Меню

Календар 2018

Login Form

Увійти

Лічильник

За підтримки

Реновабіс

Великі гідроелектростанції шкодять навколишньому середовищу?

Влада країн Європи та США поступово відмовляється від використання великих гідроелектростанцій, оскільки ті завдають великої шкоди екології та до того ж є економічно невигідними, стверджують американські вчені.

Щороку в розвинених країнах демонтують десятки ГЕС.

Натомість країни, що розвиваються, продовжують активно будувати греблі на великих річках.

Сьогодні 71% відновлюваної електроенергії у світі виробляється саме гідроелектростанціями.

Пік будівництва ГЕС в Європі та США припав на 1960-і роки, після чого почався спад. Сьогодні в США на гідроелектростанції припадає лише приблизно 6% виробленої електроенергії.

Як відзначають автори дослідження, опублікованого в науковому журналі PNAS, раніше влада була зацікавлена в дешевій електроенергії та не враховувала повною мірою екологічні і соціальні ризики.

Понад 90% ГЕС, побудованих з 1930-х років, виявилися дорожчими в експлуатації, ніж спочатку передбачалося. Крім того, вони завдали шкоди екології річок, привели до переселення мільйонів людей і сприяли зміні клімату через парникові гази з затоплених територій.

"Описуючи користь ГЕС, нам зазвичай малюють райдужну картину вигод від їхньої експлуатації. Але ця картина оманлива, а про ризики воліють не говорити", – зазначив автор дослідження, професор Мічиганського університету Еміліо Моран в інтерв'ю кореспонденту ВВС з питань науки Метту Макграту.

У доповіді як приклади наводяться дві дамби на річці Мадейра в Бразилії, будівництво яких завершилося лише п'ять років тому і які, за попередніми прогнозами, через зміни клімату будуть виробляти набагато менше енергії, ніж очікувалося.

У країнах, що розвиваються, зараз будують близько 3 700 великих і середніх ГЕС.

Автори доповіді стурбовані тим, що багато з цих проектів можуть завдати непоправної шкоди великим річкам, на яких вони будуються.

Електростанція "Гранд Інга" на річці Конго, як передбачається, має виробляти більше третини від усього нинішнього обсягу електрики в Африці.

Однак, на думку вчених, проект вартістю в 80 млрд доларів спрямований, перш за все, на забезпечення потреб промисловості.

"Понад 90% електроенергії від цієї станції піде на видобуток корисних копалин в Південну Африку, а люди в Конго не отримають цієї енергії", – говорить професор Моран.

"У Бразилії лінія електропередач проходить над головами людей і тягнеться на 4 000 кілометрів, але ця енергія не доходить до їхніх будинків", – нарікає він.

"Добрі цілі масової електрифікації повністю затьмарені інтересами великих гравців, які й просувають ці технології. Влада піддається на їхнє запевнення в тому, що все так і треба", – пояснює вчений.

У доповіді наголошується, що величезні споруди на цих річках знищують джерела продовольства. Зокрема, від них можуть постраждати приблизно 60 мільйонів чоловік, що живуть коштом рибальства на річці Меконг: збиток може скласти до 2 млрд доларів.

Греблі можуть призвести до вимирання тисяч рідкісних біологічних видів.

У Бразилії, де 67% електрики виробляється ГЕС, кількість гребель зростає в міру зменшення потужності річок.

З приходом до влади в країні нового президента Жаїра Болсонару тимчасову заборону на будівництво нових гідроелектростанцій, як очікується, знімуть. Влада вже планує побудувати 60 нових гребель.

Автори дослідження вважають, що з урахуванням розвитку відновлюваної енергетики слід поєднувати потужності ГЕС з іншими джерелами енергії.

"У величезних ГЕС немає майбутнього, це наш однозначний висновок. Щоб зберегти гідроенергетику в XXI столітті, нам потрібно поєднувати кілька джерел відновлюваної енергії", – стверджує професор Моран.

"Потрібно більше інвестувати в сонячну, вітряну і в гідроенергетику (там, де це необхідно) – але ми маємо дотримуватися чітких стандартів, де було б видно всі ризики та переваги", – підсумовує вчений.

Джерело: ВВС

 

Прокоментуйте: