Меню

Екоактивісти назвали найбільших забруднювачів пластиком у світі

Про це йдеться у доповіді міжнародного руху Break Free from Plastic "БРЕНДОВАНІ Частина III: Вимагаючи Корпоративної Відповідальності за Забруднення Пластиком", що була опублікована вчора 2 грудня 2020 року.

Бренд-аудит – це щорічна громадська ініціатива, яка передбачає підрахунок та документування брендів пластикових відходів, знайдених по всьому світу.

Цього року бренд-аудити Break Free From Plastic зібрали 346 494 одиниць пластику у 55 країнах. Крім того, цьогорічна акція приділяє особливу увагу надважливій роботі неформальних збирачів відходів та впливу пластику одноразового використання на їх засоби для існування, пише Рубрика.

В Україні акція проходить вже другий рік поспіль. Бренд-аудити в Україні координували ГО Zero Waste Society та Zero Waste Alliance Ukraine.

За результатами підрахунків кількості знайдених відходів цього року було визначено ТОП-засмічувачів України:

  1. Coca-Cola (бренди "Coca-Cola", "Fanta", "Sprite", "Fuze Tea")
  2. АТБ ("Своя лінія", "Розумний вибір")
  3. PepsiCo ("Pepsi", "Lipton", "Sandora", "Lays")
  4. Carlsberg ("Львівськеа", "Квас Тарас", "Somersby")
  5. IDS Borjomi Group ("Моршинська", "Миргородська", "Borjomi")
  6. Roshen (пакування від солодощів)
  7. Phillip Morris (Parliament, Marlboro, L&M)
  8. Оболонь ("Оболонь", "Живчик", Жигулівське")
  9. AB InBev Efes ("Чернігівське", "Рогань", "Янтар")
  10. Nestle ("Торчин", "Артек", "Мівіна", "Lion")

В Україні бренд-аудити пройшли у 14ти містах: у Києві, Харкові, Львові, Сторожинецькій ОТГ (Чернівці), Маріуполі, Херсоні, Запоріжжі, Луцьку, Боярці, Нікополі, Марганці,Покровську (Донецька обл.) та в Київській області у с. Велика Снітинка і с.Хотів.

Всього було зібрано та проаналізовано 1013 брендів 6493 одиниць відходів, близько 20% було відправлено на переробку – активісти завезли його до пунктів прийому (зокрема в Києві "Київміськвторресурси")

Порівняно із результатами минулорічної акції в Україні ТОП-10 трохи змінились, але більшість компаній все ще лишились у головній десятці.

Загалом у 2020 році Break Free From Plastic залучили 14 734 волонтерів у 55 країнах для проведення 575 бренд-аудитів. Ці волонтери зібрали 346 494 одиниць пластикових відходів, 63% з яких мали чітку позначку бренду.

ТОП Глобальних Засмічувачів в світі 2020 року:

  • The Coca-Cola Company
  • PepsiCo
  • Nestlé
  • Unilever
  • Mondelez International
  • Mars, Inc.
  • Procter & Gamble
  • Philip Morris International
  • Colgate-Palmolive
  • Perfetti Van Melle

Звання "Топ Глобальних Засмічувачів" описує материнські компанії, бренди яких було зафіксовано забруднюючими більшість місць у світі найбільшою кількістю пластикових відходів. Coca-Cola, Nestlé та PepsiCo залишаються Топ-3 Глобальними Засмічувачами щороку, починаючи з першого глобального бренд-аудиту у 2018 році.

Вимоги українських активістів та членів всесвітнього руху до зазначених компаній:

  1. розкрити, скільки одноразового пластику вони використовують,
  2. встановити чіткі, вимірювані цілі щодо зменшення кількості виробів з одноразового пластику;
  3. змінити свої системи доставки продуктів, щоб взагалі вийти із залежності від одноразового пластику (напр. перейти до систем депозитно-поворотної тари).

Уряди цілого ряду країн недавно оголосили про те, що збираються в найближчі десятиліття досягти «вуглецевої нейтральності» або «нульового рівня викидів». Це необхідно зробити для того, щоб уповільнити процес зміни клімату і врятувати планету та її мешканців від загибелі, пише Eco Technology .

Що таке вуглецева нейтральність і чому вона важлива?

«Вуглецева нейтральність» або «нульовий рівень викидів» зовсім не означає їх повну відсутність. Ці терміни всього лише говорять про те, що обсяги емісії вуглекислого газу не перевищують обсягів, що поглинаються океанами та лісами.

У 2015 році, на Саміті в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку, представники абсолютної більшості країн підписали Паризьку кліматичну угоду. Головне завдання, яке закріплене в цій угоді – домогтися того, щоб середня глобальна температура не перевищила доіндустріальний показник (тобто показник, зареєстрований у другій половині XIX століття) більш ніж на 1,5°C. В іншому випадку мешканцям планети загрожує загибель.

Для того, щоб уповільнити процес глобального потепління, необхідно значно скоротити обсяги викидів парникових газів в атмосферу. Саме тому багато країн зараз заявляють про намір домогтися нульових викидів.

Як домогтися вуглецевої нейтральності?

Чиста енергія, така як енергія вітру, є ключовим елементом досягнення нульового рівня викидів. Вітроелектростанція в Чорногорії

В цей час у людства вже є технології, які дозволять скоротити викиди вуглекислого газу до нуля. Основне завдання - поступово замінити викопні види палива, такі, наприклад, як вугілля чи нафту, на поновлювані, «чисті» джерела енергії. Це енергія вітру, сонця та океану.

Вже зараз у багатьох країнах випускають гібридні машини та автобуси, електромобілі, на будівлях встановлюють сонячні батареї, офісний простір створюють з розрахунком на природне денне освітлення.

Певну роль в скороченні емісій можуть зіграти й споживачі. Наприклад, можна їсти менше м'яса: побічним продуктом його виробництва є парниковий газ метан.

Також дуже важливо захищати навколишнє середовище, в тому числі Світовий океан та ліси, які поглинають значні обсяги CO2 та інших парникових газів.

На кому лежить відповідальність за скорочення викидів?

Уряди держав є головними рушіями змін для зменшення шкідливих викидів

Звичайно, пересічні громадяни та власники підприємств повинні брати активну участь в боротьбі зі зміною клімату. Кожен може змінити свої звички, спосіб життя, зробити вибір на користь «зелених» технологій.

Однак головну роль тут відіграють уряди держав. Саме їм належить прийняти рішення та закони, які дозволять суттєво знизити обсяги викидів парникових газів. Саме держави, які підписали Паризьку угоду, несуть відповідальність за її виконання.

В ООН привітали той факт, що держави, на які припадає 65% усіх шкідливих викидів і які представляють 70% світового ВВП, взяли на себе зобов'язання щодо скорочення емісій до нульового рівня. Серед них – Японія, Південна Корея, Китай та країни Євросоюзу.

Україна підписала Паризьку кліматичну угоду 22 квітня 2016 року. Верховна Рада України її ратифікувала 14 липня 2016 року. Президент України Петро Порошенко підписав закон «Про ратифікацію Паризької угоди» 1 серпня 2016 року.