Підпал – господарю не допомога!
Штучним квітам не місце в храмі, а пластмасові вінки - це сміття на кладовищі
У наш час суцільної пластмасової імітації вірні несуть в храм і на могили рідних та близьких штучні квіти, вінки, оздоблення.
На перший погляд воно все «красиве», ідентичне натуральному, та що там - краще натурального! Штучні квіти ні поливати, ні обробляти не треба, народжуються відразу в витончено підібраних букетах, яскраво волають світу в своїй привабливості…
Храм – повинен бути зразком у всьому, для кожної сім’ї та оселі, адже це дім Господній, місце зустрічі Бога і людини. Храм є домом живого Бога, тому в ньому немає місця для штучних (мертвих) квітів, пластмасових образів які світяться у різні кольори веселки, що так часто можна зустріти в наших церквах. Господь привів до життя дерева, квіти та різного роду рослини, для добра людей і на прославу Свого імені, а ми в Його дім заносимо мертву подобу квітів – вироби з пластмаси, при продукуванні яких використовуються невідновні ресурси і завдається значна шкода довкіллю. Найкраще є прикрасити храм довкола живими насадженими квітами, які кожного року будуть своїм цвітом і красою прославляти Творця та милувати очі вірних. В середині храму живі квіти посаджені в горщиках, можуть протягом цілого року бути чудовою оздобою дому Господнього.
Молитва лісу
Людино! Я є теплом твоєї домівки
в холодні зимові ночі,
Захищаючою тінню під палючими променями
літнього сонця.
Я є дахом твого дому,
ліжком в якому ти спиш
і деревиною, з якої ти будуєш свої кораблі.
Я є ручкою твоєї мотики і дверима твоєї хати.
Я є деревом твоєї колиски і твоєї труни.
Я є хлібом доброти, квіткою краси.
Почуй мою молитву: не знищ мене!
Бережне ставлення до сотвореного світу є запорукою економічного благополуччя майбутніх поколінь
Митрополита Андрея по праву можна назвати «Мойсеєм українського народу», мужем, чиї праці є актуальними і сьогодні. Коли Іван Павло II відвідав Україну в 2001р., то охарактеризував Митрополита Андрея, як далекоглядного слугу Божого, котрий дбаючи про дочасне багатство свого народу, ніколи не ставив його єдиним пріоритетом, а слід відмітити - це часи першої еміграції, економічної.
Говорячи про «вищість» людини, між усім іншим сотворінням, не робив її узурпатором природи. Маючи особливий дар відчуття Божого Слова, митрополит застерігав від нерозумного використання природних ресурсів, і дбав про досягнення гармонії між світом і людиною, між економічним ростом і безпекою довкілля. А бачив це, як досягнення спільне, усіх разом, а не поодиноко взятих людей:
«А надто єсть наука Ісуса Христа і великою помочію до осягнення доброго биту, бо освящає і скріпляє то, що, після гадки всіх розумних людей, єсть єдиною чесною дорогою до осягнення маєтку... І так справді, ліпше працює сей, для котрого праця не є лиш средством до осягнення уживання, але і обов’язком, наложеним від Бога, і (праця) не лиш дочасне добро приносить, але і вічну нагороду. Ліпше уміє ощадним бути, хто свою працю уважає не за свою лишень власність, але також за власність дітей і будучого покоління, а по части за власність цілої суспільности; хто знає, що з дарів Божих має колись здати строгий рахунок перед Богом. І взаїмна поміч успішна і ліпша, коли стоїть на взаємнім ушануванню свого добра, на правдивій любові до ближнього, опертій на спільних пересвідченнях віри.»
Папська академія наук б’є на сполох!
Нещодавно було презентоване дослідження Папської академії наук (Pontificia Academia Scientiarum/PAS) стосовно новітніх кліматичних змін та щодо їх впливу на втрату льодового покриття гірських масивів.
Папська академія наук застерігає щодо танення льодовиків і закликає зупинити цей процес шляхом скорочення викидів парникових газів та інших забруднюючих речовин.
Попри згадане дослідження, робоча група з питань зміни клімату Папської академії наук звернулась до світової спільноти із спеціальною декларацією. У заяві звучить заклик до всіх народів визнати серйозність і безповоротність наслідків світового потепління, спричиненого безвідповідальною діяльністю людини, і без зволікання розробити ефективну політику для скорочення причин кліматичних змін.
У Великобританії з'явиться перший собор з сонячними батареями
Собор в Бредфорд (Bradford, графство Західний Йоркшир) стане першою у Великобританії церковною будівлею, яка буде отримувати електрику за допомогою встановлених на даху сонячних батарей. Хоча цей собор уже давно використовує енергозберігаючі лампи, на його даху вже почалися роботи з установки сонячних панелей.
Використання енергії сонця допоможе собору знизити витрати на електрику. На відміну від інших церков, які щодня не відкриті, собор Бредфорда споживає енергію всі сім днів на тиждень.
УВАГА КОНКУРС: «Відповідальність за створіння»!
Незабаром – день Бога Творця, екуменічно-екологічне свято, яке всесвітня християнська спільнота відзначає 1 вересня за григоріанським та відповідно 14 вересня – за юліанським календарем.
Це свято було започатковане в 1989 році з ініціативи його Святості Димитрія І, Константинопольського Патріарха, який у спеціальному посланні закликав увесь християнський світ щорічно 1 (14) вересня, на свято початку Церковного року, об’єднатися у спільній молитві до Бога Творця всіх речей, висловити Йому вдячність за дар життя, за прекрасний світ природи, в якому живемо, просити вибачення за завдану шкоду і благати про збереження та спасіння всього створіння, яке “стогне і страждає в тяжких муках” (Рим. 8, 22).
В цей день у честь свята в храмах відправляються різноманітні богослужіння (подячні літургії, акафісти чи молебні) в наміренні збереження створеного Богом світу, проводяться освітньо-виховні заходи екологічного спрямування, а також реалізуються різноманітні практичні ініціативи та діла милосердя стосовно природи. Згідно з рішенням Синоду Єпископів УГКЦ, кожен священик зобов’язаний виголосити в День Бога Творця спеціальну проповідь, звернувши увагу вірних на їх християнську відповідальність за природне довкілля.
Завдання доглядати і вдосконалювати світ Божого створіння
Тема екології, проблем довкілля та християнської відповідальності за створений Богом світ була однією із провідних у зверненнях та промовах папи Бенедикта XVI, під час його перебування в Мадриді (18-21 серпня) з нагоди Всесвітнього дня молоді.
Вже відразу після прильоту, у своїй промові в міжнародному аеропорті Мадриду, рефлектуючи багатогранні проблеми сучасності, як наприклад, безробіття, вживання наркотиків, різні прояви дискримінації, Святіший Отець також згадав вагому проблему невідповідного ставлення до природного довкілля: «Не завжди шанується належним чином довкілля і природа, які Бог створив з великою любов’ю».