Фахівці переконані, що мінімум на 1/5 глобальні зміни клімату пов’язані з розорюванням ґрунтів.

Сільськогосподарські землі в Україні опинилися в критичному стані, але влада поки обмежується лише обговоренням проблеми, замість реальних кроків з її вирішення.

"Насправді, уряд і Мінагрополітики говорять про те, що ми маємо таку проблему, що десятки мільйонів гектарів в Україні піддаються деградації і необхідно впроваджувати конкретні дії в напрямку збереження цих ґрунтів, але до реальних дій ніколи не доходить", – пояснив експерт із землекористування Михайло Амосов.

Єпископ Лучано Капеллі, що здійснює служіння для понад десяти дієцезій Ґізо, що в центрально-південній частині Тихого океану на Соломонових островах, б’є на сполох з приводу кліматичних змін та зловживання природними ресурсами в цій частині планети.

Протягом багатьох років зміна клімату та зловживання людиною природними ресурсами руйнують Соломонові острови, – цей тихоокеанський архіпелаг, що є справжнім земним раєм. Архиєрей Лучано Капеллі висловив своє занепокоєння та засвідчив, що тут зникають ліси, риба задихається від пластику, стрімко зростає число мігрантів.

Мета проєкту – популяризація екологічних цінностей серед молоді та плекання відповідальності стосовно Божого створіння – природи.  Для її досягнення комісія у співпраці з Екологічним бюро УГКЦ, християнськими молодіжними рухами й лідерами проведе екологічні ініціативи у Львові, Кривому Розі, Тернополі, Чернівцях і Києві.

Кожна річ виготовлена з певних ресурсів і джерел енергії, які є обмежені. І від того скільки речей та яким чином люди їх використовують та позбуваються залежить стан довкілля. Ці фактори стали основою для головної ідеї проєкту, яка відображена в назві «СпоЖити»: споживати відповідально.

У рамках проєкту відбудеться шість дискусійних зустрічей із експертами, місцевими християнськими та громадськими активістами, владою та бізнесом, щоб привернути увагу до раціонального споживання – використання природних ресурсів людиною тільки для необхідних потреб.

"Українська кліматична мережа" провела опитування щодо питань зміни клімату. За результатами дослідження, одразу 85% українців вважають причиною таких змін діяльність людини.

Опитування показало, що 49% українців обізнані про шкоду для клімату від розорення земель та зменшення площі лісів, але лише 12% усвідомлюють вплив сектору тваринництва.

Людина – причина зміни клімату

В Австралії збудують «чорну скриньку» для запису дій людства щодо зміни клімату. Його встановлять наприкінці 2022 року на західному узбережжі австралійського острова Тасманія.

Чорну скриньку Землі (самописець) створять вчені з університету Тасманії. Вони зафіксують дані про останні десятиліття людської цивілізації у разі глобальної кліматичної катастрофи. Для майбутніх людей планети запишуть документальні відомості про кроки людей до екологічної катастрофи.

«Ця конструкція, виготовлена ​​із сталевих листів товщиною в 3 дюйми (7,62 см), буде зіставна за своїми розмірами з міським автобусом. Усередині будуть накопичувачі даних з інформацією про зміни клімату, такі як рівень вуглекислого газу в атмосфері та середньорічна температура в різних регіонах планети, а зовні – сонячні панелі, що забезпечують чорну скриньку енергією».

Ціна квот на викиди вуглекислого газу в європейській системі торгівлі викидами (EU ETS) досягла чергової рекордної позначки у 79,86 євро за тонну.

Як свідчать дані біржових котирувань Ember, це сталося за підсумками торгів у четвер, 1 грудня.

Різке зростання ціни вуглецевих квот в Європі фіксується саме з 1 листопада, коли у британському Глазго стартувала Конференція ООН зі зміни клімату COP26. Тоді ціна емісійних квот становила 56,94 євро за тонну.

За останній рік ступінь імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС у сфері захисту довкілля зріс з 47 до 60 % відповідно до пульсу угоди

Про це зазначила заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук на сьомому засіданні Комітету асоціації між Україною та ЄС. Під час зустрічі сторони обговорили такі важливі для України питання як співпраця в рамках Європейської Зеленої Угоди та кліматичної політики.

«Ми високо цінуємо започаткований діалог з ЄС з питань “Зеленої Угоди” і сподіваємося на його продовження за участю широкого кола експертів з обох сторін. Україна також очікує запуску фінансової платформи та покращення координації між донорами, про що було погоджено у вересні на Другій зустрічі Діалогу. Ми зацікавлені в подальшому обговоренні використання гарантій Фонду сталості ЄС для “зелених” проєктів та інших потенційних фінансових механізмів для реалізації оновленого Національно визначеного внеску України», - наголосила Ірина Ставчук.

В планах було висадити 40 млн дерев.

Населення України висадило за осінь майже 58 млн дерев, що на 18 млн штук більше, ніж ті показники, що були заплановані в рамках програми "Зелена країна".

Як передає кореспондент УНІАН, на прес-конференції голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець повідомив, що в планах було висадити восени 40 млн дерев, проте завдяки сприятливим погодним умовам обсяг посадки вдалося збільшити.