Українські карпатські бджоли (скорочено – Карпатка) надзвичайно працьовиті та миролюбні. Це пояснюється умовами їх життя в суворому гірському кліматі, де тепла, сонячна, сприятлива для роботи погода впродовж лічених хвилин може змінитись на дощову і прохолодну. В цих умовах бджолам потрібно швидко братися до роботи, інтенсивно приносити нектар та квітковий пилок, щоб зуміти забезпечити сім’ї медом і вижити в цих важких умовах.

Карпатські бджоли здатні працювати в умовах з низькою освітленістю, при високих перепадах градієнтів температур у підніжжі гір і на їх вершинах, здатні приносити нектар навіть в невеликий дощ та забирати нектар з цукристістю менш як 8%, одночасно працювати на багатьох видах рослин.

З 22 по 27 липня у селі Загір҆’я Залозецького деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії проходив християнський літній дитячий табір «Канікули з Богом». Вихованці Тернопільської Вищої Духовної Семінарії імені патріарха Йосифа Сліпого разом із аніматорами та місцевим парохом о. Михайлом Підгородецьким, організували насичену молитовну, освітньо-виховну та відпочинкову програму для дітей та молоді.

Доброю традицією таких літніх таборів є те, що в контексті вчення Церкви про інтегральну екологію, один з днів є присвячений довкіллю та нашій християнській відповідальності за дари природи, які ми отримали від нашого Творця та Спасителя. Духовним провідником та вчителем мистецтва вправляння в екологічних чеснотах став о. Василь Шафран, референт Бюро УГКЦ з питань екології Тернопільсько-Зборівської архієпархії.

З 23 по 26 липня на парафії св. Архистратига Михаїла у с. Бутини Червоноградського району Львівської області, відбувся дитячий табір «Канікули з Богом» на тему «Свобода і відповідальність людини за створіння».

Щодня о. Володимир Годісь, екореферент Белзького деканату Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, разом із учасниками табору, мали спільну молитву і катехизу на тему сучасних екологічних викликів та можливостей їх подолання у світлі християнської віри в Бога Творця і Спасителя.

В українське Каховське водосховище, осушене російським ударом по дамбі ГЕС, повертається життя, пише The Guardian.

"Те, що тут сталося, - це диво. Деякі саджанці вже досягають 4-метрової висоти. Такого більше немає ніде на планеті. Навіть Амазонка не наблизиться до цього, - зазначив еколог Вадим Манюк. - Існує велика конкуренція за воду. Дерева, які виживуть, дозріють через 50 чи 60 років: спочатку верба, а потім такі породи, як дуби. У нас буде чарівний ліс".

Зазначається, що вже через пару місяців після удару тут з'явилися перші зелені паростки.

Місто планує отримувати з цього прибуток.

У Херсоні стартував пілотний проєкт з переробки, очищення та подальшої реалізації будівельного сміття.

Про це повідомив начальник Херсонської МВА Роман Мрочко.

Він розповів, що за 2 тижні у Херсоні вже буде необхідна техніка. Очільник міської ради констатував, що певний час піде на навчання спеціалістів, які на ній працюватимуть.

У п’ятницю 19 липня з екологічною наукою для працівників Благодійного фонду "Карітас-Житомир" завітав референт Бюро УГКЦ з питань екології Київської Архиєпархії о. Роман Романович, на запрошення директора фонду та пароха храму св. Василія Великого, о. Олега Лучки. Зустріч розпочалась із Божественної Літургії, яку очолив екореферент. 

В часі Літургії  отець Роман, основуючись на Євангелії розпочав свою еконауку в призмі євангельського читання, де йшлося про те, як апостоли ідучи ланами в суботу зголоднівши рвали колоски, за що фарисеї дорікали Ісусові (пор. Лк 6, 1-2). На думку проповідника – це дуже вдалий приклад того, що кожний із нас може відчувати голод і як відповідь на цю реакцію має подбати, щоб забезпечити себе необхідною кількістю їжі. І це право кожної людини яка мешкає на планеті. Проте іноді воно не є доступним для багатьох жителів нашої цивілізації, в той час коли  сотні  мільйонів тон їжі викидається на смітник, а щороку 870 мільйонів людей не доїдають, а близько 5 мільйонів дітей у світі помирають від голоду. 

Зміна клімату є однією зі значущих загроз, що стоїть перед сучасним світом. Її наслідки стають дедалі помітнішими та відчутнішими, впливаючи на природне середовище, економіки країн та життя мільйонів людей. Сьогодні у нашій рубриці «Ойкономія: християнський погляд на економічне життя» розглянемо ключові ризики, пов'язані зі зміною клімату, та їхній вплив на глобальному рівні.

В енцикліці «Laudato si'» Папа Франциск підкреслює моральний обов'язок людства захищати навколишнє середовище і підтримувати справедливість для всіх людей, особливо для найбідніших. Документ закликає до екологічного навернення і зміни способу життя, щоб зменшити негативний вплив на планету. Необхідність цих змін знаходить своє відображення в «Звіті про кліматичну нерівність 2023».

Як основних рятівників вони назвали рослини.

Фахівці ГО “Екодія” розповіли про 8 можливостей для містян зменшити вплив літньої спеки.

Свої рекомендації вони розмістили на сторінці ГО у Facebook.

1. Озеленити стіну або фасад

Фахівці запевняють, що температура озелененої стіни на 4,67°C нижче, ніж голої. До того ж рослини покращують якість повітря, оскільки затримують леткі органічні сполуки, пил, інші мікрочастинки та виділяють кисень. Це може бути ідеальний варіант для районів, де з якихось причин неможливо висадити багато дерев. Для озеленення будівель екологи рекомендують висаджувати дикий виноград Вічі, тому що він не руйнуватиме стіни.