Актуальні проблеми щодо зниження наслідків екстремальних паводків розглянули учасники міжнародного семінару в рамках спільного проекту Європейської Економічної Комісії ООН, Програми охорони навколишнього середовища ООН та ОБСЄ, котрий протягом двох днів проходив у Львові. Тематика дискусії була особливо злободенною для чисельних представників Карпатського регіону, котрий особливо вразливий до повеневих загроз. Загалом учасники семінару дійшли до висновку, що ситуація тут, особливо, що стосується упереджувальних заходів, знаходиться на незадовільному рівні ще минулого століття.

Скажімо, представник секретаріату Ініціативи “Довкілля та безпека” (ENVSEC, Женева) Микола Денисов вважає, що в Україні ситуація з інформуванням населення щодо загроз паводків типова для країни з перехідним періодом: «Радянський Союз у вас, звісно, ще залишився.

Зокрема, технології, організаційні структури – вони ще радянські. Хоча не завжди це погано. Щодо негативних факторів, то відчувається радянська система відповідальності, коли занадто багато відомств, які, як на мене, дублюють функції.

Департамент економічного і соціального розвитку ООН прогнозує, що населення Землі у 2050 році становитиме більш як 9,6 млрд осіб.

"Очікується, що нинішнє населення землі, що становить 7,2 млрд осіб, збільшиться на 1 млрд через 12 наступних років і досягне більш як 9,6 млрд до 2050 року", - зазначається у повідомленні.

Згідно з прогнозом, збільшення населення станеться, в основному, за рахунок країн, що розвиваються. У розвинених державах рівень населення практично не зміниться, за вийнятком Європи, де він скорочуватиметься.

Предстоятелі Єпископських Конференцій Католицької Церкви із країн «Великої вісімки» звернулись із спеціальним листом до лідерів цієї міжнародної інституції, саміт якої буде проходити 17-18 червня в Північній Ірландії, тема якого «Питання продовольства і сільського господарства.

Єпископи «Великої вісімки» загострили увагу на питанні справедливого розподілу природних ресурсів в контексті проблеми голоду і недоїдання в багатьох регіонах світу, і запропонували збільшити частку податків, які можна було б використати для вирішення даної проблеми.

Церковні ієрархи констатують наявність парадоксальної ситуації, коли: «незважаючи на великий прогрес у покращенні виробництва продуктів харчування, дуже багато дітей йдуть голодними спати і страждають від недоїдання».

Антологія текстів Венедикта XVI, присвячених екології, була відзначена премією за внесок в охорону довкілля. Йдеться про книгу "Заради людської екології", в якій містяться тексти промов, проповідей, листів, виступів під час різних конференцій, в яких Папа-емерит звертав увагу на проблеми довкілля, розглядаючи їх не тільки через релігійну призму, але також соціальну, культурну та економічну. Її видало 2012 р. ватиканське видавництво. У ній Папа висловив живу заклопотаність станом екології та звернув увагу на відповідальність людини за природу.

Премія, якою нагородили книгу, називається "AcquiAmbiente" і є спільною ініціативою італійського міста Акві-Терме і хімічного підприємства "ACNA".

11 червня в Івано-Франківську відбулася установча зустріч та 1-ий освітній семінар для референтів з питань екології Єпархій та Екзархатів УГКЦ. В першому блоці зустрічі д-р Володимир Шеремета, Керівник Бюро УГКЦ з питань екології, ознайомив присутніх з ключовими аспектами соціально-екологічного вчення Католицької Церкви та історією її діяльності для збереження створіння. Також презентовано основні напрямки діяльності Екобюро УГКЦ та сайт «Відповідальність за створіння».

В другому блоці семінару, під назвою «Від теорії до практики», диякон Володимир Містерман, заступник керівника Бюро УГКЦ з питань екології,  представив основні екологічні ініціативи, які проводяться в УГКЦ, зокрема такі, як Всеукраїнський конкурс «Відповідальність за створіння», відзначення Дня Бога Творця і «Часу створіння» та Великопосна ініціатива «Екологічне навернення для порятунку створіння».

Людство за останні 50 років знищило 90% всіх світових запасів великої риби. 22 % відомих риболовних районів океану були зовсім виснажені або перевантажені надто наполегливою експлуатацією, а ще 44 % – на межі виснаження.

Виловлюючи їстівні види риби, ми щороку викидаємо з сіток назад у море 27 мільйонів тонн іншої живності – як правило, вже в нежиттєздатному стані.

Морське дно в багатьох районах океану так проорали тралами, що на ньому вже ніщо жити не може.

За останні 50 років людина знищила 70% світових лісів. Близько 30% лісів, що ще залишилися на Землі, роздроблені на частини і деградують, і вирубка в них йде зі швидкістю 50 квадратних миль на рік.

9 червня 2013 року, в Неділю сліпонародженого, Глава і Батько УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук) прибув до монастиря Згромадження сестер Пресвятої родини УГКЦ у Львові, щоб освятити храм святого Миколая.

Під час Архиєрейської Літургії, очільник УГКЦ виголосив недільну проповідь, у якій в особливий спосіб наголосив на тому, що неділя – це «як перший день нового тижня, тобто перший день нового створення». Провідну думку проповідника можна назвати «промовою надії», тому що, за словами Блаженнішого Святослава, «ми у собі носимо ту силу, яка здатна перемінити, преобразити і просвітити все».

Надію має все у Христі створене, адже «Христос у своєму воскресінні є тим світлом, що просвічує і освячує кожну людину, яка приходить на світ».

7 травня 2013 року в залі Павла VI, що у Ватикані, відбулась зустріч Святішого Отця, Папи Франциска з учнями та випускниками єзуїтських колегій Італії та Албанії. Вселенський Архієрей наголосив на тому, що ця зустріч є не випадковою, тому що припала саме на день урочистого відзначення Пресвятого Серця Ісусового, набожність до якого в єзуїтській духовності займає чільне місце.

Папа звернувся до присутніх з закликом не боятись труднощів та завжди залишатись вільними людьми, які не зважаючи ні нащо, не матимуть страху іти навіть проти течії і будуть здатними відрізнити добро від зла. Все це, згідно з словами Понтифіка є неохідним в житті кожного, тому що показує, що людина не закривається в своєму малому світі, а є відкритою на інших.