Фінські вчені показали, що будівництво будинків з дерева дозволить зв’язувати додаткові кількості вуглекислого газу і може знизити викиди майже вдвічі.

Будівельна індустрія – один з найбільших забруднювачів атмосфери. Вона відповідальна приблизно за третину антропогенного вуглекислого газу, майже вдесятеро більше, ніж вся авіація. За даними Алі Амірі (Ali Amiri) і його колег з фінського Університету Аалто, ці обсяги продовжують збільшуватися приблизно на відсоток щороку, пишуть Цікавості.

Норвезькі вчені побудували прогнозну кліматичну модель, в якій розглянули різні сценарії скорочення антропогенних викидів парникових газів. Результати показали, що навіть якщо викиди скоротити до нуля, зростання температур триватиме ще мінімум сто років, пише GreenPost.

Дослідники з Норвезької бізнес-школи в Осло Йорген Рандерс і Ульріх Голуке розробили власну модель кліматичних змін, що охоплює період з 1850 року до наших днів, і на основі результатів моделювання зробили прогноз зміни глобальних температур і підвищення рівня моря до 2500 року.

Результати моделювання показують, якщо антропогенні викиди парникових газів досягнуть піку в 2030-х роках і впадуть до нуля до 2100 року – а це найсприятливіший сценарій, – глобальні температури до 2500 року все одно будуть на три градуси більшими, а рівень моря на два з половиною метра вищим, ніж в 1850 році.

Жителі мегаполісів вже звикли до нічного неба, де за світлом ліхтарів не видно зірок. Але інколи неонова вивіска з будинку навпроти шкодить не лише спокійному сну, а і природі та гаманцю, пише Tokar.ua.

Вважається, що ліхтарі на кожній вулиці є незамінним елементом будь-якого населеного пункту. Вони забезпечують достатнє освітлення для уникнення аварій на дорогах, а також спокій для тих, кому доводиться пересуватися вулицями після настання темряви. Але при цьому важливо розуміти, що ритми денного та нічного освітлення важливі не лише для людини, а й для тварин та рослин. Саме ж світло не береться нізвідки, а коли ми купуємо екологічну енергозберігаючу лампу, десь вмикається вивіска цілодобового магазину.

Самотній білий ведмідь на крижині, димарі заводів, лісові пожежі – існує цілий ряд іконічних образів, які ми постійно бачимо навколо нас. Всі вони зіграли важливу роль в тому, щоб донести до публіки негативні наслідки зміни клімату. Втім, коли мова заходить про комерцію, споживачі воліли б побачити якесь позитивніше послання. Тому зараз формується новий набір життєствердних символів екології – зелений паросток в долонях, зелена земна куля, дівчина, яка обіймає дерево. Але хоча ці образи є корисними в тому сенсі, що вони одразу налаштовують аудиторію на думки про екологію, вони є надто абстрактними. В них немає прямого заклику до дії, пише creativity.

Ефективна екологічна політика – головна у ланцюгу змін тих країн, які рухаються "зеленим" курсом. Вона визначає пріоритети у виробництві, інновації, технічний розвиток і підтримує тих, хто модернізує навколишній світ, відмовляючись від старих моделей ведення бізнесу, які шкодять природі. Не останню позицію в цьому займають автовиробники та їх новітні розробки щодо електрокарів.

Так, в третьому кварталі 2020 року продажі електричних автомобілів в ЄС виросли більш ніж втричі. За даними Асоціації європейських автовиробників ACEA , 9.9 відсотків від всього обсягу – це електромобілі. Таким чином, кожен десятий проданий в ЄС автомобіль був електричним, пише GreenPost.

В Україні останніми роками триває тотальне розорювання землі. А в Євросоюзі, тим часом, площі сільськогосподарських угідь суттєво зменшуються. Про це заявив голова Української природоохоронної групи (УПГ) Олексій Василюк. Він відзначає, що у питання розорювання землі "Україна разюче відрізняємося від цивілізованих країн – того ж Євросоюзу, куди ми наполегливо прагнемо", пише 24 канал.

Зараз у Європі рішуче реагують на глобальні кліматичні зміни, – каже Василюк. – Так, ЄС затвердив Стратегію щодо збереження біорізноманіття, згідно з якою протягом найближчих 10 років 30% сільгоспугідь будуть переведені в статус природних територій та охоронятимуться. Уявіть – майже третина! Для України – це фантастика! Бо у нас навпаки – останні залишки природи намагаються якнайскоріше освоїти. Раніше Україна на половину була зайнята степовими ландшафтами. Але на сьогодні лишилось не більше трьох відсотків колишніх степів. Та й з тих майже кожен 5-й квадратний метр був розораний лише за останні 5-8 років.

Випускниця Маріупольського технічного ліцею, студентка Національного університету біоресурсів і природознавства України Аліса Сергєєва придумала екологічну і безпечну упаковку з каштана. Винахідниця взяла призове місце на Міжнародному конкурсі інноваційних винаходів iCAN в Канаді, пише eco town.

«Мій учитель біології, Світлана Анатоліївна, помітила, що діти, які грали в футбол каштанами у дворі ліцею, стерли собі туфлі і шкарпетки. Ми вирішили перевірити каштани і взагалі дізнатися склад. Ми перевірили, виявилося – дуже хороший, до 46 відсотків клейких речовин, там дуже міцні волокна», – розповідає Аліса.

Основу пакувального матеріалу становить не сам каштан, а перероблена зелена шпичаста коробочка.

Відомо, що Житомирський картонний комбінат випустив першу промислову партію паперу, який виробили із опалого листя. Технологію виробництва паперу з падолисту створив Валентин Фречка коли ще був школярем. І от наразі ми маємо ще одне відкриття з переробки листя.

На Прикарпатті винайшли спосіб переробки борщівника Сосновського та сильфії пронизанолистої на папір. Про це повідомили в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, пише GreenPost.