Відразу кілька заходів відбулося у Стрийській єпархії в рамках Часу Створіння та екологічних місій.

У трьох локаціях відбулися презентації еко-казок про їжачка Гачка від їх автора, екореферента о. Олега Кобеля. Всі зустрічі були з дітьми молодшої вікової групи.

Перша зустріч була 6 жовтня 2020 року з новачками та новиками Стрийської станиці Пласту. Ось, як написала в себе на сторінці у фейсбуці п. Галина Кітраль, яка провадить такі зустрічі: "Сьогодні до нас у гості на сходини приходив О. Олег Кобель. Новачки не тільки слухали його цікаві і повчальні екоказки, а ще брали участь в їхній інсценізації, отримали призи за активність, могли придбати авторську книжечку з автографом і змайстрували головного героя книжечок – їжачка. Було дуже-дуже цікаво! ...." Діти дізналися з казки про шкоду підпалів сухотрав'я, вирубування лісів та зривання первоцвітів навесні.

Бюро УГКЦ з питань екології видало Церковно-екологічний календар на 2021 рік, який має за мету сприяти усвідомленню, що земля – це Божий дар і спільне благо, і ми покликані славити Творця по-християнськи бережливим та відповідальним ставленням до природи, а особливо – до землі.

Видання є повноцінним церковним календарем, в основі якого лежить розробка Патріаршої літургійної комісії. Рівно ж, календар містить екологічні дати міжнародного екологічного календаря.

Церковно-екологічний календар на 2021 рік є перекидним, А5 формату, складається із 32 сторінок, вміщає 12 світлин Божих дарів землі для України. На кожній світлині міститься цитата Святого Письма про землю і нашу відповідальність за цей безцінний Божий дар. У нижній частині кожної сторінки міститься церковний календар відповідного місяця. Також тут можна знайти інформацію про основні церковні та громадські екологічні ініціативи в Україні та цілому світі.

Конференція, організована регіональною дирекцією «Südtirol Bank» у співпраці з ватиканськими медіа, запрошує представників Церкви та фінансової сфери, аби обговорити послання енциклік «Laudato si’» та «Fratelli tutti», пише VaticanNews.

Регіональний менеджер «Südtirol Bank» Альфонсо Меомартіні та ватиканські медіа проведуть у Ватикані конференцію на тему «П’ять років після енцикліки Laudato si’. Етичні інвестиції для сталого світу». «Чи можна переосмислити нашу економічну та фінансову систему таким чином, щоб поставити на перше місце людину, а не гроші? Чого нас навчила криза останніх років? Посилання на етику та сталість у фінансах є лише гаслом для ефективного маркетингу чи елементом конкретних змін?». На ці та інші запитання намагатимуться дати відповідь учасники заходу, що відбуватиметься у Ватикані й транслюватиметься у прямому ефірі у вівторок, 13 жовтня 2020 року.

Кількість смертей, спричинених смогом продовжує збільшуватися. Щороку забруднення повітря пов’язують зі смертю 400 тис. європейців. Такі дані наводить Європейська агенція довкілля (EEA), пише monitor-press.info.

Дослідження охоплює країни ЄС та Європейського економічного простору, а також Балканські країни та Туреччину. Експерти ЕЕА стверджують, що погіршення умов життя внаслідок деградації навколишнього середовища та змін клімату спричиняють 13% передчасних летальних випадків у цьому регіоні. Найбільшими загрозами є забруднення повітря, спека, вплив хімічного забруднення та занадто високий рівень шуму. За даними агенції, у найгіршій ситуації знаходяться найбідніші міські жителі, які стикаються з багатьма явищами, які негативно впливають на їхнє здоров’я.

Людина стала – через спосіб життя і хижацький вигляд сучасної цивілізації – причиною і водночас жертвою теперішньої екологічної кризи, що набуває глобальних масштабів. Таку думку висловив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у листі до учасників 13-го Екуменічного соціального тижня під назвою «Почути крик землі: інтегральна екологія в дії», який відбувається у Львові 7–10 жовтня 2020 року, пише Департамент інформації УГКЦ.

«Господь Бог створив людину як вінець свого творіння. Людина завдяки своїй творчості покликана бути іконою Творця, управителькою створеного світу, щоби забезпечити його гармонійний розвиток», – наголосив Предстоятель.

Звертаючись у своєму посланні до учасників віртуальної пленарної зустрічі Папської Академії Наук, Святіший Отець вказав на важливість об’єднувати зусилля різних наукових дисциплін на служіння людству, а також, в контексті боротьби з пандемією, не забувати про бідних, пише VaticanNews.

«Наука і виживання. SARS-CoV-2 та співвідношення між ризиками для життя на нашій планеті та можливостями, які пропонує наука для їхнього вирішення» – таку тему має пленарна асамблея Папської Академії Наук, що проходить від 7 до 9 жовтня 2020 року. Організатори заходу, що проводиться в онлайн-режимі, переконані, що наука відіграє фундаментальну роль у виживанні людства, це стає особливо очевидним контексті пандемії.

У межах 13-го Екуменічного соціального тижня сьогодні, 7 жовтня, відбулася Міжнародна екуменічна конференція «Почути крик Землі: інтегральна екологія в дії». Учасники обговорили турботу про сотворіння та екуменічний діалог: католицьку, православну і протестантську перспективи. Була представлена «цілісна екологія» папи Франциска. Цікавими були доповіді про економіку і екологію та їхній спільний сталий розвиток. Дискутували про завершення ери викопного палива і «Зелений» курс у публічно-практичному дискурсі України та світу.

Модерував міжнародну конференцію д-р Павло Смицнюк, директор Інституту Екуменічних Студій Українського Католицького Університету. Спочатку учасників благословив владика Ігор Возьняк, архиєпископ і митрополит Львівський УГКЦ. З вітальними словами виступили Андрій Садовий, мер міста Львова, та Тім Петерс, директор представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні (м. Київ), пише esweek. 

Нове дослідження вчених Уорікського університету показує, що світове співтовариство недооцінює економічні наслідки зміни клімату. У найближчі два століття світова економіка може втратити від $ 10 до $ 50 трильйонів.

Зміна клімату вже завдає шкоди світовій економіці. Але в найближчі два століття втрати можуть вирости до десятків трильйонів доларів, пише ПМ.

Попередні роботи, які оцінювали наслідки зміни клімату для світової економіки, не враховували те, що температура планети може змінюватися стрибкоподібно, а не плавно рости рік за роком.