Конкурс до дня Творця

 

Меню

Управління відходами від руйнувань: проєкт порядку нарешті розроблено

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України та Міністерство розвитку громад та територій України підготували дуже потрібний підзаконний акт, який має допомогти органам місцевого та військовим адміністраціям навести лад із відходи, що утворюються внаслідок пошкодження чи знищення різних об’єктів окупантом. Так, ЕПЛ за запитом отримала проєкт Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт із ліквідації їх наслідків та проаналізувала його.

Хочемо поділитися з вами думками щодо даного документа. Так, Порядок містить ряд недоліків, які полишають органи місцевого самоврядування та військові адміністрації сам на сам із своїми проблемами, пов’язаними із поводженнями з відходами від руйнацій, та не убезпечує довкілля від шкідливого впливу таких відходів. Також порядок не сприятиме переробці та повторному використанню відходів від руйнацій, а щодо небезпечних відходів в складі відходів від руйнувань – проект порядку не деталізує алгоритм поводження з ними та фінансові механізми оплати таких послуг ліцензованих організацій. Також проект не враховує економічного фактору, що часто є вирішальним, а саме: чи вигідно вивозити всі відходи в одне місце для сортування та переробки, чи можна відходи подрібнити спочатку на місці їх утворення, щоб принаймі їхній об’єм зменшити, що потягне економію транспортних видатків?

Отож, порядок дає визначення відходів від руйнувань – це частини (уламки) пошкоджених (зруйнованих) об’єктів,а також матеріали, предмети, які знаходились всередині або поруч із такими об’єктами у момент пошкодження (руйнування) та/або виконання робіт із демонтажу (повного або часткового), та які повністю або частково втратили свої споживчі властивості та не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення.

Згідно Порядку, хто ж відповідальний за поводження з відходами руйнування? Організація проведення операцій поводження з відходами від руйнувань забезпечується їх власником:

власником об’єкту, в результаті пошкодження якого утворились такі відходи або власником чи користувачем земельної ділянки, в межах якої такі відходи розміщені;

уповноваженим органом – щодо відходів від руйнувань, що розміщені на вулицях і дорогах населених пунктів, дорогах загального користування, місцях загального користування, в тому числі на територіях парків, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ тощо (в тому числі ті, що віднесені на зазначені території ударно-повітряною хвилею внаслідок потрапляння засобів ураження, вибухів). В такому формулюванні Порядку не зовсім зрозуміло, хто є власником об’єкту, від пошкодження якого утворилися відходи від руйнування, особливо у випадку руйнування багатоквартирних будинків, в контексті того, хто буде відповідальним за організацію операцій із відходами руйнування. Кожна багатоповерхівка є спільним майном усіх власників квартир у ній. Тому, обов’язок буде покладатися на власників квартир в цій багатоповерхівці. Проте таке формулювання за умов частої евакуації чи взагалі загибелі жильців квартир, що знаходяться в зоні бойових дій, буде неефективним. На практиці, такий обов’язок перейде до уповноважених органів (в Порядку це виконавчі органи сільської, селищної, міської ради, а в разі його відсутності – військова адміністрація)

Порядок покладає на уповноважені органи обов’язок обліку відходів від руйнування. Облік відходів не деталізований щодо методів обліку. Також вказується, що такий облік ведеться в місцях тимчасового зберігання, проте для планування перевезення таких відходів від місця утворення до місця зберігання необхідне визначення обсягів (ваги) чи об’єму таких відходів. Проте Порядок не дає методик оцінки обсягу таких відходів.

Міжнародні організації та експерти визначили методики, які апробовані під час збройних конфліктів в Сирії, Іраку та інших точках, вивели формули для цього (більше детально про формулу можна знайти тут: https://www.undp.org/lebanon/publications/demolition-waste-assessment-outside-port-beirut), також є відповідні програми для смартфонів для обрахування обсягу відходів від руйнування. Тому, профільним міністерствам слід деталізувати методики обрахунку відходів від руйнування для полегшення їх обліку. Очевидно, що у випадку недоцільності (в т.ч. економічної) вивезення відходів від руйнування до місць тимчасового зберігання таких відходів, облік таких відходів повинен вестися уповноваженим органом за місцем їх утворення. Крім того, не всі відходи від руйнування можуть попасти на місця тимчасового зберігання через їх небезпеку для довкілля чи здоров’я населення, тому доцільно вести їх облік за місцем їх утворення.

Регулювання поводження із небезпечними відходами у складі відходів від руйнування є зовсім незрозумілим і призведе до неконтрольованого забруднення довкілля небезпечними відходами. Відсилання до ст. 34 Закону «Про відходи» для врегулювання таких ситуацій є не зовсім належним та потребує додаткового роз’яснення, адже відходи від руйнувань можуть містити різні небезпечні відходи, які треба оперативно зібрати та перевести в безпечне місце для тимчасового зберігання чи до спеціально обладнаних місць (якщо такі наявні в уповноважених органів), а також організувати їх утилізацію компанією, що має ліцензію та оплатити такі послуги. Із п. 13 не зрозуміло, хто буде оплачувати такі послуги і стаття 34 не дає відповіді на це питання, адже стосується в основному обов’язків суб’єктів господарської діяльності, що утворюють небезпечні відходи чи володіють ними. Також слід врахувати, що до повномасштабного вторгнення рф, поводження із небезпечними відходами на рівні адміністративно-територіальних одиниць було на дуже низькому рівні, і рівень екологічної свідомості чиновників також не встиг піднятися, тому в Порядку слід більш детально описати, як убезпечити довкілля від негативного впливу небезпечних відходів, що є в складі відходів від руйнування. До прикладу, при сортуванні завалів можуть знаходити електричні відходи та відходи кондиціонування, які містять охолоджуючі рідини із значним озоноруйнівним потенціалом. Такі відходи слід окремо відкласти та не допустити витоку холодоагентів. Окремого поводження також заслуговують відходи батарей та батарейок, акумуляторів, які при пошкодженні можуть забруднювати важкими металами грунти та води. Ртутьвмісні лампи також складають небезпеку для довкілля, зокрема при пошкодженні скла лампи ртуть може випаровуватися в повітря, з опадами просочуватися в грунт. Тому важливо такі відходи, за можливості відокремити від інших безпечних відходів, забезпечити їм закрите місце зберігання та передати ліцензованим організаціям.

Джерело: ЕПЛ

У проекті Порядку закладено маніпулятивна норма, що буде посилювати і до того незаконну та часто злочинну господарську діяльність по поводженню з небезпечними відходами фірмами, які не мають обладнання на поводження з такими відходами, не проходили процедури ОВД. Так, в проєкті вказано, що діяльність щодо проведення операцій поводження з відходами від руйнувань здійснюється в рамках виконання відновлювальних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнних дій, та не підлягає оцінці впливу на довкілля. Проте, таке формулювання є не зовсім вірним та буде породжувати маніпуляції, оскільки буде прикриттям для всіх операцій із будь-якими відходами (змішаними відходами, небезпечними відходами, транспортними засобами, побутовою технікою, промисловими відходами), навіть тих, які проводяться на тій території України, де не велися активні бойові дії. Крім того, законодавством не визначено тривалості відбудовного періоду, що буде породжувати безкінечний період «звільнення» від ОВД. Тому, більш доцільно дати відсилання до чинної редакції п.1 ст.3 Закону «Про оцінку впливу на довкілля» (доречі, Міндовкілля планує вносити зміни в цю норму).

У Порядку дано обов’язок для уповноваженого органу протягом одного року з дня припинення або скасування воєнного стану забезпечити утилізацію або видалення відповідних відходів від руйнувань. Проте в проекті Порядку не дано механізму відслідкувати утилізацію чи видалення таких відходів руйнувань, в першу чергу з місць тимчасового їх зберігання, немає обов’язку уповноважених органів повідомляти і обласні військові адміністрації, і Мінрегіон (та Міндовкілля) про повну утилізацію чи видалення відходів від руйнувань із місць тимчасового їх зберігання.

У зв’язку із вищенаведеним, пропонуємо Міндовкілля та Мінрегіону доопрацювати вказаний Порядок поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт із ліквідації їх наслідків із врахуванням наданих ЕПЛ зауважень, для зменшення ризику для довкілля і здоров’я людей від таких відходів.