Під час загальної аудієнції 17 квітня Папа Франциск разом з тисячами паломників, що зібралися на площі св. Петра у Ватикані, розмірковував про значення чесноти поміркованості у житті людини, як однієї з головних чеснот християнина.

Святіший Отець пригадав присутнім, що ця чеснота має древню історію, яка належить не лише християнам і напряму відноситься до споконвічного прагнення людини бути щасливою.

Папа детально зупинився на визначенні, яке цій чесноті дає Катехизм Католицької Церкви: «Поміркованість є моральною чеснотою, яка стримує потяг до задоволень і забезпечує рівновагу в користуванні створеними благами. Вона забезпечує панування волі над інстинктами і втримує прагнення у межах чесності. Поміркована особа скеровує до добра свої емоційні бажання, дотримується здорової розсудливості і не дає себе спокусити та йти за пожаданнями свого серця».

Далі намісник св. Петра зауважує, що поміркованість є чеснотою «справедливої мірки» і поміркована людина повинна поступати мудро в кожній ситуації. Натомість ті, хто діють імпульсивно, під впливом емоцій, без стриманості – завжди ненадійні. Щось подібне із задоволенням – поміркована людина завжди поводиться виважено бо повна свобода прагнень і повна згода на задоволення обертаються проти неї самої і в кінцевому результаті людина яка хотіла спробувати все, втратила смак до будь-чого. Адже, «щоб оцінити добре вино, краще смакувати його малими ковтками, аніж випити його залпом».

«Тому дар поміркованості – це рівновага, риса настільки ж цінна, наскільки й рідкісна. Насправді все в нашому світі підштовхує до надмірності. Натомість поміркованість добре поєднується з євангельськими настановами, такими як скромність, тактовність, прихованість, лагідність. Поміркована людина цінує повагу інших, але не робить її єдиним критерієм кожного вчинку і кожного слова. Вона чутлива, вміє плакати і не соромиться цього, але не плаче над собою. Зазнавши поразки, вона знову піднімається; здобувши перемогу, вона здатна й повернутися до прихованого життя. Вона не шукає оплесків, але розуміє, що потребує інших у своєму житті», – промовив Папа.

Святіший Отець зазначив, що хибною є думка про те, що помірність робить людину сірою і безрадісною. «Радше навпаки, вона дозволяє краще насолоджуватися життєвими благами: спільним перебуванням за столом, ніжністю певних дружніх зв’язків, довірою до мудрих людей, захопленням красою створіння. Щастя в міру – це радість, яка розквітає в серцях тих, хто розпізнає і цінує те, що є найбільш вартісним у житті» – підсумував Папа.

Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології