Щоб переглянути детальнішу інформацію по лісництвах, скористайтесь курсором (на мобільних пристроях потрібно «тапнути» по території). Ми також порахували показник приросту для кожного лісництва, але ці дані не варто зіставляти із втратами, оскільки приріст зелених насаджень не завжди свідчить про відтворення саме лісу.

Рубають те, що можна дорого продати

Дослідження Greenpeace (pdf) свідчить, що Карпати втрачають ліс швидкими темпами. У цій гірській системі, розташованій на території восьми країн, вирубують чотири гектари лісу щогодини, це приблизно 20 дерев щохвилини. Дуже часто це стиглі і цінні породи дерев, які можна вигідно продати. 

«Пригадую, як наприкінці 90-х у Європі з’явилася мода на дубові меблі. Один із найпопулярніших та найкоштовніших продуктів на ринку деревини був шпон дуба – це тонкий лист деревини товщиною 0,35-4,0 мм, якою покривали меблі. Тоді, наприклад, «Стрийський лісгосп» вирубав цілий пояс дубових лісів, який був розміщений на горбогір’ях Прикарпаття та у заплавах Дністра. У нас залишилися мізерні фрагменти дубів, здебільшого ті, які розташовані на території природно-заповідного фонду, – пояснює директор ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» Богдан Проць. 

Вирубка на території Вигодського лісового господарства в Івано-Франківській області, липень 2021 року (фото Наталії Горбань)

За словами Проця, європейські дослідження свідчать, що в Україні до 50-70% рубок є нелегальним. При цьому дані Держлісагентства свідчать, що ця частка не перевищує 0,3-0,6% від загального обсягу добутої деревини. Така разюча різниця в оцінках пов’язаним з тим, що найбільш масштабні нелегальні рубки мають вигляд законних, тобто насправді документи у лісників є, але як вони отримані – інше питання. 

«Ми говоримо про такі типи рубок, як санітарні, переформування чи прохідні. Це коли науковці і закони України передбачають певні типи рубок для догляду за лісом, тобто мають благородну мету, але насправді цього дотримуються лише на папері. На практиці з лісу забирають найкращу деревину, щоб отримати найбільше вигоди», – пояснює Дмитро Карабчук, засновник та виконавчий директор ГО «Лісові ініціативи і суспільство», координатор проекту «Боротьба із незаконними рубками в Україні».

За словами експертів, частка якісного лісу – особливо захисного і старовікового – невпинно зменшується. Це призводить до того, що Карпати стають вразливішими до ерозій, зсувів, повеней і зникнення місцевих видів тварин та рослин.

«Насправді страшно навіть не те, що рубають, а те, що ліс більше там не відновлюється. Цей процес називається знелісненням, – пояснює Дмитро Карабчук. – Наприклад, ділянка на гірськолижному курорті «Буковель», де вирубали ліс на території місцевого лісгоспу і забудували готелями».

Інший приклад знеліснення – це коли рубають велику територію лісу, яка не може самовідновитися, а висаджені молоді деревця не приживаються.

Вирубка на території Мокрянського лісомисливського господарства у Закарпатській області, червень 2018 року (фото WWF)

«На Закарпатті є «Мокрянське лісомисливське господарство», яке санітарними рубками дорубалося до того, що на одній з гір більше не може відновитися ліс. Грубо кажучи, змінився клімат, вітер висушує землю і в період, коли нема опадів, посуха настільки драматична, що молоді дерева просто вмирають», – пояснює Дмитро Карабчук. 

При цьому, за його словами, не варто засуджувати будь-яку заготівлю лісу, адже люди завжди використовували і будуть використовувати деревину. «Але рубати можна стигле дерево і пам’ятати про золоте правило: щоб ліс встигав відновлюватися, зрубати можна не більше 1% в рік», – каже експерт.

Втім, і тут не все просто. Наприклад, карпатські лісники вважають стиглими буки віком 100-120 років, такі стандарти були затверджені у ще у 80-х роках XX ст. Натомість останні дослідження Європейського лісівничого інституту свідчать, що біологічна стиглість буків може настати і у 500 років – все залежить від регіону, клімату і інших умов.

Новий закон – нові схеми

Здавалося, що виправити ситуацію з вирубками у Карпатах мала б нова версія закону «Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону», який прийняли у 2019 році. Тоді ніби запровадили мораторій на вирубку лісу, але зробили виняток для санітарних рубок. Дозволена була і поступова рубка стиглих дерев.

«Ця заборона призвела до того, що лісники почали вигадувати, що ліс, хворий і треба провести санітарні рубки. Простіше кажучи, знаходять шпарини у законі, щоб рубати там, де держава заборонила», – говорить Петро Тєстов, еколог та представник «Української природоохоронної групи».