«Pax Christi»: відкинути логіку війни, насильства і нищення природи
«Відкрити серце Богові» і служити Йому так, аби «суспільне життя стало простором братства, справедливості, миру та гідності для всіх». Із таким побажанням Папа Франциск звернувся 18 травня 2015 р. до 150 делегатів із 30 країн, які приїхали до Вифлеєма на міжнародну зустріч миротворчої асоціації «Pax Christi», яка святкує своє 70‑річчя.
Цей церковний католицький рух проявив себе насамперед у боротьбі за права людини в Центральній та Південній Америці за часів диктатур. Він став лауреатом Нобелівської премії за кампанію з викорінення протипіхотних мін. Однією з актуальних сфер діяльності «Pax Christi» є боротьба за право на відмову з міркувань совісті, і саме цей рух відіграв вирішальну роль в утвердженні цього права в Італії. І, зрозуміло, головний напрям його справ – тверде «ні» війні, вимовлене не тільки ділами, але й молитвою про мир.
Волонтери молодіжних християнських організацій та працівники Приватбанку прибирали «Файне містоТернопіль»
Вже стало доброю довгорічною традицією у Тернополі, що волонтери та різні організації борються за чистоту та красу свого міста. Так, 16 травня 2015 волонтери молодіжних християнських організацій та понад 50 працівників Приватбанку прибирали місто від сміття. До цього екологічного заходу приєднався і референт з питань екології УГКЦ у Тернопільсько-Зборівській архієпархії о. Василь Шафран.
Не через накази вищого керівництва, не заради популізму чи реклами, але любов до природи і бажання жити у чистому середовищі стали стимулом до участі у проведенні Всеукраїнського суботника під гаслом «Зроби Україну зеленою».
Вже більш як 10 років, розповідає один із посадовців Приватбанку п. Андрій Нитка, працівники разом із своїми керівниками прибирають вулиці та парки Тернополя. За попередньою домовленістю із мерією міста вони очищають від сміття ту чи іншу довірену їм ділянку.
Любити Бога і ближнього 24 години на добу і 7 днів на тиждень – цілком реально!
«Екологічний дороговказ» – чудовий підручник
для вправляння в любові до Бога Творця і до ближнього
через шанобливе ставлення до Божого створіння.
Від коли себе пам’ятаю, переді мною завжди стояла одна дуже важлива дилема: а чи насправді реально зробити так, щоби все моє життя та діяльність були просякнуті тією Любов’ю, якої нас навчає Писання?
Ця дилема була спровокована, з однієї сторони, проповідуванням в храмах Божих про прихід і близькість Царства Божого та про необхідність вправляння у любові та інших чеснотах, а з іншої – слабким та недостатнім поясненням того, а що ж потрібно в повсякденному житті робити такого, щоби й Бога любити, і про ближнього не забувати. І якщо би не стійке бажання отримати відповідь, і не палке прагнення знайти й особисто зустріти того Бога, «Який усе створив і всім управляє», то, мабуть, ще в юнацькому віці всі прагнення служити Богові 24 години на добу 7 днів на тиждень могли бути розбиті об стіну невідповідності між декларативним християнством та повсякденним способом буття християнських громад, які були і ще, на жаль, дуже часто залишаються далекими від євангельського прототипу.
Цьогорічний міжнародний літній курс з біоетики в Римі буде присвячений екологічному вченню Церкви
З 30 червня по 10 липня 2015 у м. Римі відбудеться 14-й Міжнародний літній курс підвищення кваліфікації з біоетики. Курс організований факультетом з біоетики Папського Університету Regina Apostolorum спільно з факультетом з біоетики при Університеті Anáhuac Norte, Центром досліджень екологічних наук та біотехнологій, кафедрою ЮНЕСКО з біоетики та іншими.
Назва даного курсу: «Біоетика, екологічні питання та екологія людини». Цьогорічний курс, який повністю присвячений вивченню питань, пов’язаних з відповідальністю за створіння, є дуже актуальним і він буде першою можливість та спробою обговорити і вивчити нову енцикліку Папи Франциска, яка вже дуже швидко побачить світ.
Історія трьох пластикових пляшок, або нащо сортувати сміття
Наше суспільство лише напрацьовує звичку сортувати сміття та переробляти пластик на сировину.
У мережі з'явилося відео, яке розповідає про шкідливий вплив пластику на навколишнє середовище та закликає сортувати різні види сміття. Авторка ролика, Емма Брайс, простежує життєві цикли трьох різних пластикових пляшок, проливаючи світло на небезпеку, яку вони можуть принести довкіллю через людську недбалість. Українською мовою відео озвучив Антон Єщенко.
Не тільки словом, але й ділом
Весна – прекрасна пора року, все навкруги розквітає, оживає і пробуджується після зимового відпочинку. Це прекрасний час, коли людина через органи відчуття має змогу насолоджуватися красою і пишністю природи та дякувати Творцеві за таку чудову домівку для людства. Однак це також і час нашого особистого пробудження та пригадування про те, що на людину покладений обов’язок «порати і доглядати» Богом створений світ (Бут 2,15).
Саме в такій атмосфері чуттєвого піднесення на минулих вихідних жителі села Тустань мали нагоду глибше застановитися та переосмислити наскільки добрими господарями вони є. Мешканці цього та навколишніх сіл у своїх молитвах просили Господа про переміну їхнього ставлення до довкілля та перепрошували Небесного Отця за скоєні гріховні дії супроти природи. Допомагав їм у цьому своїми науками о. Михайло Дзуль, референт Бюро УГКЦ з питань екології, котрий, опираючись на реальні приклади з повсякденного життя, пояснював вірним суть «екологічного гріха» та його відношення до Божих заповідей «не вбий» та «не кради».
WWF оцінив вартість ресурсів Світового океану
Всесвітній фонд дикої природи підрахував вартість ресурсів Світового океану. WWF оцінив їх у 2,4 трильйона доларів, зазначивши, що ця цифра занижена, оскільки багато ресурсів неможливо перевести в грошовий еквівалент. Експерти Фонду також розрахували, що приблизна вартість товарів і послуг, які «надає» щороку Світовий океан людству, дорівнює 2,5 трлн доларів. Якщо прийняти цю цифру за ВВП Світового океану, то він є сьомою економікою у світі після США, Китаю, Японії, Німеччини, Франції та Великобританії.
Очевидно, що багато в чому від стану морських ресурсів залежить майбутнє людства і необхідно зробити багато, щоб їх зберегти. Зараз здоров'я океану перебуває в критичному стані через забруднення, перевилов, руйнування середовища мешкання багатьох риб і тварин, а також через підвищення температури і кислотності океану. Підвищення кислотності призводить до руйнування скелетів не тільки коралів і мідій, але й найдрібніших організмів планктону – основи всього морського харчового ланцюга. При сучасному темпі зростання температури океану коралові рифи, наприклад, повністю зникнуть вже до 2050 року.
«Екологічні ініціативи Церкви стоять у службі нової євангелізації та є вагомим внеском для подолання екологічної кризи» – Володимир Шеремета
8 травня 2015 р. у Відні відбувся Міжнародний симпозіум на тему сучасних викликів кліматичних змін, організований Міжнародним соціально-екологічним об’єднанням «Відповідальність за створіння» за підтримки Мінприроди Австрії. В заході взяли участь експерти-екологи з питань кліматичних змін, богослови, церковні екологи, а також представники різних екологічних громадських організацій та ініціатив.
Професор Георг Казер з інституту метереології і геофізики Інсбруцького університету представив основні результати дослідження Міжурядової групи експертів з питань змін клімату (IPCC), які були оприлюднені в 2013 році і свідчать про те, що людство породило безпрецедентне явище, яке все більше загрожує всій планеті.
Професор Курт Ремеле з інституту етики і соціальної науки Грацького університету, доповідав на тему етичних складових сучасної екологічної кризи. Основною констатацією доповідача стало те, що «позитивні зміни у довкіллі стануть можливими лиш завдяки відповідним змінам у внутрішній настанові та системі цінностей окремих людей».