Папа: важливо навчати кожного взаємин піклування та уваги до інших і до довкілля
Приймаючи делегацію буддійських монахів з Таїланду, Папа Франциск наголосив на важливості співпраці віруючих з усіма зацікавленими задля розвитку братерства й побудови інклюзивного світу.
Сьогодні наше людство і наш спільний дім поранені, триває багато воєн, чимало людей втратили все, численних дітей торкнулося насильство, однак, серед темних хмар, «ті, хто глибоко вкорінені у своїх релігійних традиціях і готові працювати разом, можуть принести промінь надії зневіреному людству». На це звернув увагу Папа Франциск, приймаючи у понеділок, 27 травня 2024 р., делегацію буддійських монахів з Таїланду, зацитувавши напрацювання VII Християнсько-буддійського колоквіуму, що в листопаді 2023 року відбувався в Бангкоку.
Спільна позиція громадськості стосовно загроз проєкту добудови третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС
Законопроєкт щодо добудови енергоблоків №3 і №4 Хмельницької атомної електростанції наразі перебуває на стадії розгляду у Верховній Раді України. Його ухвалення є ключовим для початку основних будівельних робіт та реалізації проєкту в цілому.
Добудовою енергоблоків займається Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом». Передбачається розміщення реакторних установок типу ВВЕР-1000 основну частину обладнаня для яких планують купити у Болгарії. Це обладнання було виготовлене в Росії для АЕС «Белене» та залишається на складах у Болгарії після зупинки проєкту у 2012 році.
Представник Екобюро взяв участь у науково-практичній конференції «Стратегія екологічної безпеки України: соціально-економічний і правовий вимір»
17 травня 2024 року, о. Сергій Довба, референт Бюро УГКЦ з питань екології у Львівській архієпархії, взяв участь у ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія екологічної безпеки України: соціально-економічний і правовий вимір», що відбулася на базі НУ «Львівська політехніка».
Учасниками заходу, що був проведений за допомогою засобів відеоконференційного, стали близько ста викладачів та студентів з різних вищих навчальних закладів та установ, зокрема із Львівського торговельно-економічного університету, Львівського державного університету внутрішніх справ, Львівського інституту ПрАТ «ВНЗ МАУП», Львівського національного університету ім. Івана Франка, Національного лісотехнічного університету тощо.
Папа: кліматична криза вимагає глобальної співпраці та солідарності
У четвер, 16 травня 2024 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції членів Папської академії наук і Папської академії соціальних наук, які зібрались в Римі на спільний саміт під назвою «Від кліматичної кризи до кліматичної стійкості». У своєму слові Святіший Отець подякував їм за розроблений документ універсального забезпечення стійкості в подоланні наслідків зміни клімату.
Злочин, який виявляє нерівність
На початку Папа Франциск зазначив, що руйнування довкілля – це злочин проти Бога, який є не лише особистим гріхом, але й охоплює соціальний аспект, серйозно загрожуючи всім людям. Особливо це торкається найбідніших верств населення. «Найбагатші країни, близько одного мільярда людей, утворюють більше половини шкідливих викидів, що затримують тепло. І навпаки, найбідніші три мільярди людей виробляють менше 10%, але несуть 75% втрат, що виникають внаслідок цього, – зауважив Святіший Отець. – На 46 найменш розвинених країн – переважно африканських – припадає лише 1% світових викидів CO2. Натомість 80% цих викидів припадає на країни G20».
На що Україна витрачатиме 50 млрд євро від ЄС – оцінка екологічної складової Плану України
Нещодавно уряд презентував План України для Ukraine Facility – програми фінансової підтримки відбудови та модернізації України від Євросоюзу протягом 2024-2027 рр. У Плані визначені кілька позитивних моментів, які можуть посприяти більш сталому відновленню України. Там зафіксоване зобов’язання проводити реконструкцію на основі низьковуглецевого, циркулярного та природозберігаючого підходу. Але все ж є що покращувати.
У Плані наша держава мала окреслити, які реформи та проєкти втілюватиме за 50 млрд євро допомоги від ЄС. Усі ці заходи мали б відповідати Регламенту Ukraine Facility, цілям та політикам ЄС, аби не просто відбудовувати «як було», а й сприяти більш сталому розвитку нашої держави та подальшій євроінтеграції. Наскільки вдалим він вийшов, оцінюють наразі у Брюсселі та в столицях ЄС.
15 травня – Міжнародний день клімату
15 травня Міжнародна спільнота відзначає День клімату. Заснування цього свята стало відповіддю на заклик екологів захищати клімат як важливий ресурс, що впливає на добробут нинішніх і майбутніх поколінь.
Збереження клімату – одна з глобальних проблем, які сьогодні стоять перед людством. Глобальне потепління, природні катаклізми, зміна погодних умов на планеті – все це веде до погіршення клімату Землі і, як наслідок, чинить негативний вплив на продовольчу, життєву і майнову безпеку людей, плачевно позначається на стані природних ресурсів та збалансованому розвитку держав.
Виставка «Зміни», натхнена енциклікою «Laudato si’», на площі Святого Петра
У травні припадає річниця підписання першої соціальної енцикліки Папи Франциска «Laudato si’», підпис під якою він поставив 24 травня 2015 року. Цей документ, присвячений темі піклування про наш спільний дім, натхнений «Піснею створіння» авторства святого Франциска з Ассізі. Протягом цього місяця паломники, що прибувають до Ватикану, мають змогу побачити фотографічну інтерпретацію цієї пісні – фотовиставку «Changes» (Зміни).
Як ЄС прагне досягти кліматичної нейтральності у понад 100 містах до 2030 року та які можливості є для України?
Восени 2021 року Євросоюз оголосив про старт програми Місія ЄС: Кліматично нейтральні та розумні міста (EU Mission: Climate-Neutral and Smart Cities). Мета програми — надати підтримку понад ста містам (з яких сто саме в межах ЄС), щоб до 2030 року вони досягли кліматичної нейтральності. Вони будуть експериментальними та інноваційними майданчиками, а їхній досвід планують використовувати в інших містах Євросоюзу.
Кліматична нейтральність означає нейтральний вплив людської діяльності на клімат. Інакше кажучи, це нульові викиди парникових газів, коли в атмосферу надходить не більше (або навіть менше) викидів, ніж може бути поглинуто природним шляхом.
У 2019 році лідери ЄС обрали ціль досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Стратегія для реалізації цієї мети представлена в Європейському Зеленому курсі (ЄЗК), ухваленому на початку 2020 року. Також ЄС планує витратити 30% свого бюджету на 2021–2027 роки на подолання кліматичної кризи.
