23 жовтня у селі Станіславчик, при парафії Покрова Пресвятої Богородиці УГКЦ, на запрошення отця Петра Ментуха, відбулася екологічна ініціатива «Сади Надії», яка поєднала духовність, освіту та турботу про довкілля.

Захід розпочався екоуроком для учнів 6-11 класів Станіславчицької гімназії імені Тимофія Бордуляка, на тему «Енергоефективність та енергозбереження в умовах викликів війни», яку представив о. Юрій Годісь, екореферент Бюро УГКЦ з питань екології Сокальсько-Жовківської єпархії. Священник наголосив, що «за любов Творця до нас, ми можемо віддячити любов’ю до природи – через екологічні звички, які маємо плекати щодня».

22 жовтня 2025 року у Львівській дитячій бібліотеці №36 відбулася особлива подія, що поєднала духовність, екологічну свідомість та любов до книги.

Референт Бюро УГКЦ з питань екології Стрийської єпархії, о. Олег Кобель представив юним читачам свої екологічні казки та казки інших авторів, серед яких особливе місце посідає історія про Митрополита Андрея Шептицького.

Отець Олег Кобель, прийшов до дітей, щоб наголосити, що такі проблеми, як засмічення лісів, забруднення води чи випалювання сухої трави, починаються з байдужості, а долаються – вихованням відповідального ставлення з дитинства. І саме казка, за його словами, є найкращим шляхом, щоб у дитячих серцях зародилася любов до Божого створіння.

На запрошення о. Ігоря Лемика, декана Тартаківського деканату, у селі Лучиці відбулися Екологічні місії, які провів о. Юрій Годісь, голова екологічної комісії Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ.

Метою екомісій було поглибити розуміння важливості збереження Божого створіння, виховати у молоді та дорослих любов і відповідальність за навколишній світ, яким Господь нас обдарував.

Першим етапом місій стали уроки у Лучицькому навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок» Сокальської міської ради, Львівської області, де директором є п. Ірина Чемерис.

Перед сучасним людством постали глобальні соціально-екологічні виклики. Виснаження природних ресурсів, забруднення навколишнього природного середовища, брак доступу до питної води, знищення лісів, втрата біорізноманіття, кліматичні зміни, деградація екологічних систем – усе це лише деякі з численних симптомів важкого захворювання планети, яке науковці характеризують як глобальну екологічну кризу. Антропогенний вплив на довкілля не має аналогів в історії людства і за принципом бумеранга повертається до людини, загрожуючи її здоров’ю та життю, негативно впливаючи на суспільний добробут сучасників і прийдешніх поколінь.

Бюро УГКЦ з питань екології розпочинає чергову хвилю ініціативи «Сади Надії». Це вже  XIX хвиля екосоціальної ініціативи УГКЦ в часі війни, яка має на меті зцілення соціально-екологічних ран, єднання в молитві за Перемогу, справедливий мир та збереження створіння. 

У Ювілейному 2025 році Божому важливим завданням ініціативи є сприяння паломництву Надії – Надії в Христі, нашому Творцеві й Спасителеві, Надії, яка дає стійкість та живу силу для боротьби зі злом і стимулює до позитивних змін самого себе й навколишнього світу в контексті Божої обітниці Спасіння.

20 жовтня референт Бюро УГКЦ з питань екології в Бучацькій єпархії о. Іван Стефанчук завітав з екомісією до парафії Різдва Пресвятої Богородиці с. Возилів, настоятелем якої є отець Михайло Леньковський.

Екомісії задля порятунку створіння розпочались Святою Літургією, в якій молились за зцілення екосоціальних ран війни та збереження Божого створіння. У своїй проповіді душпастир-еколог наголосив, що християнське покликання включає любов до ближнього і піклування про все Боже створіння, а зневага створіння – гріх проти Творця.

Україна офіційно стала асоційованим членом Global Biodiversity Information Facility (GBIF) – глобальної мережі, що об’єднує науковців, природоохоронців та урядові установи з усього світу для збору й відкритого обміну даними про біорізноманіття.

Це рішення стало результатом багаторічної праці українських дослідників, екологічних інституцій та ентузіастів, які послідовно просували ідею відкритих екологічних даних. Перші кроки Україна зробила через участь у міжнародних проєктах OBIS та Chronicles of Nature, а згодом створила власні платформи – «Біорізноманіття України» та UkrBIN, що стали основою для цифрового екологічного руху в країні.