Міста займають 3% площі земної поверхні, але в них проживає більше половини населення планети. 78% глобального споживання енергії та більше 60% світових викидів вуглецю припадає на міста. Та попри це вони також є однією з найважливіших точок втручання для створення сталої місцевої економіки, зменшення впливу на природне середовище та підвищення якості людського життя.

Спека, забруднення повітря та води, підтоплення – ті небезпеки, які зустрічаються в містах через зміну клімату вже сьогодні. Ситуація з кліматом загострюватиметься і надалі, тому існує нагальна потреба в більш зелених містах, які матимуть мінімальний рівень викидів, сталу інфраструктуру, озеленення та переробку та максимально екологічну утилізацію відходів, будуть інклюзивними та комфортними для життя.

Потреба в будівництві, модернізації або оновленні існуючої інфраструктури дає можливість використовувати природні шляхи адаптації міста. До того ж, усі зазначені вище проблеми можна вирішити впровадивши в урбанізований простір природоорієнтовані рішення (детально про них ми писали тут).

Міські парки, живі стіни, зелені дахи, дощові сади та дерева, що ростуть вздовж вулиць пропонують беззаперечні адаптаційні переваги. Вони можуть зменшити «ефект міського острову тепла» знижуючи температуру повітря через тінь, тим самим зменшуючи енергію, необхідну для охолодження. Екосистеми міських водно-болотних угідь та зелені зони фільтрують і вловлюють паводкову воду, зменшуючи забруднення, водночас поглинаючи дощову воду для зменшення затоплення. Зелені насадження та природні коридори сприяють процвітанню біорізноманіття, забезпечуючи мешканцям міст контакт із природою, результатом чого є фактична користь для фізичного та психічного здоров’я.

Що вже втілено в Україні

Наразі у більшості адаптацією до зміни клімату займаються громадські організації, попри те в Україні є муніципалітети, які розпочали роботу у цьому напрямку.

Найпопулярнішим на даний момент є організація ділянок міських луків та різнотрав’я.

Різнотрав’я

Різнотрав’я — різновид газону, що складається переважно з лучних рослин та являє собою функціональну альтернативу традиційним газонним сумішам. Його можна застосовувати у містах, на узбіччях автомагістралей та сільськогосподарських угіддях. У порівнянні з моногазонами, різнотрав’я має низку екосистемних переваг. Лучні рослини стійкіші до посух, не потребують частого поливу, їх коренева система затримує вдвічі більше води, вони до десяти разів вищі за звичайний газон, тож краще поглинають пил та шкідливі речовини, а також знижують температуру повітря. Не менш важливу роль різнотрав’я відіграє як підтримка місцевих видів рослин, дрібних ссавців та комах-запилювачів, скорочення популяцій яких особливо зросло впродовж останніх років. Лучні рослини дають запилювачам поживний пилок і нектар, а ще слугують місцем для розмноження та створюють зимовий прихисток.

У Києві цього року висадили на 25 із 64 запланованих ділянок з декоративними луками. Ініціаторкою була ландшафтна дизайнерака Ганна Галаган. Оцінити всю красу висіяних луків ми зможемо вже наступного року – такою є особливість багаторічних лучних рослин.

Фото Олександр Возний

А тим часом на проспекті Правди, як експеримент, просто перестали косити траву. Такий підхід використовують для збереження природних екосистем і біологічного різноманіття, він відповідає європейським практикам. Аналогічно вчинили у Вінниці.

Луки Вінниці. Фото: Любов Колосова, експертка з екології та озеленення. КП “Інститут розвитку міст”

Ділянка природного росту різнотрав’я на проспекті Правди, Київ. Фото: Олена Палагнюк

Наступні роки будуть для України економічно складними, тож важливо зробити озеленення міста стійкішим вже зараз. Дерева й трави потребуватимуть менше догляду, використання пального та людських ресурсів, натомість екологічна складова має зростати. Загалом, з 2019 року у Києві висаджено 3,3 млн багаторічних та злакових рослин.

Правильне скошення трави та кранування дерев, а також висадження на міських квітниках рослин багаторічників стає популярним трендом. Такі природоорієнтовані рішення, окрім Києва, вже діють у Рівному, Львові, Івано-Франківську, Вінниці, Чернігові та багатьох інших.

Різнотрав’я у Львові, висаджене за ініціативи ГО Плато

Висадження рослин багаторічників на вул. Відінській у Рівному за ініціативи Тресту зеленого господарства

 «Кліматичні» дерева

У центрі Львова за ініціативою ГО Плато та підтримки Львівської міської ради у квітні висадили “кліматичні” дерева. Щоб адаптуватися до наслідків кліматичної зміни, які щороку активніше дають про себе знати, у центральній частині міста на “голих” ділянках висадили стійкіші до посух, морозів, екстремальних погодних і урбанізованих умов дерева. Озеленено ділянку проспекту Свободи, на черзі інші локації, де загалом з’являться понад 250 нових кленів, ясенів, яворів і інших видів дерев. З часом тут стане затишніше прогулюватися, адже крони даватимуть тінь, розбруковані ділянки ґрунту та коріння поглинатимуть дощову воду, а повітря краще очищуватиметься.

Фото: ГО Плато, Львів

Загалом, перелічені породи дерев є типовими для українських міст і чудовим є той факт, що для адаптації до зміни клімату немає потреби висаджувати інвазійні види.

Зелені стіни та фасади

Зелені стіни та фасади — це частково або повністю покриті рослинністю стіни будівель чи елементи огорож. За умов постійного зростання темпів урбанізації, вони слугують додатковим рішенням для ефективнішого використання наявних площ, зокрема вертикальних. Вони поглинають велику кількість сонячної радіації, очищують повітря від пилу та шкідливих речовин, знижують шумове навантаження. Якщо зелені стіни формувати з квітучих рослин – створюються умови для приваблення комах-запилювачів, що, в свою чергу, покращить місцеве біорізноманіття.

За ініціативою очільника управління екології Олександра Возного у Києві реалізується проєкт «Місто живих стін», яка пропагує вертикальне озеленення з використанням винограду Вічі. Першим кроком було висадження кущів винограду Вічі біля будівлі Управління екології та природних ресурсів КМДА. Наразі саджанці Вічі висаджені у Солом’янському, Голосіївському та Дарницькому районах міста.

Загалом фасади з виноградом різних сортів не є чимось новим і доволі поширені у двориках по всіх містах України.

Ініціатива «Місто живих стін». Фото: Олександр Возний

Фото ліворуч: Зелена стіна на елементі огорожі, Київ ЖК Варшавський квартал. Олена Палагнюк
Фото праворуч: Зелена стіна будинку на вул. Малишка, Київ. ZEBRATRIP

 Зелені зупинки

Перша (і наразі єдина) зелена зупинка в Україні була встановлена у Львові в 2015 році. Спершу її розмістили на площі Галицькій, згодом, через ремонтні роботи, перенесли на вул. Княгині Ольги. Це був соціальний екологічний проєкт, розроблений ініціативною групою в рамках конкурсу молодіжних проєктів “Lviv Young Project” на базі Львівської міської ради та програми стажування “Перший кар’єрний крок”.

На даху зупинки висадили очитки та сукуленти. До зміни локації за заднім фасадом зупинки були посаджені в’юнкі рослини, які б з часом озеленили усю стіну. Нажаль, запинку ніхто е доглядає, тому зараз тут ростуть ще й бур’яни.

Зелена зупинка, Львів

 Кишеньковий парк

Кишеньковий парк – компактна зелена зона у місцевості з високою щільністю забудови. Зазвичай його площа не перевищує 1000 м².

Прикладом Кишенькового парку є «СамоСад» в кварталі від Контрактової площі у Києві. Роботи по його створенню почалися в 2015 році. Це громадський сад зроблений руками, коштами і силами подільської громади і киян. Початково, на його місці був занедбаний пустир, кам’яниста засипана сміттям ділянка. Наразі ділянка повністю озеленена, на ній стоять лавка-сцена, ящики з квітами та невеличкий міській город з високими розумними грядками, за якими доглядають місцеві діти і вони ж збирають урожай. Тут можна перепочити серед дня, випити кави чи перекусити, влаштувати пікнік, погуляти з рідними, погратися з дітьми. Це також невеликий, проте вільний public space, який може бути майданчиком для зборів, лекцій і втілення творчих ідей.

Кишеньковий парк «Самосад» у Києві

Дощові садки

Проблема підтоплень заслуговує особливої уваги, оскільки навантаження на зливові каналізації внаслідок зміни клімату в майбутньому лише зростатимуть. Саме ж явище «сигналізує» про порушення водного балансу, спричинене підвищенням рівня ґрунтових вод, неконтрольованою забудовою території міст, засміченими стоками тощо.

Рішенням є дощові парки, садки та канави. Дощових парків в Україні наразі немає, проте вже маємо парочку реалізованих дощових садків.

Дощові садки, канави та траншеї – багаторічні рослинні композиції, що завдяки дренуючим шарам із рослинами ефективно перехоплюють, затримують та поступово повертають опади до екосистеми.

ГО «Плато» успішно реалізували цю ідею на двох локаціях у Львові: на перетині вулиць Бандери та Чупринки і біля зупинки “Парк 700-річчя Львова».

Дощовий садок на перетині вулиць Бандери та Чупринки, Львів, ГО «Плато»

Дощовий садок біля зупинки “Парк 700-річчя Львова», Львів, ГО «Плато»

За ініціативи Оксани Майбороди співзасновниці громадської ініціативи з озеленення “Сад історій Рівному” було створено дощовий садок на ділянці озеленення поблизу місць підтоплення інфраструктури Рівненської громади та організовано системи збору води навколо дерева із фільтраційним і дренажним шаром.

До та після облаштування дощового садка (Фото О. Майборода)​ в м. Рівне

 Будиночки або готелі для комах

Відносно новим трендом стали будиночки або готелі для комах – це конструкції різних форм та розмірів, що складаються з окремих секцій, призначених для гніздівлі (зимівлі) комах-запилювачів та комах ентомофагів (ворогів шкідників).

У парку «Веселка» у Києві облаштували перший будиночок для жуків і комах. Проєкт реалізовано «Київзеленбудом». Щоб привабити різні види, «кімнати» наповнили різними матеріалами. Так для тих, хто нищить шкідників є кімнати з соломою або деревом – тут оселяться златоглазки, чиї личинки живляться попелицею, борошнистою росою, білокрилкою, яйцями кліщів. Сіно полюбляють щипавки. У колодах з дірочками поселяться бджоли й одиночні оси. Бджоли-одинаки оберуть цеглу, а комахи, що беруть участь у розкладанні мертвої деревини – дерев’яні дошки. А крім того, ще є трубчасті стебла, камінь, мох, більші й менші гілочки – на будь-який смак.

Важливість встановлення таких будиночків полягає у збереженні біорізноманіття. Також вони несуть і просвітницьку діяльність для дорослих та дітей.

Парк «Веселка» вибрали через велику різноманітність багаторічників, які по черзі цвітуть із квітня по жовтень, а також наявність квітів-медоносів, що приваблюють комах. Планується встановити подібні будиночки в усіх зелених зонах міста.

У Львові, в Ботанічному саду Національного Університету імені Івана Франка готель для комах було встановлено ще у 2012 році, а от зовсім нещодавно такий об’єкт з’явився також на подвір’ї Державного природознавчого музею.

В межах міста, аналогічний будиночок можна побачити у Чернігові (ГО Еко місто).

Фото ліворуч: Готель для комах у парку «Веселка», Київ. Київзеленбуд
Фото праворуч: Готель для комах у Чернігові. Еко місто

 Міський розсадник

Розсадник – це публічне місце, створене для вирощування фруктів, овочів, прянощів, квітів в умовах обмежених земельних ресурсів, а також для популяризації ідеї про те, що вирощувати їжу можна не лише у сільській місцевості.

У Львові такий розсадник з’явився завдяки колаборації ГО «Плато», «Екотерра», «Пермакультура в Україні», Управління екології Львівської міської ради, ЛКП “Зелений Львів” і волонтерів. На сьогодні цей розсадник включає: високі грядки для вирощування городини, шпалери для вирощування винограду, компостери для переробки органічних відходів, сцену для проведення заходів, туалет із роздільним збором твердих і рідких відходів, водопроникні стежки з деревної тріски.

З квітня 2021 року до грудня 2022 року в просторі відбулося понад 70 публічних подій, до яких долучилося більше 1500 осіб.

Львівський міський розсадник. Фото ГО «Плато»

В 2019 році, завдяки активістам та ГО «Еко місто» міський город з’явився у Чернігові, на території колишнього пустиря, що в Березовому гаю. На городі ростуть малина, полуниця, різні багаторічні пряні трави. Він не потребує особливого догляду, першого літа його жодного разу ніхто навіть не поливав (через COVID обмеження навесні 2020). Уся справа в нових і сучасних підходах до городництва.

Чернігівський міський город. Фото: Seeds

У Кропивницькому на даху освітньо-культурної організації «Гончаренко центр» створено сад на даху. Тут працює концепція організованої спільноти людей, де кожен має свій ящик з рослинами та самостійно їх доглядає. На території також є компостер, а місцева компанія «Екостайл», що займається переробкою сміття із сміттєзвалищ, надала безкоштовно біогумус та розповіла учасникам про його особливості та застосування. В саду успішно вирощуються квіти, трави, овочі та ягоди. А також проводять зустрічі: заняття з йоги, акустичні концерти, тренінги з акварелі разом із психологинями, турнір із настільного хокею. Після конкурсу «Сафарі для громад» кураторам проєкту вдалося виграти 10 000 грн які пішли на вдосконалення саду та оздоблення його дерев’яними перголами та керамічною тацею для дощової води, щоб з неї могли пити пташки.

Міський сад на даху у Кропивницькому. Фото: goncharenkocentrekrop

Також міський город є у Луцьку, Івано-Франківську, Вінниці, Полтаві, Кривому Розі та Одесі.

В розрізі цього напрямку не можливо не відзначити особливою увагою всеукраїнську ініціативу «Сади перемоги», метою якої є використання кожного клаптику землі, на якому можна виростити врожай, та зниження ризиків, викликаних повномасштабною агресією росії. У проекті активно працюють з окремими сім’ями та громадами, зокрема, надаючи підтримку та консультації щодо: організації “Садів Перемоги”, ефективного городництва, зберігання та переробки вирощеної продукції, вирощування овочів та зелені в домашніх умовах. У рамках ініціативи триває робота з 10 пілотними громадами, а за її результами надано допомогу понад 7 тисячам сімей, в тому числі насінням, технікою, засобами переробки.

Зелені вуличні меблі

Зелені вуличні меблі – це обладнані рослинними модулями конструкції, що використовуються для облаштування громадських просторів. Завдяки компактності та функціональності, зелені вуличні меблі найчастіше розміщують у щільно забудованих міських кварталах. Також вони чудово пасуватимуть у громадських просторах, поруч із адміністративними будівлями та об’єктами, що потребують ревіталізації.

Такі меблі встановленні у центрі Рівного, на площі Театральна. Даний проєкт реалізовано громадською ініціативою “Сад історій” та Рівненською міською радою.

Зелені вуличні меблі у Рівному

 Очищення води за допомогою біопасти

Цікавим природоорієнтованим рішенням є очищення води в одному із ставків Тернополя за допомогою біологічної пасти (ініціатива муніципалітету). Це паста хлорели і вона сприяє очищенню ставу, пригнічує розвиток синьо-зелених водоростей і збагачує воду киснем. У ставкову воду внесли 10 тонн цієї пасти. На сьогодні це є одним із найсучасніших та найдієвіших способів біологічної очистки води.

Вперше процедуру біологічної очистки ставу суспензією хлорели у Тернопільському ставі провели спеціалісти-екологи у 2021 році. Цей захід довів свою ефективність, оскільки було зменшено “цвітіння” водойми та покращено якісні показники води ставу для забезпечення нормального розвитку і життєдіяльності живих організмів.

Фото: Тернопільська міська рада

Отже, міста, як найвразливіші до зміни клімату осередки, є й основними рушіями екологічного прогресу. Як найтісніший контакт та взаємодія містян з природою має позитивні наслідки не лише в аспекті адаптації до зміни клімату, а й покращенні фізичного та ментального здоров’я. Реалізація природоорієнтованих рішень має неоціненну користь і чим швидше людство дійде до цього висновку – тим кращими будуть наші можливості на майбутнє.

Джерело: Екодія