За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), незважаючи на уповільнення темпів зростання електроенергетики через пандемію COVID-19, поновлювані джерела енергії зросли в 2020 році. Зараз вони складають близько 90% від загальної потужності, доданої за цей рік.

Експерти МЕА відзначили збільшення витрат на поновлювані джерела енергії в Китаї та США. На різні підприємства в цих країнах припадає майже 200 ГВт додаткових генеруючих потужностей по всьому світу, пише Хайтек.

Нова робота вчених з Міжнародного інституту сталого розвитку показала, що країни G20 («Велика двадцятка»), які підписали Паризьку угоду з регулювання клімату, продовжують фінансувати проекти, пов'язані з викопним паливом.

Як виявилося, у важкі часи шахраюють навіть ті, хто бореться зі зміною клімату, пише ПМ.

Незважаючи на те, що з 2015 року державна підтримка галузей нафти, газу і вугілля дещо знизилася, нові дані вказують на те, що після пандемії, багато країн витратять мільярди доларів на відновлення цих галузей. Аналіз показав, що з початку пандемії приблизно 170 мільярдів доларів з державного бюджету були обіцяні секторам, які використовують викопне паливо (серед країн G20).

9 листопада у Кривому розі відбувся національний круглий стіл на тему «Екологія», організований Міністерством культури та інформаційної політики України (МКІП), в рамках Національного культурного діалогу на найбільш актуальні проблеми країни, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

На порядку денному стояли такі глобальні екологічні виклики як кліматичні зміни та втрата біорізноманіття, а зокрема ті, які притаманні нашій країні, серед яких зокрема проблема відходів та забруднення довкілля. Особлива увага була присвячена стану атмосферного повітря у Кривому розі та впливу екологічних наслідків на здоров’я населення. Присутні спікери також дискутували про структурні передумови та практичні можливості покращення екологічної ситуації.

У Всесвітній день науки Глава Католицької Церкви нагадує про те, що науковий прогрес потребує світла віри, щоби шанувати центральність людської особи, пише VaticanNews.

«Суспільство збагачується діалогом між наукою та вірою, що відкриває нові горизонти для мислення. Науковий поступ слід просвічувати світлом віри, аби він шанував центральність людської особи».

У вівторок, 10 листопада 2020 р., Всесвітній день науки в ім'я миру та розвитку, проголошений ЮНЕСКО з метою підвищувати поінформованість громадськості про роль науки для мирного та сталого розвитку громад та привернути увагу до викликів, з якими зустрічаєтеся наука, Папа через Твіттер нагадав про важливість діалогу між розумом і вірою.

Ссавці, птахів та земноводних у всьому світі втратили в середньому 18% від площі свого природного ареалу проживання в результаті людської діяльності і зміни клімату. Автори роботи побоюються, що протягом наступних 80 років ця цифра може збільшитися до 23%.

Здавалося б, 18% – це не так багато, але, на жаль, це середній показник. Деякі тварини і зовсім зникли, втративши свій дім, пише ПМ.

У дослідженні, опублікованому в журналі Nature Communications, аналізувалися зміни географічного ареалу 16 919 видів з 1700 року по сьогоднішній день. Ці дані також використовувалися для прогнозування майбутніх змін аж до 2100 року в рамках 16 різних кліматичних і соціально-економічних сценаріїв.

6 листопада 2020 року, в Міжнародний день попередження експлуатації навколишнього середовища під час війни і збройних конфліктів, стартувала 9 хвиля безтермінової екологічної акції «Посади древо миру», яка вже п’ятий рік поспіль проводиться з ініціативи Бюро УГКЦ з питань екології в різних куточках нашої держави, передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

Цього дня в релігійно-історичному центрі с. Новий Мартинів, Бурштинського протопресвітерату Івано-Франківської архієпархії, в рамках акції було висаджено алею миру. Акція відбулась з дотриманням наявних карантинних вимог. Розпочався захід зі вступного слова керівника Бюро УГКЦ з питань екології проф. д-ра Володимира Шеремети, котрий ознайомив присутніх із метою акції і зробив коротенький екскурс в історію церковної екологічної ініціативи, яка триває вже шостий рік і була підтримана Мінприроди, органами місцевого самоврядування, навчальними закладами, а також парафіяльними громадами та релігійними організаціями по всій країні.

Вміст вторинної сировини в пластиковій упаковці зріс в 2019 році на 22 відсотки, а використання багаторазових пакувальних матеріалів – на 0,1 відсотка. Про це йдеться в новій доповіді Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), присвяченій прогресу, якого вдалося досягти за рік в рамках глобальної ініціативи «Нова економіка пластмас», пишуть Новости ООН.

Вона здійснюється за підтримки Фонду Еллен Макартур. У ній беруть участь десятки великих компаній по всьому світу, включаючи Apple, Burberry, H & M, Hewlett Packard, L'OCCITANE, L'OREAL, Nestle, PepsiCo, Starbucks, Tetra Pak, Coca Cola, Walmart, уряди низки країн – наприклад, Великобританії, Франції, Нової Зеландії і Мексики, а також владу деяких міст – Остіна, Буенос-Айреса, Любляни і Копенгагена.

Військові втрати прийнято вважати за кількістю вбитих і поранених солдатів і мирних жителів, зруйнованих міст та інфраструктури, в той час як навколишнє середовище часто залишається непомітною жертвою бойових дій. Заради перемоги у війні вирубувалися ліси, спалювалися посіви, вирізувалася худоба, засипалися колодязі, пишуть Новости ООН.

6 листопада в ООН відзначають Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час воєн і конфліктів.

За даними Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), за останні 60 років як мінімум 40 відсотків всіх конфліктів були пов'язані з експлуатацією природних ресурсів, включаючи алмази, золото, нафту, деревину, а також воду і родючі землі.