Анонсовану екологічну акцію з висадки дерев в освітніх закладах Івано-Франківська АТ «Прикарпаттяобленерго» провело завчасно, без залучення школярів та волонтерів з числа працівників.

Подія мала відбутися з 20 по 26 березня в рамках Всеукраїнського марафону «Відновлюємо ліси разом» Міністерства енергетики та захисту довкілля спільно з Державним агентством лісових ресурсів. Про це повідомляє пресслужба компанії.

Висадку дерев під назвою «90+200 дерев до 90 років компанії» енергетики присвятили ювілею компанії, яка веде свій початок від старту Станіславівської електростанції у 1930 році. Меншу частину саджанців хвойних та листяних декоративних порід планувалося висадити на територіях філій АТ «Прикарпаттяобленерго», а більшу – у школах міста.

Інтерв’ю з Іриною Кітурою, координатором проекту Екуменічний соціальний тиждень Інституту екуменічних студій УКУ про міждисциплінарні читання енцикліки Laudato si’. Світлана Духович – Ватикан Енцикліка Папи Франциска Laudato si’ сприяє тому, аби на всіх рівнях привернути увагу до важливості дбання про довкілля, вона стала натхненням для багатьох проектів, конференцій та обговорень в усьому світі. 5 березня 2020 року Інститут Екуменічних Студій УКУ та Центр екобогослов’я і сталого розвитку провів міждисциплінарні читання енцикліки Laudato si’, на які були запрошені студенти УКУ, семінаристи та студенти інших львівських вузів, що вивчають екологію, суспільні науки й науки про здоров’я. Про цю подію в інтерв’ю для Радіо Ватикану – Vatican News розповіла Ірина Кітура, координатор проекту Екуменічний соціальний тиждень Інституту екуменічних студій Українського Католицького Університету.

У всьому світі пріоритетом зараз є боротьба з пандемією нового коронавірусу COVID-19. Стабільні поставки енергії – важлива ланка в ланцюжку кроків з вирішення цієї екстремальної ситуації. Складно уявити, що могло б статися, якби Європа зараз залишилася без електрики і тепла.

На тлі обставин, що повсякчас змінюються, і нових викликів можна виділити тенденції, які в доступному для огляду майбутньому вплинуть на енергетику в усьому світі.

Наприклад, глобальний економічний спад призведе до зменшення в споживанні та вартості енергоносіїв. Але через певний час пропозиція адаптується до нового попиту – і ціни стабілізуються. Від цього в першу чергу виграють споживачі.

Під морським дном поряд з Новою Зеландією науковці виявили величезний резервуар із питною водою. Підводне родовище має 250 метрів у ширину і тягнеться в море на 60 кілометрів. У ньому зберігаються до 200 кубічних кілометрів прісної води, доводять сейсмічні вимірювання та розвідки електропровідності. Тож цей резервуар може стати цінним джерелом питної води для однієї з найсухіших місцевостей Нової Зеландії.

Прісна вода у багатьох регіонах – дефіцитне благо. Чимало водоймищ та підземних водних резервуарів виснажені, а шкідливі речовини та домішування солоної води подекуди роблять воду непридатною для споживання. Проте кілька років тому дослідження виявили, що на Землі існують й інші резервуари прісної води – родовища під морським дном. Такі водоносні горизонти науковці вже зафіксували неподалік від американського східного узбережжя, а також перед берегами Сурінаму та Джакарти.

Відповісти вселенськістю молитви на пандемію вірусу закликав Папа Франциск, оголошуючи про дві молитовні ініціативи та висловлюючи солідарність із населенням Хорватії, що постраждало від землетрусу.

Перед обличчям тривоги, яку переживає світ, Папа Франциск запросив усіх християн об’єднатися наступної середи в молитві. Після молитви «Ангел Господній» у неділю, 22 березня 2020 р., він звернувся із наступним закликом:

«Дорогі брати й сестри, в ці дні випробування, в той час як людство тремтить перед загрозою пандемії, хочу запропонувати всім християнам об’єднати свої голоси, звертаючись до неба. Запрошую всіх Глав Церков і провідників всіх християнських спільнот, разом з усіма християнами різних конфесій, призивати Всевишнього, Всемогутнього Бога, одночасно проказавши молитву, якої нас навчив наш Господь Ісус. Отож, запрошую всіх чинити це багато разів протягом дня, але також разом проказати “Отче наш” наступної середи, 25 березня, опівдні. Нехай же в день, коли чимало християн спогадують Благовіщення Пречистій Діві Марії про Втілення Слова, Господь почує одноголосну молитву всіх Своїх учнів, які приготовляються святкувати перемогу Воскреслого Христа».

Благо, ресурси для цього у нього є.

Нещодавно весь інтернет обрушився на Джефа Безоса, назвавши його скупим.

У січні найбагатша людина планети пожертвував Австралії де були великі пожежі $690 тисяч. Звучить непогано, от тільки ці гроші Безос заробляє за п'ять хвилин і становлять вони 0,0005% його особистого капіталу. Дійсно, не надто щедре пожертвування.

Але найближчим часом засновник Amazon реабілітується сповна.

Джефф Безос створив екологічний фонд Bezos Earth Fund і на початковому етапі бізнесмен інвестує у нього $10 мільярдів – 8% свого нинішнього стану. Гроші будуть видаватися в якості грантів на розробку перспективних проєктів по боротьбі зі змінами клімату.

Всі ми знаємо, що ліси і зелені насадження взагалі – наш союзник в боротьбі зі зміною клімату і забрудненням повітря. Але сьогодні вони придбали ще одну – несподівану – роль: коли в безлічі міст через коронавіруса оголошений карантин, прогулянка в парку або в іншому зеленому куточку може стати єдиною можливістю вирватися з чотирьох стін, подихати свіжим повітрям і підняти настрій.

Нинішня ситуація тільки привернула увагу до того, наскільки важливі в нашому житті лісу. Вони очищають повітря від забруднення, допомагають регулювати температуру повітря в містах, захищають від зсувів і повеней і, звичайно, допомагають стримувати глобальне потепління: тільки одне дерево протягом року поглинає 150 кг вуглекислого газу. Не зайве зауважити, що забруднене повітря тільки погіршує наслідки COVID-19.

На заможних людях лежить значна частина відповідальності за кліматичну кризу, свідчить дослідження британського Університету Лідса, що охопило 86 країн.

Науковці виявили, що у всіх цих країнах десята частина населення з найвищими статками споживає приблизно у 20 разів більше енергії, ніж десята частина з найнижчими прибутками.

Це здебільшого тому, що найбідніші люди менше користуються транспортом і не можуть собі дозволити власні авто.

Дослідження показало, що чим багатша людина, тим більше енергії вона споживає, і ця залежність існує в усіх розглянутих країнах.