У п'ятницю, 10 січня, Служба зміни клімату Європейського Союзу Copernicus (C3S) підтвердила, що у 2024 році температура на планеті вперше перевищила критичну межу у 1,5°C порівняно з доіндустріальним періодом. Директор Copernicus Кардо Буонтемпо підкреслив, що кожен місяць 2024 року виявився найтеплішим або другим у рейтингу найтепліших за всю історію спостережень.

За його словами, середня температура у світі перевищила на 1,6°C показники 1850-1900 років, а останні десять років стали найспекотнішими в історії. Крім того, зміна клімату призвела до зростання частоти катастрофічних явищ, зокрема лісових пожеж.

Свята добігають кінця і незалежно від того, яка у вас ялинка, з часом постане потреба замінити її на нову, а стару треба кудись подіти.

Фахівці Zero Waste Alliance Ukraine кажуть, що жива хвоя краща тим, що лишає менший екослід, ніж штучна. В альянсі наголошують, що вирубка дерев на Новий рік не завдає шкоди природі, тільки якщо їх спеціально для цього вирощують на плантаціях. Плантації ялинки подібні до плантацій овочів: їх висаджують, збирають врожай, а потім садять нові.

Мета кампанії – об’єднати українців задля ефективного використання енергії, знизити навантаження на енергосистему взимку та поділитися ефективними й доступними порадами, як подбати про себе та близьких під час можливих відключень. Ініціатором кампанії виступив український аналітичний центр DiXi Group, що працює у сфері енергетики та клімату.

Серія відеороликів та постерів демонструють прості кроки, що дозволять кожному заощадити енергоресурси, зменшити витрати та підтримати енергетичну стабільність країни.

В Одеській області, на території української Бессарабії, співробітники Національного природного парку «Тузлівські лимани» знайшли перше цвітіння червонокнижного пізньоцвіта анкарського. Вчені кажуть, що це – унікальне зимове явище для цієї пори року. 

«В дні між Різдвом та Новим роком, в Українській Бессарабії наші співробітники виявили перше дивовижне природне явище для цієї пори року – цвітіння пізньоцвіта анкарського, унікальної рослини з Червоної книги України. Місцеві мешканці називають його – брандушкою», – повідомив, співробітник нацпарку, доктор біологічних наук Іван Русєв.

Вчені зробили значний прорив у галузі біопластику, створивши нову форму діацетату целюлози (CDA), яка розкладається в 15 разів швидше, ніж традиційні форми. Випробуваний у реалістичних океанських умовах, спінений CDA є життєздатною заміною пінополістиролу в харчовій упаковці, значно зменшуючи забруднення навколишнього середовища пластиком.

Дослідники з Океанографічного інституту Вуд-Хоулу (WHOI) роками досліджували, які типи пластику мають найкоротший і найдовший термін життя в океані, а також які типи пластикових виробів, таких як соломинки та харчові обгортки, найчастіше сприяють забруднення пластиком. У зв’язку з розробкою більшої кількості біорозкладних матеріалів, як-от діацетат целюлози (CDA) — подібний до пластику полімер, отриманий з деревної целюлози, — дослідники намагаються замінити традиційний пластик без шкоди для морських екосистем.

Сучасний бізнес уже не зосереджується тільки на заробітку, активно впроваджують екологічні практики.

Про це зазначає пресслужба Громадської організації «Бюро по боротьбі з екологічними злочинами». 

Все більше компаній починають брати на себе екологічну відповідальність, розуміючи, що майбутнє планети залежить від їхніх дій.

Чотири італійські черниці, які каталогізували майже півмільйона небесних тіл, тепер мають свої імена викарбувані на небі. Кожна з сестер, із спільноти сестер Марії Бамбіни (Suore di Maria Bambina), тепер має астероїд, названий на її честь, приєднавшись до довгого списку релігійних астрономів, переважно єзуїтів, які отримали таку честь.  Кончетта Фінарді (1896-1975), Луїджа Панчері (1893-1982), Емілія Понцоні (1883-1950), Реґіна Коломбо (1885-1953).

Команда з чотирьох черниць була зібрана в 1909 році священником-єзуїтом о.Джоном Хагеном, який очолював обсерваторію Джорджтаунського університету. Вони почали свою астрономічну роботу в 1910 році, але до 1921 року команда зафіксувала яскравість і положення 481 215 небесних тіл. Їхні відкриття були настільки масштабними, що для публікації знадобився 10-томний каталог. 

Один із принципів відновлення – «будуй краще, ніж було». Він зокрема стосується і енергоефективності відновлених об’єктів, більшість з яких не були такими раніше. Проте чи дійсно українське законодавство в будівельній сфері вимагає, аби відновлені будівлі ставали енергоефективними?

У чому проблема?