«Економіка повинна взяти курс на екологію і загальне благо людей», – кардинал Турксон
Глобальна економіка має відповідати принципам справедливості, загального блага та збереження створіння, – про це заявив кардинал Петер Турксон, голова Папської ради «Справедливість і мир», під час інтерв’ю на тему «Екологія, справедливість і фінансова криза», австрійському виданню «Furche».
Церковний ієрарх звернув увагу на вузький зв'язок, який існує між станом природного довкілля та економікою. Про це він фахово констатував на конференції «Справедливість в сучасному світі», яка проходила на початку цього року у Відні. На думку кардинала Турксона, екологічна свідомість спонукає до відповідального господарювання у єдиному домі, дарованому Творцем для всіх людей і поколінь.
Голова Папської ради «Справедливість і мир» наголосив на тому, що питання відповідальності за створений Богом світ є «важливою частиною соціальної доктрини Католицької Церкви». Хоч Церква і не має політичної влади, однак вона володіє моральним авторитетом і усвідомлює свою роль у формуванні нової екологічної свідомості та відповідальності.
«Священики повинні зробити крок на зустріч майбутньому» – кардинал Скола
28-го травня 2013 року, в Міланському соборі (Duomo) відбулась зустріч духовенства, приналежного до міланської архієпархії, з нагоди обговорення різних ініціатив на новий пасторальний рік.
В ході цієї зустрічі до присутніх священиків звернувся кардинал Анджело Скола, архієпископ Мілану. У своєму вступному слові, висопокопреосвященний владика наголосив на тому, що: «усі ми повинні усвідомити, що Святий Дух запрошує нас до ще глибшого та свідомого зв’язку з Ісусом Христом».
Декларуючи головні цілі ініціативи пасторального року, кардинал підкреслив: «ми хочемо голосити у всіх сферах Ісуса Христа померлого і воскреслого, Який став для нас дорогою, котра веде нас до правди і до життя заради кожної людини».
Архієпископ Мілану в особливий спосіб наголосив на тому, що народний амброзіанський католицизм покликаний до того, щоб зрозуміти та прийняти інноваційні ресурси, зробивши їх невід’ємною складовою всіх сфер життя та діяльності людського існування. Згідно з словами наступника святого Амброзія, це буде прямим визнанням краси, доброти і правди, яка походить від самого Ісуса Христа, реально присутнього в християнських спільнотах, і новиною, яка торкатиметься усіх вимірів людини, включаючи, отже, поняття відносин чоловік-жінка і сім’я, в протиріччі з громадянським суспільством, заради доброго уряду та охорони створіння.Білл Клінтон подякував Патріарху Варфоломію I за турботу про збереження природи
Колишній президент США Білл Клінтон подякував Константинопольському Патріарху Варфоломію I за турботу про екологію та висловив своє захоплення «мудрими і надихаючими вченнями» Вселенського Патріарха.
У своєму привітальному листі до Вселенського Патріарха Білл Клінтон пише: «Я прочитав видатну статтю в «Нью Йорк Таймс» про захист Вами навколишнього середовища. І я хочу висловити свою глибоку вдячність за ваше лідерство в цьому важливому питанні. Дякую, що нагадуєте людям усіх віросповідань, що наша планета являє собою дорогоцінний дар – Ваше вчення мудрі та надихають, і я сподіваюся що вони продовжуватимуть викликати резонанс повсюди».
Церква у Філіппінах піддала уряд гострій екологічній критиці
Альянс релігійних груп у Філіппінах висловив своє розчарування і незадоволеність трьохлітнім правлінням уряду, особливо через його невдале вирішення екологічних проблем та провадження аграрної реформи, як рівно ж і через нездатність, чи небажання вирішувати ті випадки, коли ідеться про порушення прав людини.
Беручи до уваги заяву єпископської конференції Філіппін від 1988 р. стосовно природного навколишнього середовища, релігійні представники наголосили на тому, що: «виснаження природних ресурсів країни, до яких має доступ дуже мало філіппінців, швидко зводить нанівець саму основу нашого природного світу, залишаючи за собою похмурі і темні перспективи для майбутніх поколінь».
Було різко засуджене також вручення урядом Філіппін сертифікатів великим гірничодобувним компаніям, які загрожують екологічним та загальнолюдським правам.
Перемога Хорватії у захисті "екології людини"
Франциск з Асизу та Папа Франциск – утопісти, чи?
27-го травня 2013 року згідно з повідомленням видавництва «Messaggero» (Падова – Італія), світ побачила книга під назвою «Утопія Франциска з Асизу».
Це є маленька книжка, в якій знаходяться роздуми двох авторів про францисканську утопію та про Франциска з Асизу, як святого кризи. Автори задаються питаннями про те, чи потрійна утопія св. Франциска, цебто бідність, братерство та пошук Бога – є справді реальні до виконання в теперішньому часі, чи є утопією і залишаються лише нереалізованою мрією.
Ця, так звана, францисканська утопія з появою Святішого Отця, Папи Франциска, в сучасному світі викликає чималий інтерес та зацікавлення і, до певної міри, стає привабливою для багатьох; ба, більше того, «бідна Церква для бідних» помаленьку починає повертати до себе довіру. Бідність, братерство та постійний пошук Бога – згідно з авторами, називаються утопією, проте, саме ці три речі можуть змінити лице Землі. Той, хто невтомно насправді шукає Бога, не може залишатись байдужим по відношенні до потреб інших і з часом доходить до пізнання важливої правди в житті – що слід навчитись задовольнятись найнеобхіднішим і бути за це вдячним Творцеві.Владі більше не потрібні заповідники?
Площі українських заповідників за останні п’ять років катастрофічно скоротилися. Це наслідок намагань можновладців привласнити ці ласі території, вважають захисники природи.
Територія природних заповідників, національних парків та інших резерватів, які б мали охоронятися державою, за останні п'ять років катастрофічно зменшилася. Згідно з кадастровою картою України, яку цього року вперше відкрили для публічного доступу, доволі великі площі цих недоторканих за законом земель були віддані або під забудову, або під господарську діяльність.
У звіті про стан заповідників, який українські екологи нещодавно оприлюднили в часописі "Екологія. Право. Людина", вказано, що наймасштабніший "дерибан" відбувся в Криму. Зокрема, за словами голови харківської екологічної групи "Печеніги" Сергія Шапаренка, за 10 років з території Ялтинського заповіднику "тишком-нишком" вилучено майже 400 гектарів земель, здебільшого під забудову: "Ялта відома своїм специфічним субтропічним кліматом, який допомагає в лікуванні захворювань дихальної системи. Але якщо так триватиме далі, Ялті загрожує втрата статусу міста-курорту".
Про гріхи, які майже ніколи не почуєш у сповідальниці
Маю більш ніж десятилітній досвід священичого служіння. Ніколи не думав, скільки за цей час висповідав людей. Напевно сьогодні ця цифра вимірюється тисячами. Тисячі сповідей людей, сотні тисяч слів, якими люди описують свої гріхи, інколи на інших мовах. Але, якось нещодавно я спіймав себе на думці, що є гріхи, які трапляються в людському житті, на які майже ніхто не звертає ніякої уваги. Натомість вони деформують наше суспільство і мають далекосяжні наслідки. Хтось навчився маскувати ці гріхи під чесноти, а хтось перестав на них звертати увагу зовсім. Хтось думає, що якщо це поширене явище, то і перестає мати ознаки гріха.
Видавати таємницю сповіді для священика є тяжкий гріх, з якого отримати розрішення не так вже й легко. Тому я буду настільки обережний, що повідаю вам те, чого я на сповіді ніколи не чув. Наприклад я ніколи не чув на сповіді про такий гріх, як засмічування навколишнього середовища. У мене ніколи не сповідалася людина, яка б згадала про те, що після пікніка не поприбирала після себе, або хтось, хто визнав, що вивіз своє сміття до лісу чи річки. Мені у сповідальниці ніколи не траплялися люди, які вибивали рибу струмом, тротилом чи в інший варварський спосіб. Я не стикався ніколи із людиною, яка б посповідалася, що вирубує ліс без чийогось на це дозволу. Знаю, що такі люди є навіть і серед моїх парафіян, але чомусь люди думають, що «годувати сім’ю» в такий спосіб не є тяжким гріхом.