В неділю, 27 листопада 2022 року пластуни міста Василькова на своїх сходинах мали практичний захід – акт дияконії, який покликаний принести у домівки світло і тепло. Молоді пластуни на чолі з виховником Оксаною Роп, спільно з представником Бюро УГКЦ з питань екології в Київській архієпархії о. Романом Романовичем створювали свічки із натурального воску.

У цей, не простий час, час російської агресії кожен із нас хоче допомогти своїм близьким, рідним, знайомим. Ці випробування вимагають від нас креативу, любові та відповідальності один за одного.

Міжнародне журі підбило підсумки екологічного конкурсу «Відповідальність за створіння» 2022 р., який Бюро УГКЦ з питань екології проводить щороку, маючи на меті плекання християнської відповідальності за створений Богом світ та підвищення екологічної свідомості в суспільстві.

Цього року конкурс був сфокусований на темі впливу війни на довкілля та відповідальності за створіння. Унаслідок злочинної війни рф проти України разом з людьми страждає все Боже створіння, великої шкоди зазнає природна спадщина нашої країни. Трагізм екосоціальних наслідків війни червоною ниткою пронизує роботи учасників конкурсу в кожній із номінацій (малюнок, вірш, молитва, проповідь/роздуми, казка та відеоролик). У той же час роботам притаманне відчуття сталої віри в Бога Творця й Спасителя, стійкої надії на перемогу над ворогом-злочинцем, відновлення знищеного війною довкілля та побудову процвітаючої держави на засадах цілісного й гармонійного розвитку, що починається з навернення до Бога та втілення Божих і моральних чеснот у повсякденному житті та діяльності.  

У Харкові виповнилася річниця роботи першого в Україні сміттєвого уловлювача Trash Killer, який спроєктували інженери з Харкова.

Плавучий понтоном встановлений екоактивістами на річці Уди в районі Жихарської греблі з урахуванням зручного під'їзду техніки для подальшого обслуговування. Усе сміття, яке пливе за течією, затримується і направляється в сміттєзбірник.

За цей час вдалося очистити річку від понад 30 тонн сміття, повідомляє екоактивіст Артем Приходько у Facebook.

«Після деокупації територій, третіми за ЗСУ та ДСНС мають йти фахівці Держекоінспекції та Оперативного Штабу, щоб фіксувати злочини проти довкілля», - cаме на цьому наголосив тимчасово виконуючий обов’язки голови Держекоінспекції Ігор Зубович під час спільної пресконференції із народним депутатом України, головним координатором Оперативного штабу з фіксації екозлочинів РФ Оленою Криворучкіною. Зокрема учасники розповіли про збитки, завдані росією екології України за 9 місяців війни.

«Протягом 9 місяців повномасштабного вторгнення держава-агресор завдала збитків довкіллю України на загальну суму понад 1,38 трлн гривень. На превеликий жаль, цифри не остаточні. Адже щодня наші фахівці продовжують документувати нові випадки та розраховувати нові збитки», - наголосив Ігор Зубович.

Італійські вчені заявили, що використані маски та одноразові рукавички, які носили під час пандемії, можна використовувати у виробництві асфальту.

Проведені технічні випробування продемонстрували, що асфальт, вироблений таким методом, матиме набагато вищу якість.

Фахівці з трьох італійських університетів працюють над лінією виробництва асфальту, зміцненого матеріалом, отриманим із перероблених масок і рукавичок. Цей проєкт фінансує Міністерство охорони навколишнього середовища Італії.

За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора начальнику та майстру цеху теплопостачання одного із господарських товариств повідомлено про підозру у вчиненні екоциду (ст. 441 КК України). Наразі вирішується питання про обрання їм запобіжного заходу.

За даними слідства, у технологічному процесі виробництва підприємства, яке займається виготовленням картонно-паперової продукції, використовується значна кількість шкідливих речовин. Зокрема, дисперсія для проклеювання, гідроксихлорид алюмінію, крохмаль та інші речовини. Потрапляючи у воду природних водойм, вони погіршують її якість та негативно впливають на водну екосистему, проявляючи токсичну дію на водні організми.

Понад два тижні у Шарм-ель-Шейху тривала 27 Кліматична конференція, яка мала б завершитися 18 листопада. Однак у суботу, 19 листопада, учасники саміту ще продовжували дискусії по більшості пунктів підсумкового рішення.

Відбувалися численні неформальні консультації та обговорення в групах, між переговорними групами та за участю президента СОР27 дискутувалися найбільш болючі питання цьогорічної конференції. Головними «каменями спотикання», які обговорювали до пізньої ночі суботи, стали:

• фінансування втрат та збитків країнам, що страждають від зміни клімату;
• створення програми з підвищення амбіцій зі скорочення викидів парникових газів;
• імплементація глобальної цілі з адаптації.

WWF-Україна провів перше комплексне дослідження загальної картини правопорушень щодо дикої природи в Україні за період 2015-2020 років. Отримані результати окреслили прогалини у національному законодавстві та інші перешкоди для ефективного запобігання, виявлення, розслідування та переслідування екологічних злочинів. Дані для звіту збирали з офіційних та загальнодоступних джерел, через публічні інформаційні запити, анкети, спілкування з правоохоронними органами та експертами з природоохорони.

Експерти зібрали та проаналізували інформацію більш ніж 400 кримінальних та адміністративних правопорушень, пов’язаних з дикою природою, зокрема видами, що охороняються. Це дало змогу сформулювати рекомендації для ефективної протидії таким правопорушенням. Зокрема, стала очевидною потреба у збільшенні спроможності правоохоронних органів (поліції, слідчих, спеціалізованих органів тощо), які працюють на місцях, та у суттєвих змінах національного законодавства.