Міжнародне енергетичне агентство (International Energy Agency) закликає енергокомпанії, уряди країн та всіх жителів планети сприяти виробницву 75% світової електроенергії з відновлюваних джерел вже до 2030 року.

Про це йдеться дорожній карті з декарбонізації світової економіки, опублікованій найавторитетнішим у світі органом енергетичних аналітиків, пише eco town. 

«Світ рухається до глобального потепління, що перевищує найагресивнішу межу Паризького угоди, рівну 1,5°C, – відзначає агентство у щорічному головному звіті. – Перехід до використання поновлюваних джерел енергії необхідно здійснити у жорсткі терміни, бо значна частина викопного палива з енергосистеми буде коштувати на 25% більше, ніж $54 трлн, які світ вже планує інвестувати до 2040 року».

Згідно з аналізом однієї з найбільших перестрахувальних компаній Swiss Re, одна п'ята частина країн світу знаходиться під загрозою руйнування своїх екосистем.

Природа дає нам дуже багато, хоча в сучасному світі ми все рідше замислюємося про це. Їжа, вода, чисте повітря – все це дає нам Земля, пише ПМ.

Згідно з доповіддю, більше половини світового ВВП (42 трильйонів доларів) залежить від біорізноманіття та природних ресурсів. Однак, незважаючи на це, багато країн «засліплені» і продовжують «брати» у природи більше, ніж вона може дати.

Екологічний расизм, екологічна несправедливість – так називають експерти ООН практику вивезення багатими державами токсичних хімікатів в бідніші країни, які навіть не знають, як поводитися з цими небезпечними відходами. В результаті там відбувається забруднення навколишнього середовища, що стало одним з ключових чинників появи і поширення COVID-19, пишуть Новости ООН.

«В умовах пандемії COVID-19, немов під мікроскопом, стали видні нерівність і дискримінація», – заявив новий Спеціальний доповідач ООН по небезпечних речовин і відходів Маркос Орельяна. Він вважає, що «погіршення стану навколишнього середовища, зміна клімату та зміни в землекористуванні є ключовими факторами появи COVID-19», який блискавично поширюється в районах смітників і промислових об'єктів, де, як правило, живуть і працюють бідняки.

Британський принц Вільям заснував премію The Earthshot Prize, яку вручатимуть за винайдення рішень найгостріших проблем екології.

У фонд премії принц заклав 65 мільйонів доларів. Переможці отримуватимуть по 1,3 мільйона доларів – це більше, ніж Нобелівська премія (1,1 мільйон доларів), пише the-village.

З 2021 року премію вручатимуть щорічно п’яти людям або організаціям у номінаціях: захист і відновлення природи, очищення повітря, відродження океанів, побудова безвідходного світу та відновлення клімату.

Цей рік приніс багатьом з нас чимало змін. Зокрема, прискорилося поширення більш кліматично дружніх звичок. Продажі велосипедів стрімко злетіли вгору, попит на органічну їжу зріс, і багато хто вирішив подорожувати ближче від дому цього літа. Це добрі новини на кліматичному фронті, але цього недостатньо для запобігання кліматичній катастрофі, і ніхто не може зазирнути в чарівну кришталеву кулю, щоб передбачити, як довго ця тенденція буде тривати, пише Зелене досьє.

Тема зміни клімату звучить всюди в інформаційній картині дня: якщо ми збережемо діючі моделі виробництва та споживання, то до 2050 року нам знадобляться майже три планети для підтримки нашого стилю життя. Більш стійкий спосіб життя – не є складною справою. Ми всі можемо прагнути застосувати принцип «5R» (англійською: refuse, reduce, reuse, repair, recycle, тобто – відмовитися, зменшити, повторно використати, відремонтувати, переробити). Але коли нам потрібно купувати нові товари, то складно зрозуміти, які з них мають найменший вплив на навколишнє середовище.

Це станеться, якщо держава вже сьогодні не почне вирішувати проблему з водогонами, криницями та артезіанськими свердловинами.

У найближчі 9 років, якщо держава не змінить водну політику, дві області України перетворяться на пустелю через посуху. Таку думку висловив заступник директора Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Мінрегіону Віктор Токаренко, пише GreenPost.

“Проблема зневоднення українських сіл з роками поглиблюватиметься через кліматичні зміни. Якщо держава нічого не робитиме, за десять років у Херсонській та Запорізькій областях може з’явитися пустеля. Навіть у центральній Україні річки так і не наповнилися до звичного рівня. Це стосується Росі, Десни, Тетерева, а також і Дніпра”, – сказав Токаренко. 

У 2020 році було зафіксовано рекордну кількість кліматичних катастроф.

Шторми, посухи та пожежі вже обійшлися США як мінімум в 50 млрд доларів, а до кінця 2020 року залишилося ще три місяці.

За даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень, в США в 2020 році вже сталося 16 стихійних лих, пов'язаних з кліматом, кожне з яких завдало збитків на суму понад 1 млрд доларів. Це можна порівняти з рекордами 2011 і 2017 років, але тепер всього за дев'ять місяців, пише УНІАН. 

Уявити собі савану замість тропічних лісів Амазонки так само складно, як і зелені луки в Сахарі. Однак вчені говорять, що в результаті кліматичної кризи велика частина тропіків регіону може зникнути.

Тварини, птахи, квіти і дерева кожного кліматичного регіону унікальні. Якщо погода змінюється, то змінюється і життя в області. На жаль, часто ці кліматичні катаклізми забирають із собою все унікальне і незвичайне, що існує в регіоні, пише ПМ.

Тропічні ліси дуже чутливі до змін рівня опадів і вологості, а пожежі і тривалі посухи можуть привести до того, що райони просто втратять частину своїх дерев. Вчені вже передбачали можливість такого сценарію, однак вважалося, що до цього попереду ще багато десятиліть.