Площі українських заповідників за останні п’ять років катастрофічно скоротилися. Це наслідок намагань можновладців привласнити ці ласі території, вважають захисники природи.

Територія природних заповідників, національних парків та інших резерватів, які б мали охоронятися державою, за останні п'ять років катастрофічно зменшилася. Згідно з кадастровою картою України, яку цього року вперше відкрили для публічного доступу, доволі великі площі цих недоторканих за законом земель були віддані або під забудову, або під господарську діяльність.

У звіті про стан заповідників, який українські екологи нещодавно оприлюднили в часописі "Екологія. Право. Людина", вказано, що наймасштабніший "дерибан" відбувся в Криму. Зокрема, за словами голови харківської екологічної групи "Печеніги" Сергія Шапаренка, за 10 років з території Ялтинського заповіднику "тишком-нишком" вилучено майже 400 гектарів земель, здебільшого під забудову: "Ялта відома своїм специфічним субтропічним кліматом, який допомагає в лікуванні захворювань дихальної системи. Але якщо так триватиме далі, Ялті загрожує втрата статусу міста-курорту".

22 травня в Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи відбулися слухання під назвою «Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні», які були ініційовані та організовані головою даного Комітету Іриною Сех. Участь у комітетських слуханнях взяли народні депутати України, працівники комітетів ВРУ, представники центральних та місцевих органів влади, науковці, представники ІГС, діяльність яких спрямована на охорону довкілля, представники компаній «Шелл» та «Шеврон» та ін.

Відкрила слухання голова Комітету Ірина Сех, яка наголосила на тому, що з одного боку питання сланцевого газу є важливим енергоресурсом серед нетрадиційних видів палива, а з другого боку можливі екологічні проблеми видобутку сланцевого газу в Україні викликають протести громадськості. На сьогодні, зазначила Ірина Сех, є очевидною давно назріла проблема – відсутність широкої відкритої дискусії з даного питання, без якої неможливо прийняти виважене рішення, що зачіпає інтереси мільйонів людей.

Головною темою кардинала Пітера Турксона, голови Папської Ради «Справедливість і мир» («Iustitia et Pax») під час Конференції з економіки та соціальної доктрини Церкви, організованої 24 травня 2013 року інститутом «Lumen Christi», Чиказького університету, була тема про негативні наслідки глобалізації на країни, що розвиваються.

50 років після смерті Івана XXIII, кардинал Турксон нагадав про важливість енцикліки «Pacem in Terris» і нещодавнє вчення Папи Франциска, який закликає світ до самовідданої солідарності, з метою, щоб ми могли повернутися в світ фінансів та економіки і до етики, зосередженої на людині.

Крім того, кардинал сконцентрував увагу на принципах енцикліки Папи-емерита Венедикта XVI «Caritas in veritate», а саме на тому, що ми повинні бути протагоністами, а не жертвами глобалізації, розумно керуючись любов’ю та правдою.

2 млн. людей у 50 країнах світу протестували цими вихідними проти генетично модифікованих продуктів.

Під прицілом активістів опинилась корпорація “Монсанто”. Компанію звинувачують у тому, що насіння її виробництва шкодить довкіллю і здоров‘ю споживачів.

“Люди мають право знати, що вони їдять. Більшість людей думає, що має права, але ці права порушуватимуться, доки корпорації витрачатимуть величезні суми грошей, щоб впливати на результати виборів”.

“Вони не мають права псувати нашу їжу, не треба експериментувати з їжею”, – кажуть учасники маршу.

«Не існує гіршої бідності, як та, що не дає змоги заробити собі хліба» – такими словами звернувся Святіший Отець, Папа Франциск, 25 травня 2013 року Божого, до учасників міжнародного конгресу, організованого Фундацією «Centesimus Annus Pro Pontifice».

Понтифік в особливий спосіб наголосив на тому, що теперішня затяжна криза вимагає «етичного бачення» та повинна розглядатись через призму солідарності. Пославшись на енцикліку «Laborem exercens», свого попередника, блаженного Папи Івана Павла ІІ, Святіший Отець Франциск підкреслив, що: «не може не вражати той факт, що в той час, коли, з одного боку, значні природні ресурси залишаються невживаними, з іншого – існують маси безробітних, частково зайнятих та безліч голодуючих: це факт, який свідчить ... що щось не функціонує».

Згідно з останніми даними, отриманими вченими з Університету Каліфорнії (University of California), у вагітних жінок, які проживають у великих містах, підвищений ризик передчасних пологів. Також підвищується ймовірність появи на світ малюка з недоліком ваги.

"Всьому провиною забруднене навколишнє середовище", - повідомляє видання The Daily Mail. Причому шкідливіше за все вихлопні гази (побічний продукт бензину, на якому їздять більшість автомобілів). Через ці хімічні сполуки у повітрі, ризик передчасних пологів збільшується на 30%.

Небезпечні і викиди промислових об'єктів. Наприклад, якщо майбутня мама живе біля заводу, який викидає в атмосферу аміачну селітру, то ризик ранніх пологів у неї збільшується на 21%, а якщо мова йде про бензол або дизельні пари – то на 10%.

Найнебезпечніші з цієї точки зору пори року – це зима і літо.

До 2020 року спека в літні місяці призведе до того, що в місті Нью-Йорку відсоток смертей, пов'язаних з високими температурами, збільшиться на 20 відсотків.

Такі дослідження були проведені вченими з Інституту Землі, Колумбійського Університету, та Школи громадської охорони здоров'я, опубліковані на сторінках наукового журналу Nature Climate Change.

На основі отриманих даних, науковці стверджують, що якщо не вжити всіх необхідних заходів та не виробити відповідної програми, згідно з якою можна буде суттєво знизити викиди парникових газів, кількість смертей, пов’язаних з цією проблемою, до 2080 року може сягнути 90%.

Отримані Associated Press дані, чітко підтверджують цю тенденцію: лише минулого літа через спеку впродовж одного тижня в Нью-Йорку померло 82 людини, в більшості випадків через серцеві напади на інфаркти.

«Ми будемо підтримувати людей у їх боротьбі з наслідками руйнівного торнадо, що пронісся в місцевості Мур в штаті Оклахома», – зазначив митрополит цього міста, архієпископ Пабло Коклі. У своєму зверненні американський ієрарх подякував за молитви про жертв катаклізмах.

Архієпископ написав, що архієпархія отримала «лавину» молитов за постраждалих, в тому числі від Святішого Отця Франциска, Апостольського нунція в США архієпископа Карло Марія Вігано і архієпископа Нью-Йорка кардинала Тімоті Долана.