Меню

Відмова від вугілля, нафти і газу може врятувати не лише Україну, а й світ

Науковці та активісти вже кілька десятиліть попереджають, що викопне паливо – це значна загроза людству через зміну клімату, яку спричиняє його спалення. 

Зараз Україна та український народ відчувають на собі ще й більш пряму його небезпеку. 

Адже російські вугілля, нафта й газ, які приносять 40% прибутку до бюджету країни-агресорки, продовжують фінансувати криваву війну, поки глибоко залежний від викопного палива світ відтягує відмову від купівлі цих ресурсів в окупантів та не поспішає з переходом на відновлювані джерела енергії.

"Кліматичні зміни – це така ж загроза, як і ядерна зброя", – заявляють представники понад 400 неурядових організацій, які ініціювали глобальний Договір про нерозповсюдження викопного палива. 

Для України світова залежність від викопного палива – це зброя, якою росіяни продовжують нищити наших людей та цілі міста. Тож цей Договір для нас як ніколи актуальний.

Навіщо світу нова угода для протидії зміні клімату?

Глобальна загроза, якою є зміна клімату, вимагає і глобальних рішень та кооперації між усіма країнами світу. 

Зупинити стрімке зростання середньої глобальної температури, а разом з ним і жахливі наслідки, до яких воно може призвести, можливо лише якщо усі країни світу почнуть різко скорочувати викиди парникових газів. 

Для цього необхідно зокрема і зменшувати споживання викопного палива та заміняти його більш дружніми до довкілля відновлюваними джерелами енергії. 

За даними науковців, аби втримати потепління на прийнятному рівні – не вище, ніж на 1,5ºС від доіндустріального рівня – до 2030 року викиди мають знизитися на не менш як 45%.

Міжнародна співпраця задля скорочення викидів будується вже давно. У 1992 році майже дві сотні країн уклали Рамкову конвенцію ООН з питань зміни клімату. 

За нею – Кіотський протокол 1997-го, який зобов’язував розвинені країни скорочувати викиди парникових газів. 

І хоч за перший період його дії країни, що під нього підпадали, виконали свої цілі, глобальні викиди продовжили зростати. 

Наразі в дію вступила Паризька угода 2015-го року, головна ціль якої – так само скорочувати викиди.

Однак ця угода стосується саме скорочення викидів парникових газів і ніяк не зачіпає питання обмеження видобутку та використання викопного палива. 

Ба більше, у тексті самої угоди навіть не згадується словосполучення "викопне паливо", у той час як саме його спалювання спричинило 80% антропогенних викидів вуглецю з початку індустріальної революції. 

Крім того, за останніми даними, у 2018 році кожна п’ята смерть у світі була спричинена забрудненням повітря від спалювання викопного палива. 

В Україні ж, за оцінками експертів, через викиди від вугільних ТЕС померли 2690 людей лише у 2019-му.

Згідно з останніми даними Програми охорони довкілля ООН (ЮНЕП), викладеними у звіті про видобуток викопного палива за 2021 рік, для утримання потепління в межах 1,5ºC необхідно скорочувати світове виробництво викопного палива щонайменше на 6% на рік в середньому в це десятиліття.

Як наголошують науковці у своєму листі на підтримку Договору, світові зусилля наразі спрямовані на зменшення попиту на викопне паливо, в той час як пропозиція (тобто видобуток) продовжить зростати. 

А це означає, що або його продовжать спалювати, або промисловість та цілі країни, залежні від викопного палива, зіткнуться зі значними проблемами, викликаними хибним вкладенням коштів у видобуток, що вплинуть зокрема на працівників і громадян.

Тож аби відмовитися від розробки нових проєктів у галузі викопного палива та поступово зупинити вже наявний видобуток, і з’явився Договір про нерозповсюдження викопного палива. 

Він визнає, що викопне паливо – головна причина кліматичної кризи, та проголошує готовність покінчити із ним назавжди, як пів століття тому подібна ініціатива запобігла всезагальному знищенню, яким загрожувало розповсюдження ядерної зброї.

Цього року світ може і повинен досягти скорочення виробництва викопного палива на 6% або більше, ввівши глобальне ембарго на поставки викопного палива з росії. 

Використовуючи їх як засіб для агресії, росія накликала на себе суворі санкції, які повинні призвести до незворотного зниження видобутку вугілля, нафти та газу. 

Водночасчас спад виробництва викопного палива в росії не може і не повинен бути замінений довгостроковим розширенням виробництва в країнах, що розвиваються.

Що обіцяють підписанти Договору?

Договір базується на трьох основних пунктах, яких обіцяють дотримуватися ті, хто його підтримує. По-перше, це нерозповсюдження викопного палива – відмова від будь-яких нових проєктів із розвідки та видобутку вугілля, нафти й газу. 

Наразі світ планує видобувати вдвічі більше викопного палива, ніж може собі дозволити, аби втримати підняття середньої глобальної температури на прийнятному рівні. 

І поки країни світу намагаються просувати більш амбітні цілі зі скорочення викидів парникових газів, енергетичні компанії планують збільшувати виробництво енергоресурсів, які ці викиди спричиняють, в середньому на 2% щороку.

По-друге, справедлива відмова – згортання наявного виробництва викопного палива відповідно до мети не допустити підняття середньої глобальної температури на рівень, вищий за 1,5ºС від доіндустріального (наразі за даними науковців, світ уже перетнув межу в +1ºС). 

Ініціатори Договору вважають, що варто почати з врегулювання постачання викопного палива – обмеження видобутку, згортання непотрібної інфраструктури, відмови від субсидій на викопне паливо і перерозподіл підтримки на більш безпечні альтернативи, а також підтримки корінних народів та інших спільнот, які потерпають через енергетичні проєкти на території їхніх громад.

Ну і по-третє, прискорений справедливий перехід для усіх працівників, спільнот та країн. Енергетична промисловість для багатьох спільнот є основою їхньої економіки. 

Наприклад, в Україні працює близько 40 тисяч шахтарів та є навіть цілі міста, чиє життя повністю побудоване навколо шахти. Ці громади ризикують втратити основне – а часто і єдине – джерело доходу в разі закриття шахт. 

Тож відмова від викопного палива має відбуватися одночасно із підтримкою залежних регіонів та розвитком альтернатив – як нових більш безпечних підприємств відновлюваної енергетики, щоб у наших містах було безпечне та стале енергопостачання, так і створенням нових можливостей для працевлаштування та кар’єрного зростання людей у громадах. 

Хто вже приєднався?

Наразі Договір відкритий до підтримки для усіх, хто погоджується, що ері викопного палива має настати кінець. Його підтримали відкритими листами 101 нобелівський лауреат та 2755 науковців та академіків. 

Крім того, він вже отримав підтримку від понад 1250 громадських організацій та більш як 150 тисяч людей із усього світу. 

Усі вони закликають закінчувати із видобутком викопного палива та підтримувати тих, хто вже постраждав чи може постраждати в процесі.

Але це не лише ініціатива активної громадськості, яка хоче висловити свою позицію. До Договору вже приєдналися 43 міста у США, Канаді, Австралії, Коста-Риці, Непалі та країнах Європи, зокрема Париж. 

Їх міська влада офіційно визнала загрози від видобутку та спалювання викопного палива і погодилася дотримуватися основ Договору. 

Ініціативна громадськість пропонує чорновий документ для міст, який кожне з них може адаптувати під себе й ухвалити на локальному рівні.

Та боротьба із викопним паливом не має закінчуватися лише обіцянками, тому ініціатори Договору підготували також інструкцію для міст, що вони можуть зробити, аби виконати обіцяне. 

А міста насправді здатні зробити чимало: від закликів до інших міст чи навіть держав так само підтримати Договір, до заборони реклами компаній, що працюють із викопним паливом, чи й згортання діяльності цих компаній на своїй території. 

Так, Лос-Анджелес – місто, яке приєдналося до Договору і яке вже потерпає від наслідків зміни клімату, як-от частіші урагани – планує згортати видобуток нафти (штат Каліфорнія видобуває понад 8% нафти у США) та зупинити будівництво нових газових станцій.

Ініціатори Договору також подбали про міста, які ще не приєдналися до Договору. Вже розроблена інструкція із інформацією про Договір, зразками офіційних звернень, аргументами за його підтримку – щоб локальні активісти могли звертатися до своєї міської влади та закликати її приєднуватися до Договору. 

Широка підтримка ініціативи з боку місцевої влади зрештою змусить національні уряди та сісти за стіл переговорів та зробити Договір про нерозповсюдження викопного палива чинним на рівні ООН. 

Цього року виповнюється пів століття з часу першої світової екологічної конференції ООН, що відбулася в червні 1972 року та дала початок багатьом міжнародним договорам в сфері захисту довкілля. 

До цієї дати 2-3 червня проходитиме світовий саміт Стокгольм+50, який має стати переломним моментом у боротьбі зі змінами клімату. 

Для цього урядовці, що зберуться у Стокгольмі, мають визнати необхідність Договору про нерозповсюдження викопного палива та запустити процес його реалізації.

Тридцять років тому Україна стала першою країною, що відмовилася від ядерної зброї, посприявши мирному завершенню Холодної війни. Сьогодні ми можемо стати першою державою світу, що підтримає Договір про нерозповсюдження викопного палива та запустить процес його реалізації на рівні ООН. 

Уряд України має історичний шанс проявити справжнє лідерство у боротьбі з новою смертельною загрозою — зміною клімату, що загрожує вимиранням не тільки людству, а й більшості видів тварин і рослин. 

Захист довкілля і захист миру нерозривні. Війна в Україні – лише одна з багатьох, спричинених згубною світовою залежністю від нафти, газу та вугілля. 

Якщо ми продовжуватимемо базувати нашу економіку на брудних викопних джерелах енергії, з яких годуються авторитарні режими, у всьому світі буде дозволено насильство та жорстокі війни, а кліматична криза посилиться. Весь світ має об’єднатися проти викопного палива, диктаторів і воєн.

Починаючи з 22 квітня активісти в багатьох країнах Європи та світу вимагають негайного ембарго на всі види викопного палива з росії та припинення глобальної залежності від викопного палива. Закликаємо українців, що зараз перебувають за кордоном, долучатися до акцій.

Джерело: Українська правда