Тепло… від однієї гілочки верби. З екологічних позицій це дерево цілковито нешкідливе для довкілля, а з точки зору економіки – максимально вигідне, порівняно з використанням викопного палива.

Чи можна вважати енергетичну вербу гідною заміною традиційних викопних джерел. Відповідь на це запитання віднайдемо в енергетичному досвіді інших країн.

«Вербова енергетика» сьогодні популярна практично в цілому світі. Та найбільш показовою країною з використання відновлюваних джерел енергії, в тому числі рослин та дерев, вважається Швеція. З часів нафтової кризи 1970-х років Швеція інвестує кошти у пошуки і розробку альтернативних джерел енергії. На сьогодні 45% енергії, яку споживає країна, – електрики тепла для опалення і палива – надходить з відновлюваних джерел. За цим показником Швеція випереджає більшість інших країн Європи, в основному завдяки великій частці в її енергетиці гідроелектроенергії та біопалива. Наступна мета – збільшити частку відновлюваної енергії до 2020 року.

Серед природних багатств Швеції чи не найважливішим є ліс. Більша частина продукції лісового господарства та деревообробної промисловості йде на експорт, а відходи вже давно використовуються в енергетиці. Королівство посідає перше місце в Європі у виробництві деревних пелет.

На початку 1980-х років у Швеції почала діяти програма «енергетичного лісівництва» – у країні передбачалося засадити тисячі гектарів швидкоростучими деревними породами, спалювання яких дає максимальний енергетичний ефект. Однією з головних переваг енергетичного лісництва є те, що рослина при спалюванні виділяє стільки вуглецю, скільки вона поглинула з атмосфери за життя.

Культурою, яку планувалося вирощувати у таких лісах, була вибрана верба, оскільки вона відзначається низькими вимогами до грунту, що уможливлює використання непридатних для сільського господарства земель, характеризується високою стійкістю до хвороб, шкідників і кліматичних умов, а також можливістю вегетативного розсадження (з обрізаних гілок).

Верба чагарникова – найбільш популярна серед «енергетичних верб» (тобто використовуваних в «енергетичному лісництві»). Крім того, вона характеризується в 14 разів більшим приростом маси, ніж у природного лісу, що дає можливість з 1 га плантації щороку отримувати 30-40 т деревної маси протягом 25-30 років. Таким чином, підбиваючи підсумок реальних витрат, пов’язаних з обслуговуванням, ціна 1 ГДж теплової енергії, отриманої з плантації верби, є найнижчою з усіх традиційних видів палива.

Плани з розвитку «вербової енергетики» були і в СРСР. Головним провідником вербової енергетики був віце-президент Академії наук СРСР, академік Б.П. Константінов. Однак через величезні запаси нафти проект залишився лише проектом.

Аналогічними дослідженнями займалися також в Англії та Німеччині. А шведські вчені продовжували експериментувати з різними сортами верб, домагаючись створення дерева, яке б максимально споживало вуглець з атмосфери і забезпечувало максимальну енергетичну віддачу при переробці на «вербових електростанціях». При цьому дерево повинно дуже швидко рости, щоб вирубаний верболіз якнайшвидше відтворювався. Успіху вдалося добитися за рахунок виведення гібриду сибірської кошикової верби.

За даними вчених університету штату Нью-Йорк, штучні верби поглинають у 10-15 разів більше двоокису вуглецю, ніж дикі породи дерев. Вже на початку нового тисячоліття її врожайність довели до 30 т/га. Сьогодні досвід «вербової енергетики» вже мають Норвегія, Данія, Німеччина, Австрія, Польща, однак найбільші плантації верби знаходяться саме у Швеції (20 тис. га). Вербова енергетика є виробництвом замкнутого циклу. Плантація верби дає не тільки енергетичну деревину, але й корм для тваринницьких господарств, які, в свою чергу, забезпечують плантації добривами, необхідними для підвищеної врожайності.

А тим часом Швеція рухається далі, намагаючись знайти альтернативу вербі. У містечку Савер вчені експериментують з північноамериканською сосною контортою. Конторта дає на 40% більше деревини, ніж звичайна європейська сосна, вона стійка до захворювань, а цитрусовий аромат робить її непривабливою для лосів, що знищують значну частину посадок лісу. Якщо дослідження завершаться успішно, то щороку в Швеції буде з’являтися 14 тис. га нових посадок конторти. Єдиним стримувальним фактором залишаються екологічні міркування – вчені не можуть однозначно стверджувати, що масове переселення американської сосни до Скандинавії не зашкодить місцевим лісам. Тому поки що планується утримуватись від безпосереднього «зіткнення» місцевих і заморських насаджень.

Втім, цілком імовірно, що сосна – не остаточний вибір вчених. У багатьох країнах світу тривають експерименти з енергетичною травою. Очікується, що така трава (за основу, до речі, взяли слонову траву, яка досягає 4 м у висоту) може давати до 60 т/га палива – вдвічі більше, ніж вербові плантації. Особливо дослідників приваблює можливість отримувати врожай кожен рік, не чекаючи (нехай і лише 45 років), поки виросте енергетичний ліс.

Своїм досвідом може похвалитись і Україна – енергетична верба вже вирощується у Львівській, Івано-Франківській, Рівненській і Волинській областях. Місцеві жителі стверджують, що приживаються навіть невеличкі гілочки, посаджені в землю. Українські екологи планують адаптувати сорти і до інших регіонів країни, адже переконані, що саме ця рослина є екологічно чистим та вигідним джерелом енергії.

Ольга Адам

Джерело: Вголос