• У світовому масштабі популяції мігруючих прісноводних риб зменшилися в середньому на 76% за період з 1970 по 2016 рік. Середні показники виявилися вищими в Європі (-93%) та Латинській Америці, включно з Карибським басейном (-84%).
• Нижчі показники у Північній Америці (-28%) дозволяють припустити, що правильний менеджмент може загальмувати зниження чисельності.
• Найбільшими рушіями скорочення чисельності популяцій є деградація, зміни та втрата оселищ та надмірна експлуатація. Все це нерозривно пов'язане з людським впливом та використанням.

З розвитком гідроенергетики та внаслідок глобального перевилову риби, зміни клімату та забруднення середовища, популяції мігруючих видів досліджуваних риб у середньому зменшилися на 76% в порівнянні з 1970 роком. Про це свідчить перший всеоб’ємний міжнародний звіт про стан популяцій мігруючих прісноводних видів риб, виданий 28 липня 2020 року Всесвітнім фондом мігруючих риб та Лондонським зоологічним товариством. Мігруючі риби, такі як лосось, форель та амазонський сом, життєво важливі для задоволення продовольчих потреб, а також для підтримки життєдіяльності мільйонів людей у ​​всьому світі. Вони також відіграють вирішальну роль у підтримці здоров’я річок, озер та водно-болотних угідь, створюючи складні харчові ланцюги. Зараз популяції цих риб наражаються на величезну загрозу, спричинену наслідками людської діяльності і потребують термінових заходів, щоб зупинити це тривожне скорочення.

Звіт показує середнє зниження чисельності популяцій на 76%* за період з 1970 по 2016 рік, включно з надзвичайним скороченням у Європі на 93%. Це вище, ніж показники для наземних та морських видів, але відповідає загальному зниженню популяцій прісноводних хребетних у цілому (83%)1.

Деградація, зміни та втрати оселищ становлять приблизно половину загроз для мігруючих риб. Водно-болотні угіддя є найважливішими оселищами для цих видів, але вони зникають утричі швидше, ніж ліси2. А греблі та інші перешкоди на річках заважають рибам знайти собі пару, їжу та порушують життєвий цикл.

Надмірна експлуатація, наприклад, перевилов та випадковий прилов, становлять приблизно третину загроз для досліджених популяцій. Крім того, рибам загрожують наслідки кліматичної кризи, оскільки зміни температури можуть викликати міграцію та розмноження у невідповідний час, а отже — гірший доступ до їжі в конкретному оселищі.

"Мігруюча риба забезпечує харчування та основу життя мільйонів людей, але це рідко враховується у глобальних рішеннях. Натомість, значення мігруючих риб для економіки та екосистем продовжує залишатись поза увагою, а їхня кількість продовжує скорочуватись, — зазначає Стюарт Орр, лідер практики Вода WWF — Світ повинен реалізувати Екстрений План з Відновлення, який зупинить втрати мігруючої риби та всього прісноводного біорізноманіття — на благо людей та природи."

Мігруюча риба є безцінною для здоров'я людини та світової економіки. Риба та рибні продукти — одні з найпопулярніших страв у світі. Любительська риболовля приносить мільярди доларів і забезпечує десятки тисяч людей по всьому світу робочими місцями. Наведені вище дані показують потребу у природоохоронних заходах для прісноводної риби у всьому світі. У Північній Америці зменшення чисельності популяцій мігруючих риб є менш серйозним, у середньому на 28%. Більш повільний спад свідчить про те, що правильний менеджмент дає результати. Такі стратегії менеджменту включають управління рибним господарством, відновлення оселищ, знесення гребель, створення заповідних територій, управління, орієнтоване на види, та потужний правовий захист.

В Європі теж роблять спроби змінити ситуацію. З 2018 року в країнах Європейського Союзу активно впроваджується Загальноєвропейський план дій щодо осетрових. Осетрові — одні з найвідоміших мігруючих риб, чисельність популяцій яких за останні 50 років зменшилась в середньому на 91% у всьому світі. Лише три північноамериканські види осетрових демонструють позитивну динаміку. Це спричинено тим, що спад в популяціях північноамериканських видів відбувся раніше 1970 року, року початку підрахунку індексу. Завдяки забороні вилову та заходам з відновлення, популяції вдалося дещо стабілізувати, але на найменшому для виживання рівні.

В Україні трапляються 6 видів осетрових риб, правда 2 з них — шип та осетер європейський — вже вважаються зниклими. WWF-Україна разом з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Державним агенством рибного господарства України, природоохоронцями та вченими розробляють Національний план дій щодо осетрових, який базуватиметься на основі Європейського плану. Крім того, щоб боротися з браконьєрством, ініційовано законопроєкт №2765 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування", прийнятий Верховною Радою в першому читанні 16 червня 2020 року.

У людства ще є шанс зупинити скорочення популяцій. Для цього необхідні додаткові дослідження, щоб зрозуміти механізми збереження прісноводних мігруючих риб та розробити практичні рішення, що відновлюють і захищають цих тварин. Автори звіту закликають всесвітнє співтовариство захистити вільнотекучі річки, враховувати існуючі загрози при плануванні активностей у басейнах річок, дотримуватись поточних ініціатив та законів про захист прісноводних водойм, інвестуючи в сталі альтернативи новим греблям та сприяти громадській та політичній волі!

*Середній показник був встановлений, використовуючи інформацію про 1 406 популяцій 247 видів риб, занесених до Глобального реєстру мігруючих видів, які використовують прісну воду для певного етапу міграції

[1] WWF (2018) Living Planet Report - 2018: Aiming Higher. Grooten, M. and Almond, R.E.A.(Eds). WWF, Gland, Switzerland.

[2] Gardner, R., Finlayson, C. (2018) Global Wetland Outlook: State of the World’s Wetlands and their Services to People. The Ramsar Convention Secretariat: Gland, Switzerland.

Джерело: WWF Україна

Фото з Вікіпедія