Зростати на природі – це корисно.

Але, можливо, те, скільки часу ми проводили у дитинстві на природі, може впливати й на наше подальше життя.

Зокрема, на наше психологічне здоров’я, пише Science Alert.

Науковці провели перше епідеміологічне дослідження, яке показує зв’язок між недостатнім контактом з природою у дитинстві та психологічними проблемами у дорослому житті.

З 1 по 13 липня 2019 року в Селіне, що в Північній Далмації (Хорватія), з ініціативи Бюро УГКЦ з питань екології відбувся духовно-екологічний табір Івано-Франківської архієпархії «Метаноя». Півсотні активних молодих людей взяли участь у відпочинку та духовних вправах на березі Адріатичного моря, де мали змогу спільно проводити час на молитві, насолоджуватися незабутніми краєвидами, поглибити свою віру через пізнання екологічного вчення Церкви та практичних кроків в особистому житті.

В час Петрового посту, напередодні неділі Всіх святих української землі, учасники табору розважали над власним покликанням до святості, реалізацією та значенням дарів Святого Духа в особистому житті. Кожен таборовий день розпочинався зі спільної молитви та молитовним розважанням Святого Письма на узбережжі, далі – водні процедури в морі, Свята Літургія з катехизацією, можливість поставити запитання священнику на «чаюванні з Богом», та молитва на вервиці перед заходом сонця.

Школяр Андрій Горбонос здобув срібну медаль на Олімпіаді геніїв, яка відбулась у м. Освего (США). Також двоє членів української команди посіли четверті місця. Загалом Україну на олімпіаді представляли п’ятеро учнів Малої академії наук.

Проєкти всіх учасників конкурсу пропонували рішення екологічних проблем. Українська команда презентувала свої розробки у номінації «Фундаментальна наука», конкуруючи із 800 проектами учасників з усього світу.

Срібний призер Андрій Горбонос із м. Дніпро розробив спеціальну речовину, яка має покращити властивості суперконденсаторів, збільшивши ємність та швидкість заряджання. Суперконденсатори, наповнені цією речовиною, зможуть використовуватись у системах живлення електромобілів, апаратах життєзабезпечення, електростанціях, резервних генераторах тощо.

Верховна Рада Україна повернула власникам малих наземних сонячних електростанцій гарантії отримання «зеленого» тарифу.

Про це йдеться у законопроекті № 10357 від 03.06.2019 щодо врегулювання питання генерації електроенергії СЕС приватних домогосподарств, який підтримали народні депутати 243 голосами на засіданні парламенту у четвер, 11 липня.

«Законопроект знімає технічні неузгодженості, обмеження і дозволяє домогосподарствам будувати малі сонячні станції на землі, -– сказав в. о. голови парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський під час представлення законопроекту у залі парламенту. – Ця норма діяла до ухвалення закону 2712-VIII про «зелені» аукціони».

9 липня 2019 року в Києві, в Інституті зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, відбулась презентація книги «Пам'ятки природоохоронної літератури України», яку представив її упорядник, працівник інституту, український зоолог та еколог, природоохоронний і громадський діяч Олексій Василюк.

До антології ввійшли повні тексти 12 книг про охорону природи, видані в Україні з 1914 до 1932 року. Книжка М. М. Бейєра «Шануймо і бережімо свій рідний край» стала першою з природоохоронної серії цих видань. У ній ідеться про масштаби знищення тварин у світі, в Україні та на Полтавщині зокрема. Автор розповідає про рослинний і тваринний світ Полтавщини та наголошує на тому, що інші країни вже почали створення національних парків (багато прикладів узято з досвіду Фінляндії), натомість українська земля не має таких здобутків, окрім Асканії.

Господарство з вирощування малини та лохини «Золота ягода» заснував український фермер на території колись занедбаного саду, який використовувався в якості звалища.

Причому, фермер хотів не просто заробити грошей, а й бути корисним для рідного села, допомогти односельцям.

Роботи велися поступово. Спочатку було освоєно 5 гектарів звалища на околиці села. На сьогоднішній день ягідні володіння фермера становлять вже 18 гектарів землі. На більшій частині угідь вирощується малина, ще 2 гектари відведено під лохину.

У Чернігові продовжують встановлювати сучасні підземні контейнери для сміття. Головна їх перевага – краще забезпечення чистоти на прибудинковій території та зручніша логістика під час вивезення сміття. Крім того, старі сміттєпроводи вже давно непридатні для використання, а через це в під’їздах багатоповерхівок дуже часто брудно, є неприємний запах.

Тому встановлення нових сучасних сміттєвих баків – дуже актуальне питання, особливо зараз, у літній період.

Усі подробиці про це нововведення розповів начальник КП «ЖЕК-10» Ігор Лущай. За його словами, в такі контейнери можна вмістити втричі більше сміття, ніж у ті, що зараз стоять у під’їздах. Наразі в місті на території, яку обслуговує ЖЕК-10, вже збудовано 8 таких сміттєвих майданчиків із заглибленими в землю контейнерами, ще 8 завершують будувати.

Отець Іван лише цього року приїхав працювати до Чернівців. Він є священником Катедрального Собору Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ. Три роки навчався в Італії. Там, каже, звик сортувати сміття, відмовлятися від пластику і вести здоровий спосіб життя – щодня бігати.

Для збереження екології купуйте якісні речі

– Коли Бог створив світ, Він сказав до Адама: «Піклуйся про Едем і доглядай цей сад», – каже отець Іван. – Ми – нащадки Адама, які живемо у 21 столітті. Наша місія – піклуватися про той Едем, де ми живемо. Це наше місто Чернівці, природа, лісопарки. Покликання священика – навчати, бути пророком. Пророк – це не той, хто говорить про майбутнє, а той, хто говорить правду. А правда така: люди добрі, зараз ми заходимо у глухий кут із екологією через наше споживацтво, через неправильний спосіб життя. Я для себе вирішив, що носитиму екосумки, по мінімуму користуватимуся машиною, хіба на далекі відстані, їздитиму велосипедом. Навчився сортувати сміття. В мене вдома три коробки: для органічного сміття, для паперу і пластику.