Актуальна тема

Меню

Великопосна ініціатива 2024

Архиєпископ Юрковіч: «Бути» є важливішим, ніж «мати»

Виступаючи під час 67-ї сесії Конференції ООН з питань торгівлі та розвитку (UNCTAD), Постійний Спостерігач Святого Престолу при структурах ООН в Женеві, архиєпископ Іван Юрковіч закликав міжнародне співтовариство докладати зусилля, аби допомогти подолати кризу країнам, що розвиваються.

Постійний Спостерігач Святого Престолу при структурах ООН в Женеві архиєпископ Іван Юрковіч виступив під час 67-ї сесії Ради з питань торгівлі та розвитку, що відбулася 2 і 3 липня 2020 року у формі офіційної віртуальної зустрічі, пише VaticanNews.

Негативні наслідки для економіки розвинених країн 

Він розпочав свою доповідь, описуючи негативні наслідки пандемії Covid-19 для економіки розвинених країн. За його словами, економічна криза, спричинена пандемією, унікальна тим, що поєднує глибоку кризу постачання, що виникає внаслідок широкомасштабних та тривалих зупинок в економіці країн, з кризою попиту, спричиненою колапсом корпоративних інвестиційних планів, швидко зростаючим рівнем безробіття, невизначеністю та слабкістю на фінансових ринках.

Полегшити тягар зовнішнього боргу

Ще серйозніших наслідків кризи Covid-19, за словами архиєпископа Івана Юрковіча, зазнають країни, що розвиваються. Один із способів пом’якшення цього потенційно руйнівного впливу полягає в полегшенні тягаря непомірного зовнішнього боргу, накопиченого протягом останніх років у країнах, що розвиваються. Ватиканський дипломат вказав на необхідність скоординованих дій з боку міжнародного співтовариства, аби забезпечити швидке та істотне звільнення від боргу країн, що розвиваються та переживають кризу внаслідок пандемії Covid-19. 

Він процитував слова Папи Франциска, який під час послання «Urbi et Orbi» у квітні цього року наголосив, що «всі країни повинні мати змогу відповісти на найбільші потреби даного моменту через зменшення, якщо не скасування, боргу, що обтяжує бюджети найбідніших країн». 

Шлях до інклюзивнішого та стійкішого світу

Представник Святого Престолу зауважив, що рух до інклюзивнішого та стійкішого світу передбачає не тільки покращення функціонування ринків через інвестування в людський капітал, надання кредитів бідним людям або кращий захист споживачів. Він вимагає чіткішої програми, що розглядає питання системних обмежень на мобілізацію ресурсів та розповсюдження технології, що понижує зростаючу асиметрію в ринковій владі, яка виникає внаслідок незбалансованих норм гіперглобалізованого світу та корегує існуючий дефіцит в управлінні глобальною економікою, гарантуючи простір для політики, необхідний для того, аби місцеві виклики могли відповідати міжнародним цілям.

«Бути» є важливішим, ніж «мати»

Архиєпископ Юрковіч підкреслив, що складність економіки спонукає брати до уваги етичні та культурні чинники. Причини теперішньої кризи, за його словами, мають не лише економічний та фінансовий, а, насамперед, моральний характер. Він вказав на необхідність того, аби народи світу визнали, що «бути» є важливішим, ніж «мати», та ставили етику понад економікою, керуючись «етикою солідарності».

Наслідки короткострокових вигод

Доповідач зазначив, що за останнє десятиліття можна було спостерігати, що надмірна лібералізація та дерегуляція, яка дозволяє ринкам та фірмам саморегулюватися, ставить на перше місце не довгострокові зобов'язання, а короткострокові вигоди.

“Велике занепокоєння, – додав він, – викликає постійне зменшення економічних ресурсів, виділених на сферу охорони здоров'я та зловживання й хижацьке ставлення до довкілля, від якого, в кінцевому рахунку, залежить не тільки економічне життя, але й усе життя людини.”

Архиєпископ Юрковіч наголосив, що наслідки такої поведінки, зазвичай, стають очевидними пізніше, а в деяких випадках їх відчують лише майбутні покоління. Аби протистояти цій потенційній «трагедії на горизонті», необхідні спільні зусилля, рішуче планування майбутнього, а також етичний підхід, що ґрунтується на нашій відповідальності за майбутні наслідки.

Нагальне завдання, за словами ватиканського дипломата, полягає в тому, аби забезпечити політикам можливості та ресурси, щоб реагувати на санітарну кризу та зменшити негативні економічні наслідки.

Служити іншому прогресу

Цитуючи енцикліку Папи Франциска «Laudato Si’», архиєпископ Юрковіч підкреслив, що міжнародне співтовариство повинно використовувати свої знання й таланти «на служіння іншому прогресові здоровішому, людянішому, соціальнішому й ціліснішому» (Laudato Si', 112). «Очевидно, що наслідки кризи виходять далеко за рамки фінансової галузі, наголосив він на завершення, поширюючись на економічну, соціальну та культурну сфери. Тому міжнародне співтовариство не може дозволити фінансовій системі й надалі залишатися джерелом глобальної економічної нестабільності; воно повинно терміново вжити заходів для запобігання спалаху інших фінансових криз у майбутньому».

Світлана Духович – Ватикан