Забруднення планети мікропластиком набуває все більш загрозливих масштабів. Учені звернули увагу, що одним із найбільших джерел поширення цього виду забруднення є побутові губки (мочалки), якими, наприклад, миють посуд.

Автори нової роботи, опублікованої в журналі Environmental Science & Technology, зазначають, що мочалки широко поширені в сучасному побуті, оскільки мають хороші чистячі властивості. Але в процесі використання губки відносно швидко зношуються і втрачають волокна мікропластику.

Очищаючи поверхню від забруднення, губка потроху стирається, залишаючи на поверхні, що очищається, мікроскопічні шматочки пластику розміром від 10 до 405 мікрометрів. Під час ополіскування посуду ці мікрочастинки потрапляють у каналізацію, а звідти - у навколишнє середовище. Далі мікропластик починає подорожувати всією екосистемою, потрапляючи в організми тварин і навіть людей.

Ще більше – 86% – бажають, щоб їхні країни відкинули геополітичні розбіжності і працювали разом над питаннями, що впливають на нашу планету.

Такі результати опитування The People’s Climate Vote (Народне кліматичне голосування), яке проводилося ПРООН спільно з Оксфордським університетом і компанією GeoPol. У ньому взяли участь 73 тисячі людей з 77 країн.

З повним звітом щодо його результатів можна ознайомитися на сайті опитування.

Респондентів запитували про такі теми, як занепокоєння щодо клімату та поетапна відмова від викопного палива.

З 17 по 22 червня у селі Острів Великоберезовицького деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії проходив християнський літній дитячий табір. Питомці Тернопільської Вищої Духовної Семінарії імені патріарха Йосифа Сліпого разом із аніматорами та священиками організували насичену молитовно-розважальну програму для дітей та молоді.

За звичай п’ятий день таких таборів є присвячений довкіллю. Референт Бюро УГКЦ з питань екології Тернопільсько-Зборівської архієпархії о. Василь Шафран представляв екологічну катехизу та різні екоквести по енергоефективності. Близько сотні дітей віком від 6 до 17 років з Острова, Березовиці, Тернополя та діти з родин ВПО навчались славити нашого Творця, дякувати Богу за його дари та раціонально використовувати електричну енергію.

З метою налагодження співпраці задля поширення екологічних знань серед населення, 20 червня відбулася зустріч т.в.о. директора Департаменту екології та природних ресурсів ЛВДА Оксани Григорівної Війтик з Правлячим Архієреєм Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ владикою Михаїлом Колтуном, головою Екологічної комісії Сокальсько-Жовківської єпархії о. Юрієм Годісем та екореферентом Буського деканату о. Євгеном Мигалем.

В рамках робочої зустрічі учасники проаналізували можливості співпраці у межах Сокальсько-Жовківської єпархії, звернули увагу на екологічні проблеми, які щодня торкаються кожного, а також поділилися думками про спільний внесок у збереження природи, як вияв любові до Творця.

У четвер, 20 червня 2024 р., у єпархіальному управлінні відбулася зустріч з екореферентами Сокальсько-Жовківської єпархії.

Зустріч розпочалася у каплиці Пресвятої Богородиці Владичиці України Молебнем до святих апостолів Петра й Павла. Після молитви, яку очолив владика Петро (Лоза), розпочалося робоче засідання.

«Усе взаємопов’язано між собою» – саме ці слова Святішого Отця Франциска спадають на думку, перегортаючи сторінки звіту Об’єднаних Націй, присвяченого людському розвитку 2023-2024 років, який має назву «Вихід з глухого кута: переосмислення співпраці у поляризованому світі». Ми зараз живемо в епоху безпрецедентної глобальної взаємозалежності, де дії та рішення однієї країни можуть мати далекосяжні наслідки для решти світу.

У першій частині звіту підкреслюється, що сучасні глобальні виклики, такі як зміна клімату, пандемії, соціальна нерівність та політична поляризація, потребують координації та співпраці на міжнародному рівні. Цей документ ставить перед нами ключові питання: чому, незважаючи на наші технологічні досягнення та матеріальні ресурси, ми залишаємося неспроможними впоратися з цими викликами? І яким чином можемо мобілізуватися для подолання спільних проблем?

Здобуття повноправного членства України в ЄС вимагає від нашої країни не лише адаптації національного законодавства до законодавства країн Євросоюзу, а й запровадження європейських принципів ведення політик, зокрема в сфері енергоефективності.

Державна політика енергоефективності в країнах ЄС, Великобританії, США, Японії, Канади та інших розвинених країн є наскрізною для всіх секторів економіки – промисловості, енергетики, транспорту, сфери послуг, агросектору, будівель та охоплює весь життєвий цикл енергії від виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання до кінцевого споживання енергії.

Він набуде чинності через 20 днів після публікації в Офіційному віснику ЄС.

17 червня більшість країн-членів ЄС дали остаточне “зелене світло” закону “Про відновлення природи” (the Nature Restoration Law) – одному з найбільш суперечливих документів Зеленої угоди (Europian Green Deal). Позитивне рішення вдалося прийняти з мінімальним перевищенням прохідного порогу – 66% при мінімумі у 65%.