Меню

Календар 2020

Login Form

Увійти

Лічильник

За підтримки

Реновабіс

Як постити, щоб не попасти в тенета споживацтва

altВ день, коли міжнародна спільнота в черговий раз відзначає Міжнародний день без покупок (англ. Buy Nothing Day), який цього року одні відзначають 29, а інші 30 листопада, мимоволі задаєшся питанням: а як я, як християнин, та як той, хто покликаний оберігати створіння Боже та з любов’ю відноситись до мені подібних, повинен ставитись до відзначення цього дня і як маю його провести?

Не купувати в цей день взагалі нічого? Насправді не є вже аж такою дуже великою проблемою, відмовитись раз у році від покупок, особливо це нескладно тоді, коли в кишенях «віє вітер», і більшість населення в чудесний спосіб доживає до чергової зарплати. Мабуть не важко відмовитись від чогось на один день чи у випадку посту на якийсь конкретний відрізок часу, знаючи, що після цього повернешся до звичного способу життя. Але чи такий підхід насправді може щось змінити? Скоріш за все це нічого не дасть, і будь-яка одноразова акція приречена на фіаско та не дасть бажаного результату, якщо не матиме за мету викликати «переворот» мислення у головах сучасної людини.

Так виглядає, що для того, щоб краще зрозуміти доцільність встановлення дня без покупок, який з 1992 року покликаний загострити увагу суспільства на темі надмірного споживацтва, вистачає взяти до уваги слова ініціатора та засновника цього дня Теда Дейва, який переконаний, що «реклама обманює, коли обіцяє, що ми станемо щасливішими, якщо придбаємо більше речей». Правдивих намірів пана Дейва, фахового рекламіста, цебто людини, яка в житті живе з реклами, ніхто до кінця так знати і не буде, хоча в когось і можуть закрастися певні, небезпідставні підозри, – чи бува часом це не є черговим трюком реклами – підсилити апетити в часі розпродаж.

Розмірковуючи над темою надмірного споживацтва, не можна залишити поза увагою деякі дані ООН, згідно з якими 86% приватних покупок здійснюють лише 20% жителів розвинених країн, в той час як 20% найбідніших жителів землі купують менше 1%. Хто би що не говорив, а ці дані недвозначно сигналізують про те, що в сучасному світі встановлення справедливості, мирного співіснування та гармонійних відносин – насправді не є тими автентичними пріоритетами, на основі яких слід будувати суспільні відносини, враховуючи права усіх без винятку учасників життєвої мандрівки.

Церква, яка від початків свого заснування стоїть на сторожі гідності людського життя та охорони цілого створіння Божого, не може бути байдужою та мовчати, в той час, коли споживацький спосіб мислення безжалісно та нахабно витісняє справжні християнські та загальнолюдські цінності з усіх сфер життя та діяльності сучасної людини, обманюючи її позірним щастям. Людина третього тисячоліття, навіть не усвідомлюючи того, все більше й більше стає об’єктом різних маніпуляцій і розглядається виключно через призму «мати», платячи за це високу ціну – втрата благодатного спокою, хронічне незадоволення, прояви депресії та агресії. В той час, коли споживацьке суспільство зазіхає на найдорожче, що є в людини – на образ та подобу Божу, чинячи її рабом різних створених нею ж речей, Церква просто є зобов’язаною використовувати кожну добру нагоду для того, щоб допомогти постмодерній людині зрозуміти її місце серед створіння Божого.

Оскільки цьогорічний день без покупок припадає на перші дні різдвяного посту, цей день є немовби підказкою Провидіння, через яке Бог закликає усіх вірних серйозно призадуматися над нашим повсякденним стилем життя та заохочує до детального іспиту сумління щодо нашого ставлення до створених речей. Не дивлячись на складну соціально-економічну ситуацію в країні, споживацьке мислення, на жаль, притаманне усім, у тому числі й тим, хто носить високий статус християнина чи навіть різні чини у Церкві.

Вітрини магазинів, прилавки супермаркетів та настирлива реклама починають усім без винятку наполегливо нагадувати про те, що скоро Різдво, і для того, щоб відчувати радість та бути щасливими до нього слід «належно» підготуватись. При цьому слід однак пам’ятати, що кожного з нас намагаються нахабно обманути, нав’язуючи нам комерціалізовану версію різдвяних свят. Міжнародний день без покупок цього року може стати цією чудовою нагодою для усіх членів Містичного Тіла Христового, щоб сказати радикальне «ні» ненаситному бажанню мати та володіти, а новим стилем життя дати відсіч духу споживацтва, який з подвійною силою намагається полонити усіх тих, хто пустився у відповідальну мандрівку під назвою «різдвяний піст».

Сучасний світ, як би він цього не заперечував, насправді потребує конкретних свідчень того, як прожити життя так, щоб кожен наш жест, кожен наш крок і вчинок виявляв любов до Бога, до ближнього і до створеного у Христі світу. І цього свідчення сучасна людина, яка виснажена постійним обманом, несправедливістю та подвійними стандартами очікує найперше від усіх нас як Церкви. Але чи зможемо виконати свою місію і справді ефективно проголошувати Добру Новину в сучасному світі, у великій мірі залежатиме від того, як ми в нашому житті ставитимемось до матеріальних речей. Так виглядає, що до тих пір, допоки вірні різних Церков, а особливо ті, які вважають себе ще невіруючими, продовжуватимуть бачити в духовенстві та практикуючих християнах лише тих, чиє життя мало чим відрізняється від усіх, хто поза комфортним життям та легкою наживою нічого не бачить і на кого зневірений народ дивиться з презирством і недовірою, доти не бачити нам ні ефективної розбудови Батьківщини, ні, тим більше, переконливого проповідування Слова Божого про Царство небесне вже «тут і тепер».

Так хочеться побажати усім, щоб цей Міжнародний день без покупок та початок різдвяного посту допомогли кожному з нас щиро зрозуміти, яке місце матеріальні блага займають у нашому житті і допомогли подивитись на них через призму Вічності. А трепетне очікування на прихід Новонародженого нехай запалить у наших серцях ще більшу любов до всього створіння, яке, за шанобливе до нього ставлення, щедро віддячуватиме своїми дарами не лише нам, але й прийдешнім поколінням аж до кінця віків.

Прокоментуйте: