«Компанії, менеджери, кандидати на муніципальних виборах: всі хочуть висаджувати дерева, щоб зменшити свій вуглецевий слід. Похвальний підхід… але не обов’язково ефективний», – пише журналістка Le Figaro Анн-лор Фремон.

«(…) В минулому місяці навіть президент США Дональд Трамп, маловідомий своєю прихильністю навколишньому середовищі, пообіцяв приєднатися до ініціативи «трильйон дерев», висунутої організаторами Світового економічного форуму в Давосі», – йдеться в статті.

Сигарети токсичні не тільки тоді, коли їх хтось курить. Вчені довели, що навіть холодні, зморщені недопалки продовжують виділяти у повітря шкідливі випаровування

Як повідомляє нове дослідження, в перші 24 після того, як сигарета була погашена, вона продовжує виділяти в навколишнє середовище нікотин – до 14% від тієї кількості, що виробляє тліюча сигарета. Однак на цьому проблеми не закінчуються.

Хоча більшість шкідливих хімічних сполук вивільняється протягом доби після використання, нікатин і тріацетин (пластифікатор з фільтра) все так само активно випаровуються і п’ять днів. Це особливо сильно впливає на здоров’я тих, хто не любить витрушувати попільнички в приміщеннях або в салоні авто.

Американські вчені порахували, скільки пластику було вироблено з 1950 року. Вийшло 8 мільярдів тонн. Це дуже багато. Якщо взяти вісім млрд тонн сьомого iPhone і скласти їх короткими сторонами, можна більше 50 разів дотягнути ланцюжок айфонів від Землі до Сонця.

З початку масового виробництва синтетичних матеріалів на початку 50-х і до 2015 року людство виробило 8,3 мільярда тонн пластику; до такого висновку прийшла група вчених з університету штату Джорджія, Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі і некомерційної організації Sea Education Association.

Вісім мільярдів тонн – це майже в 30 разів більше, ніж маса всього дорослого населення Землі. З цієї маси 6,3 мільйона тонн вже перетворилися у відходи, 9% яких було перероблено, 12% – спалено і 79% – відправлено на звалища. Якщо так піде далі, до 2050 року на звалищах виявиться 12 мільярдів тонн пластику.

У неділю, 9 лютого, у Лос-Анджелесі відгриміла найочікуваніша кінопремія сезону нагород Оскар-2020. Заповітні статуетки отримали провідні актори та режисери сучасності.

Для багатьох людей Оскар – це можливість дізнатися про нові тенденції в кіноматографі, прослідкувати за улюбленими акторами, а для акторів – це також нагода бути почутими мільйонами глядачів не з позиції якоїсь ролі, а висловити щось, що тебе особливо турбує.

Для багатьох акторів цим особливим цього року була тема екології. Так, зокрема, Хоакін Фенікс, який зіграв Джокера в однойменній стрічці Тодда Філліпса, і отримав нагороду у "Найкращій чоловічій ролі" давно долучився до числа зіркових екоактивістів. Він є членом організацій "На захист тварин" і "Люди за етичне поводження з тваринами" (PETA).

Майже чверть Землі постійно схильна до світлового забруднення – на цій території проживає близько 80% населення планети. Воно робить настільки ж помітний антропогенний вплив, як пластик або спалювання викопного палива. У новому дослідженні вчені з Університету Вашингтона визнали його одним з головних факторів, що сприяють глобальному вимиранню комах. По-перше, світло приваблює, а потім і вбиває комах, по-друге, воно робить їх більш помітними для хижаків. Масова загибель комах – не єдиний наслідок світлового забруднення.

Світлове забруднення – це проблема?

Майже всі види забруднення природи – результат діяльності людини та її винаходів. Сьогодні автомобілі є головними джерелами парникових газів, які потрапляють в атмосферу та призводять до підвищення температури на поверхні Землі, а пластик у величезних кількостях міститься в океанах і в ґрунті, і навіть перетворюється на мінеральні відкладення.

Синтетичні волокна, сотні різних хімікатів і пластик, що не розкладається, – всим цим засмічує нашу Землю людство трильйонами викинутих недопалків.

Під теплим сонечком тане сніг, а під ним на міських газонах вже зеленіє трава. З огляду на прийдешні морози, трошки змучена і рідкісна. Але навіть така вона все ж гріє душу, тішить око. Тільки ось оку не дуже то хочеться бачити, як цю травичку душать, біліючи на газонах, недопалки, яких на ній – хоч греблю гати.

На жаль, таку картину можна побачити чи не у кожному населеному пункту не лише Київщини чи України, а навіть у світі. За даними досліджень, курці у всьому світі купують близько 6,5 трильйонів цигарок на рік і лише 3 трильйони недопалків потрапляє до сміттєвого кошика. Решта викидаються на вулицю, в парку, на природі, з вікна, на зупинці… А далі – в землю, водні ресурси. Тож недопалки є найбільш поширеною формою пластикового сміття на планеті. І, що з того, подумає хтось.

Вчені виявили нову причину інфарктів і супутніх проблем з серцем. Як виявилося, частота серцевих нападів безпосередньо залежить від забруднення середовища автомобільними вихлопними газами.

Протягом 10 років (з 2005 по 2015 рік) дослідники збирали інформацію про ступінь забруднення повітря, а також архівували дані в рамках моніторингу стану повітря в німецькому Аугсбурзі, порівнюючи все це згодом з інформацією про нелетальні випадки серцевих нападів та інших захворювань серцево-судинної системи. У результаті був зроблений висновок про те, що постійний вплив крихітних частинок (в основному це азот, сажа і озон), які у великій кількості продукуються випускними системами транспортних засобів, надає прямий вплив на частоту випадків інфаркту.

Відмова від використання бетону і цементу скоротить викиди парникових газів на 20%. До такого висновку прийшли вчені з Потсдамського інституту вивчення клімату (PIK), говориться в журналі Nature Sustainability.

Цемент і бетон виробляються шляхом випалу вапняку, глини і гіпсу в спеціальних клінкерних печах. В результаті цього процесу в атмосферу Землі потрапляє велика кількість вуглекислого газу, а також сажі та різних іонів важких металів. При цьому за своєю масою такі викиди порівнянні з вагою виробленого цементу, що робить цю сферу однією з найбільш забруднювальних у світі.

При цьому урбанізація і збільшення чисельності населення Землі призводить до того, що людству все більше потрібні ці матеріали для будівництва будинків. Вчені з Потсдамського інституту пропонують відмовитися від використання бетону і цементу, замінивши їх деревом і біопластиком.