстві.

Серед різних молитовних, катехитичних та розважальних програм знайшлося також місце для ближчого ознайомлення молоді з екологічними ініціативами нашої Церкви. Екореферент Тернопільсько-Зборіської архієпархії о. Василь Шафран представив палітру діяльності Екобюро УГКЦ. Він наголосив на тому, що до духовного життя сучасного християнина належить також старання про збереження чистого довкілля та земних ресурсів. Також молодь мала нагоду познайомитись із референтською ековалізою та задати особисті наболілі питання.

Десятки країн, понад сто міст, включаючи кілька мегаполісів, а також представники великого бізнесу, оголосили про конкретні кроки в області боротьби з кліматичною кризою. В ООН задоволені підсумками Саміту з питань клімату, який завершився в Нью-Йорку, проте закликають не зупинятися на досягнутому.

77 країн зобов'язалися до середини століття повністю зупинити викиди парникових газів в атмосферу, ще 70 держав обіцяли розширити свої національні плани вже до наступного року. Понад сто бізнес-лідерів, які володіють компаніями з сукупним капіталом в два трильйони доларів, заявили про намір прискорити перехід на «зелену» економіку.