Канадські вчені зафіксували утворення тріщини площею близько 3000 квадратних кілометрів (приблизна площа Люксембургу) у найстарішому та найтовстішому арктичному льодовику. Перша ополонка була виявлена у північному регіоні острова Елсмір. На думку дослідників, це назавжди змінить вигляд Арктики.

У травні 2020 року отвір розміром з невеликий острів відкрилося на два тижні в так званій "останній крижаній зоні" Землі – мільйон квадратних кілометрів морського льоду на північ від Гренландії та острова Елсмір, найпівнічнішого у Канаді. Вчені вперше помітили пролом в цій частині Арктики, де товщина льоду зазвичай досягає п'яти метрів.

Греція та Єгипет уклали угоду про будівництво підводного кабелю, який буде передавати електроенергію, що виробляється відновлюваними джерелами – з Північної Африки до Європи. Міністр енергетики Греції Костас Скрекас та його єгипетський колега Мохамед Шейкер на церемонії в Афінах підписали меморандум про взаєморозуміння щодо проекту.

«Таке взаємозв'язок є безпрограшним для Греції, Єгипту та Європейського Союзу», – сказав Скрекас.

Проект допоможе побудувати енергетичний коридор у Східному Середземномор’ї та покращити безпеку енергопостачання в регіоні.

Дослідники вважають, що держави не встигнуть уникнути глобального потепління на 1,5 градуса чи навіть на 2 градуси. Такої думки дійшли після аналізу темпів зростання вітрової та сонячної енергетики в 60 країнах світу.

Досілдники попередили, що лише низка маленьких країн встигнуть достатньо швидко перейти на відновлювальну енергетику.

Дослідження темпів потепління

З 750 номінантів зі всього світу експерти обрали 15 фіналістів, які мали найбільший потенціал позитивного впливу на людей та природу. Переможців обирали після консультацій із науковцями та експертами з природозахисних організацій.

Вперше у Лондоні відбулася перша церемонія нагородження премії Earthshot Prize, яку заснували герцоги Кембриджські. П'ять лауреатів отримали по мільйону фунтів стерлінгів (1,3 мільйона доларів) за боротьбу з екологічними проблемами.

Як повідомляє Громадське з посиланням на прес-реліз премії, рада премії упродовж 10 місяців вивчала 750 номінантів зі всього світу, які могли б претендувати на нагороду. В результаті експерти обрали 15 фіналістів, які мали найбільший потенціал позитивного впливу на людей та природу. Переможців обирали після консультацій із науковцями та експертами з природозахисних організацій.

Опитування показало, що все більше українців починають підтримувати тренд розумного споживання. Так, більшість громадян економлять електроенергію та воду, а ще майже половина готують їжу в потрібній кількості так, аби не було залишків.

Також у топ-3 практик з розумного споживання серед українців потрапила передача непотрібних речей тим, хто цього потребує. Втім, у деяких питаннях, як-от сортування сміття, статистика доволі невтішна.

Українці підтримують тренд розумного споживання:

59 країн світу приєдналися до ініціативи ЄС і США щодо скорочення викидів метану в атмосферу на 30% до 2030 року у порівнянні з 2020 роком.

«Ще 24 країн світу(на додачу до семи країн-учасниць) приєдналися до реалізації ініціативи ЄС і США глобальне зобов'язання по метану щодо скорочення глобальних викидів метану», - повідомила ЄК у понеділок. - Завдяки цим зобов'язанням дев'ять з 20 найбільших у світі емітентів метану тепер беруть участь у глобальному зобов'язанні по метану, на які припадає 30% глобальних викидів метану і 60% світової економіки".

За даними експертів ООН, забруднення природи, викликане тими ж моделями нестійкого споживання і виробництва, що і зміна клімату, є причиною приблизно кожного шостого випадку передчасної смерті на планеті.

Рада Організації Об'єднаних Націй з прав людини вперше визнала невід'ємним право людей на здорове, чисте і стійке навколишнє середовище.

Як повідомляє Центр новин ООН, таке рішення рада прийняла 8 жовтня на 48-й сесії в Женеві.

Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет назвала три загрози планетарного масштабу: зміна клімату, забруднення навколишнього середовища і руйнування природи.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) звернулася до національних урядів із закликом активізувати свої зусилля для боротьби зі змінами клімату. В організації вважають, що такі дії щорічно здатні врятувати мільйони життів у світі.

Як йдеться у відкритому листі ВООЗ, "кліматична криза" є найбільшою загрозою для здоров'я людства.

З ініціативи Дикастерії Служіння цілісному людського розвитку відбувся семінар, присвячений необхідності перетворення продовольчих систем.

«Стійкі, інклюзивні та сталі продовольчі системи: від слів до дій», – семінар на таку тему у вівторок, 12 жовтня 2021 р., організували Дикастерія служіння цілісному розвиткові людини, Представництво Святого Престолу при Продовольчій і сільськогосподарській програмі ООН (FAO), Римський Форум громадських організацій католицького спрямування.

Уряд схвалив зміни до Кримінального кодексу України в частині посилення відповідальності за злочини проти довкілля.

Вперше відбувся комплексний перегляд розділу 8 Кримінального кодексу Україні. Така робота була проведена спільно з правоохоронними органами, Спеціалізованою екологічною прокуратурою та суддями.

У розділі 8 Кримінального кодексу України передбачається посилити відповідальність за вчинення злочинів проти природи та доповнити ще трьома новими статтями: