7 квітня 2014 року Божого, на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці з ініціативи Михайла Деревенчука, референта Бюро УГКЦ з питань екології у Бучацькій єпархії, та за підтримки о. Андрія Лемчука, синкела у справах духовенства, у Катедральному cоборі Верховних апостолів Петра і Павла була проведена екологічна Хресна дорога. У спільній молитві взяли участь молоді люди, які належать до Товариства українських студентів-католиків «Обнова».

Під час цієї Хресної дороги усі присутні мали можливість роздумувати над стаціями та молитвами, які в рамках Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння» були підготовлені екологічною інституцією УГКЦ. Після спільної молитви екореферент ознайомив студентів з метою та головними завданнями екоініціативи і наголосив на тому, що така, на перший погляд, нестандартна Хресна дорога має за мету допомогти повніше пережити процес покаяння і навернення до Бога. Представник Екобюро в доступний спосіб намагався донести до присутніх екологічне вчення Католицької Церкви, акцентуючи особливу увагу на тому, що навернення до Бога – це шлях примирення з усім Божим створінням і запорука побудови якісно іншого суспільства.

09 квітня 2014р. Божого у Марійському Духовному Центрі Зарваниця вперше була відравлена екологічна Хресна дорога, у якій взяли участь колегіум для дівчат «Знамення», питомці Тернопільської Вищої Духовної Семінарії ім. патріарха Йосифа, референт Бюро УГКЦ з питань екології Тернопільсько-Зборівської архієпархії о. Василь Шафран та присутні прочани.

Зарваниця є відома не тільки як одне з найбільших відпустових паломницьких центрів, але також як місце відродження УГКЦ на Поділлі. Саме звідси, 25 років тому назад, розпочалися перші відкриті богослуження нашої церкви і під покровом Божої Матері розійшлися по цілій області.

Усі учасники першої екологічної Хресної дороги у Зарваниці також зрозуміли важливість цієї молитви не тільки для Тернопільсько-Зборівської архієпархії, але і для усієї України. Сьогодні усі християни нашої держави повинні збагнути та побачити у стражданнях Христа не лише гріхи супроти Бога та ближніх. Ця екологічна Хресна дорога дозволяє побачити наші часті несвідомі та забуті гріхи супроти усієї Богом сотвореної природи, з усіма випливаючими наслідками для усього людства та для прийдешніх поколінь.

Рух і діяльність за оживлення парафіяльного життя і служіння останніми часами набирає незвичайних обертів. Це стосується різних аспектів життя парафіяльної спільноти. Він охоплює також і екологію, що не є і не може бути чужим Церкві, яка неодноразово говорить про це. Інколи може здатися, що навіть занадто, але тут треба знайти «золоту серединку» і дбати про спільне добро.

Що ж таке екологія? Якщо заглянемо до вікіпедії, то прочитаємо, що екологія (від дав.-гр. οἶκος — житло, оселище, будинок, майно і λόγος — поняття, вчення, наука) – це наука про взаємодії живих організмів і їх спільнот між собою і з навколишнім середовищем. Термін вперше запропонував німецький біолог Ернст Геккель в 1866 р. в книзі «Загальна морфологія організмів» («Generelle Morphologie der Organismen»). Ця наука вивчає взаємовідносини організмів із довкіллям, досліджує структурно-функціональну організацію надорганізмових систем (популяцій, угруповань,екосистем, біосфери), виявляє механізми підтримання їх стійкості у просторі й часі. Сучасна екологія – складна багатогранна дисципліна, основою якої є біогеографічні знання, але яка поєднує сьогодні всі природничі, точні, гуманітарні і соціальні науки, з метою пошуків шляхів оптимального розвитку людства на максимально далеку перспективу, вироблення нових методів збереження біосфери планети.

6 квітня 2014 року Божого в приміщенні Катехитичного центру, який знаходиться при кафедральному соборі «Покрови Пресвятої Богородиці», з ініціативи о. Михайла Неїжмака, референта Бюро УГКЦ з питань екології в Донецькому екзархаті УГКЦ, відбулася зустріч, присвячена екологічному вченню Церкви.

Дружню зустріч, на якій були присутні батьки, діти яких відвідують катехитичну школу, розпочали молитвою до Бога Творця. Після короткого представлення вчення Церкви щодо відповідальності за Богом створений світ та пояснення поняття «екологічного гріха» між присутніми та священиком зав’язалась жива дискусія.

5 квітня 2014 року Божого на Донеччині, в м. Макіївка, з ініціативи о. Михайла Неїжмака, референта Бюро УГКЦ з питань екології у Донецько-Харківському екзархаті УГКЦ, відбулася екологічна Хресна дорога. Ця, на перший погляд, незвична Хресна дорога у спільній молитві об'єднала вірних греко-католицької та римо-католицької громад.

Присутні вірні цього дня мали можливість роздумувати над стражданнями та хресною смертю Ісуса Христа, який добровільно взяв на себе всі гріхи світу, щоб з неволі гріха та тенет диявола врятувати ціле створіння Боже. Усі роздуми та молитви, над якими під час Хресної дороги молились присутні були підготовлені Бюро УГКЦ з питань екології в часі цьогорічної Великої Чотиридесятниці.

Багато з присутніх на цьому молитовному дійстві вперше в доступний спосіб та у формі духовних роздумів та молитов почули про екологічне вчення Церкви і, особливо, про ту велику відповідальність за Богом створений світ, яку має кожен християнин.

Штучні пожежі у нашій місцевості через підпалювання сухої трави на пасовищах, полях, у лісосмугах, на узліссях, узбіччях доріг, по берегах водойм та на трав’яних схилах завдають великої шкоди як природному середовищу, так і сільськогосподарським ландшафтам.

Сильне полум’я знищує коріння багатьох рослин та запас їхнього насіння у ґрунті, яке є резервом для відтворення рослин у наступні роки. Внаслідок цього, протягом наступних років склад рослинності на випаленій території значно збіднюється: цінні трави для худоби (зокрема бобові) на пасовищах та сіножатях пропадають, а натомість сильно розростаються стійки до вогню трави, які є малоцінними для споживання худобою або взагалі неїстівними. Отже, в разі постійних пожеж декілька років поспіль, якість пасовищ або сіна знижується настільки, що тяжка праця із заготування сіна та випасання худоби не окупається рівнозначними прибутками у тваринництві.

6 квітня 2014 року в Бучацькій єпархії УГКЦ з благословення правлячого єпископа владики Дмитра (Григорака), ЧСВВ була організована єпархіальна Хресна дорога. Екуменічна хресна хода, яку очолив преосвященний владика Дмитро, пройшла центральними вулицями міста Чорткова. У хресній ході численно взяли участь священики та вірні різних конфесій.

Цьогорічну єпархіальну Хресну дорогу можна по праву назвати екологічною, оскільки усі роздуми та молитви, які читались під час цього молитовного дійства були підготовлені Бюро УГКЦ з питань екології в рамках Великопосної ініціативи «Екологічне навернення для порятунку створіння».

Під час хресного ходу представники духовенства, громадських та молодіжних організацій, молоді подружжя, військові, волонтери, активісти Майдану, педагоги, лікарі, місцева влада та парафіяни різних церков міста почергово несли дерев’яний хрест. Усі присутні мали можливість впродовж цілої Хресної дороги роздумувати над стражданнями та хресною смертю Ісуса Христа, який добровільно взяв на себе хрест, а разом з ним і усі гріхи та злобу людства, щоб примирити людину з Отцем небесним та відновити між усім створінням Божим втрачену в раю гармонію.

6 квітня 2014 року Божого, у п’яту неділю Великої Чотиридесятниці в м. Івано-Франківську відбулась Хресна дорога, в якій чисельно взяли участь вірні та духовенство не лише міста, але й довколишніх міст та сіл. Велелюдну екуменічну ходу, яка пройшла вулицями міста очолив високопреосвященний владика Володимир (Війтишин), архієпископ і митрополит Івано-Франківської архієпархії УГКЦ.

Під час Хресної дороги, яка розпочалась на Майзлях, біля монастиря отців василіян і завершилась перед архікатедральним собором Воскресіння Христового, жителі та гості міста мали змогу роздумувати над страстями Христовими в контексті всіх тих подій, які останнім часом переживає українське суспільство.

Роздуми до кожної стації Хресної дороги були підготовлені різними священиками архієпархії. Всі актуальні проблеми, які заторкувались в різних стаціях свідчать про те, що Церква має цілісне розуміння своєї місії у сучасному світі. Проповідники за допомогою авторських роздумів намагались подивитись на сучасний стан суспільства у світлі відвічної Божої любові до свого створіння. Кожна стація дала змогу призадуматись над стражданнями та хресною смертю Спасителя, який віддав своє життя, щоб знищити владу диявола та відновити втрачену гармонію між усім Божим створінням.