25 січня 2023 року, у часі Тижня молитов за єдність Христової Церкви, уже традиційно відбулася молитва й у Бучацькій єпархії. У ній мали можливість взяти участь християни різних конфесій міста Чортків: греко-католики, римо-католики, православні, протестанти. Цього року всі охочі зібрались у храмі Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ в м. Чорткові.

Міжконфесійний молебень очолив Архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон (Петранюк) ПЦУ. У молебні також узяв участь голова комісії з питань екології Бучацької єпархії УГКЦ о. Михайло Деревенчук.

25 січня 2023 року було прийнято довгоочікувану Резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи «Вплив збройних конфліктів на довкілля» (далі – Резолюція). Значний обсяг уваги у цій Резолюції присвячено екоциду під час війни. «За» прийняття було віддано 106 голосів.

Резолюцією визнається, що шкода довкіллю в результаті збройних конфліктів може бути багатогранною, серйозною, тривалою та здебільшого незворотною. Вони не лише завдають шкоди природним середовищам існування та екосистемам, але також можуть впливати на здоров’я людей далеко за межами зони конфлікту та через тривалий час після завершення конфлікту. Таким чином порушуються права людини на життя та на чисте довкілля.

Такі результати прийнятих у минулому році судових рішень на користь держави в особі Міндовкілля, зокрема:

• НПП «Гомільшанські ліси» повернуто 10,8343 га земель природно-заповідного призначення;
•  НПП «Нижньосульський» - 10 га;
•  Карпатському національному природному парку – 1,5962 га;
• НПП «Голосіївський» - 0,3 га;
• Ландшафтному заказнику загальнодержавного значення «Кам’янський прибережно-річковий комплекс» - 42,156 га. 

Наприкінці минулого року (19 грудня), на п’ятнадцятій конференції сторін (COP15) Конвенції про біорізноманіття, яка відбувалась в канадському місті Монреаль за головування Китайської Народної Республіки, було ухвалено нову глобальну рамкову програму з біорізноманіття (Kunming-Montreal global biodiversity framework), яка повинна використовуватися як стратегічний план реалізації Конвенції та протоколів до неї, її органів та Секретаріату на період 2022–2030 рр.

Куньмінсько-Монреальська глобальна рамкова програма з біорізноманіття визначила 23 глобальні цілі до 2030 року (“Kunming-Montreal 2030 Global Targets”), а також 4 глобальні цілі до 2050 року (“Kunming-Montreal Global Goals for 2050”), щодо збереження біорізноманіття.

Ліси Канади зберігають вдвічі більше вуглецю на одиницю, ніж тропічні

Фахівець із геопросторових даних Адам Саймінгтон розробив карту, яка відображає співвідношення поверхні світу, вкритої кронами дерев, і не зелених зон на основі.

Для цього він використовував супутникові зображення датчиків MODIS на супутнику Terra, повідомляє Visual Capitalist.

Зазначається, що ліси займають близько 31% земної поверхні та щороку поглинають близько 15,6 мільярда тонн вуглецю. Більша частина дерев знаходиться в бореальних, тобто північних, лісах росії та Канади, тропічних лісах Амазонії в Південній Америці та хвойних і широколистяних лісах Китаю. 

Триває Тиждень молитов за єдність християн, який проходить від 18 до 25 січня під гаслом: «Навчіться добро чинити; шукайте справедливості» (Іс 1,17). Чинити добро та жити у дусі чесноти справедливості означає також піклуватись про спільний створений Богом дім.

По споживацьки ставлячись до природного довкілля і виснажуючи Боже створіння сучасне людство порушує основи суспільної справедливості та зазіхає на спільне благо сучасних та майбутніх поколінь.

Презентація реєстру відбудеться 23 січня 2023 року.

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження, попри воєнний стан, завершило розробку реєстру гарантій походження біометану.

Цей реєстр став першим в Україні реєстром гарантій походження у відновлюваній енергетиці, повідомляє Держенергоефективності у Facebook.

В пресслужбі пояснили, що реєстр дозволить компаніям-виробникам та споживачам біометану отримати на нього гарантії та сертифікати походження, а також реєструвати поданий до газотранспортної або газорозподільної системи обсяг. Це також дозволить формувати гарантії походження біометану, їхню передачу, розподіл або анулювання.

Україна вимагатиме компенсації цих збитків росією. Про це Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець  зазначив у коментарі для TheEconomist – одного з найвпливовіших у світі англомовних журналів, що публікується з 1843 року.

“Основну частину обрахованих збитків на сьогодні складає забруднення повітря - 27 мільярдів доларів. Лише за десять місяців внаслідок російського вторгнення в повітря потрапило понад 42 мільйони тонн парникових газів. Цей обсяг можна порівняти із річними викидами Болгарії”, - зазначив Руслан Стрілець.