Українські дослідники Антарктики створили першу масштабну україномовну енциклопедію про крижаний континент та їх участь у його вивченні. Книга називається «Антарктика: шість нарисів для тих, хто хоче знати більше».

Видання містить інформацію про географію, геологію, рослинний і тваринний світи Антарктики. Окремі розділи присвячені історії відкриття та дослідження континенту, захисту його дивовижної природи. Звісно, є багато цікавого про станцію «Академік Вернадський» та роботу українців в Антарктиці.

Під час 142-ї Найвищої конвенції Лицарів Колумба, національний капелан Ордену в Україні владика Михайло Бубній висловив слова вдячності за постійну підтримку різноманітних проєктів УГКЦ та народу України.

«Реальність, яку здавалося б світ переміг вже давно, орієнтуючись на вищі цінності: цінність людського життя та цивілізаційний розвиток суспільства. Але в цій боротьбі зла проти добра яскраво виражаються чотири принципи нашого Ордену – єдність, благодійність, братерство та патріотизм», — наголосив владика Михайло Бубній.

Велику кількість рослин різних видів може спіткати фізичне повне або часткове знищення. Коли техніка, вибухи, артилерійські обстріли та інші механічні дії, численні пожежі можуть знищити рослинність на поверхні. Це включає пошкодження або повне знищення рослинних покривів, що порушує екосистеми й природний баланс.

На рослини можуть впливати хімічні забруднювачі. Це відбувається внаслідок вибухів, витоків нафтопродуктів у ґрунти та поверхневі води тощо. Це призводить до токсичного впливу на рослини, включаючи порушення процесів фотосинтезу, погіршення росту і розвитку, а також зменшення врожайності. Відомим є інший чинник, коли росія застосовує заборонену хімічну зброю у великих кількостях. Крім негативного впливу на людину, це також має великий негативний вплив на рослини.

У центрі Гренландії виявили залишки рослин і комах. Вони збереглися під трикілометровим шаром льоду. Ця знахідка доводить, що острів був зеленим і квітучим, попри те, що рівень вуглекислого газу в атмосфері був набагато нижчим. Крижаний керн під назвою GISP2 був пробурений у 1993 році. Відтоді вчені ретельно вивчили лід і породи, що містилися в ньому, але не аналізували змішані відкладення на дні.

Під час нового дослідження команда з Університету Вермонта (США) вивчила 7-сантиметровий шар ґрунту і майже відразу виявила деревину верби, спори колючого моху, гриби, складне око комахи та макове зернятко. Це свідчення наявності в стародавній Гренландії великої екосистеми тундри, – йдеться в дослідженні, опублікованому у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Світ дедалі активніше бореться із забрудненням навколишнього середовища. У центрі уваги – викиди парникових газів і пов'язане з ними катастрофічне для Землі підвищення глобальної температури. Ефективна утилізація або ж зменшення викидів вуглецю – чи не головне із завдань, що стоять перед людством. Від того, наскільки успішно воно буде виконане, залежить, як сильно прогріється планета за наступні 10-20, а не сотні років.

І поки промисловці не бажають йти на поступки, а вчені розробляють новинки, які б поглинали вуглець, у багатьох власників приватних садиб у садах квітне тюльпанове дерево. Крім того, що дуже гарне, то ще й екологічно корисне. Воно як губка вбирає з довкілля вуглець.

Через сто років після першого такого міжрелігійного заходу, в неділю, 4 серпня 2024 р., на площі святого Івана Павла ІІ перед собором Паризької Богоматері в Парижі відбулася церемонія, яка підкреслила прагнення до миру і братерства визнавців різних релігій, що беруть участь в Олімпійських іграх. Зібрання супроводжувалося гаслом «Як спорт пов'язаний з найкращими рисами нашого людства?», що покликалося на благородні ідеї Олімпіади.

В заході взяли участь представники християнства, ісламу, юдаїзму, буддизму та індуїзму. Зокрема, між ними були коло ста капеланів, які надають духовний супровід в міжрелігійному осередку олімпійського селища. Вони поділилися своїми роздумами на тему того, як спорт може вивести на поверхню те, що є найкращого в спортсменах і в усьому суспільстві.

3 серпня 2024 року, у найбільшому храмі Прикарпаття – святих Володимира і Ольги в Івано-Франківську, за участі блаженнішого Святослава, Отця і Глави УГКЦ,  презентували інноваційний проєкт енергоефективної системи обігріву з використанням теплового насоса ТН-100, який використовує тепло стічних вод міста.

Автор ідеї, п. Євстахій Крижанівський, колишній ректор Івано-Франківського національного університету нафти і газу, запевнив присутніх що натхненням для реалізації цього проєкту стала екологічна енцикліка «Славен будь» Святішого Отця Франциска, а також піклування Церкви про збереження створеного Богом світу.

У парафії Різдва Пресвятої Богородиці с. Маркопіль під гаслом «Надія є» провели християнський табір «Веселі Канікули з Богом». Кожен день був наповнений молитвою перед чудотворною іконою Матері Божої Маркопільської, повчальними катехизами, а також веселими іграми та квестами.

Один з днів був присвячений екологічній тематиці. Увага учасників табору була сфокусована на цінність Божих природних дарів, а зокрема – дар чистоти. Отець Василь Гершон, екореферент Підкамінського деканату Сокальсько-Жовківської єпархії, презентував видання Бюро УГКЦ  з питань екології під назвою «Захисник чистоти» й усі роздумували над тим, як важливо дбати про чистоту довкілля. Зокрема застановилися на важливості води у житті людини, а також на необхідності дбати про чистоту цього безцінного дару Божого.