За 2020 рік у Європейському Союзі обсяг енергії, виробленої на вітрових, сонячних і гідроелектростанціях та з біомаси, вперше перевищив енергію, добуту з традиційних джерел, — тобто з викопних палив.

Такі дані наводять німецькі аналітичні компанії Ember і Agora Energiewende у своєму звіті "Енергетичний сектор Європи-2020".

На "зелену" енергетику за підсумками 2020 року припало 38% усього енергосектора, тоді як на традиційну – 37%. Таким чином, альтернативна енергія перевищила за обсягами традиційну вперше з 2015 року, відколи компанії готують свій звіти, пише Рубрика.

Папа Франциск надіслав послання до учасників Форуму корінних народів, який цього року проводить Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку ООН на тему «Значення систем харчування корінних народів: стійкість у контексті пандемії Covid-19».

Вселенський Архиєрей та вся Церква перебувають на стороні корінних народів у переконанні в тому, що «глобалізація не може зводитися до уодноманітнення, яке ігнорує різноманітність і нав'язує новий тип колоніалізму». Такими словами розпочинається послання Папи Франциска до учасників V Форуму корінних народів, організованого Міжнародним фондом розвитку сільського господарства ООН (МФСР, англ. IFAD), що цьогоріч відбувається в онлайн-режимі у різні дні від 2 по 15 лютого 2021 року, пише VaticanNews.

Щорічно 2 лютого у світі відзначається День водно-болотних угідь, започаткований з нагоди ухвалення Конвенції з водно-болотних угідь, яка була підписана 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсар.

Початкову мету Рамсарської Конвенції (Конвенція з водно-болотних угідь міжнародного значення, як середовища перебування водоплавних птахів) – зберігання водно-болотні угідь як середовища для водоплавних птахів – було розширено, і сьогодні вона охоплює всі аспекти збереження и збалансованого використання водно-болотних екосистем.

Наслідки підйому рівня води загрожують двом третинам населення Землі, які живуть на узбережжях або на низинних територіях.

Нові дослідження показали, що зміна клімату призводить до швидшого підйому рівня океанів, ніж прогнозувалося раніше, пише УНІАН.

Як наголошується в дослідженні, опублікованому в журналі Ocean Sciences, за попередніми прогнозами не очікувалося підняття рівня океанів більш ніж на 1,1 м до кінця цього століття. Однак нові розрахунки, проведені вченими Університету Копенгагена і норвезького центру кліматичних досліджень імені Б'єркнеса, показали, що при потеплінні на Землі всього лише на півградуса за Цельсієм рівень океанів піднімається на півметра, а при потеплінні на 2 °С – більш ніж на метр. До кінця століття, як очікується, температури на Землі зростуть більш ніж на 4 °C.

В Івано-Франківській архієпархії, з благословення високопреосвященішого архієпископа і митрополита Володимира (Війтишина) стартувала екосоціальна акція «Зігрій вбогого світлом стрітенської свічки», започаткована Бюро УГКЦ з питань екології за підтримки Благодійного фонду Карітас Івано-Франківськ УГКЦ.

Ініціатива інспірована постсинодальним посланням Синоду Єпископів УГКЦ «Залишиться вам одне – те, що ви дали вбогому!» та енциклікою Папи Франциска «Laudato Si – Славен будь: про турботу за наш спільний дім» і має за мету скерувати наш погляд і солідарну руку допомоги на стражденних вбогих людей у синергії з плеканням культури відповідального ставлення до Божого створіння. Одним із ключових завдань є підтримати ініціативу УГКЦ «Нагодуй убогого!», передає Інформаційна служба Бюро УГКЦ з питань екології.

Більше не потрібно турбуватися про запас ходу, а батарея доступна за ціною.

Група інженерів Пенсільванського університету створила нову версію літій-залізо-фосфатного акумулятора, яка вирізняється здатністю до швидкого перезарядження та розрахований на термін служби, що відповідає 3,22 мільйонам кілометрів пробігу електромобіля, пише GreenPost.

«Ми розробили досить просунуту батарею для електромобілів, аналогічних за вартістю автомобілям із двигуном внутрішнього згоряння», – заявив один із дослідників професор Чао-Ян Ван. – Більше не потрібно турбуватися про запас ходу, а ця батарея доступна за ціною».

Навіть невелике погіршення індексу якості повітря підвищує ймовірність повної сліпоти.

Британські дослідники провели дослідження і довели, що забруднення повітря — одна з причин макулярної дегенерації, або вікової дегенерації жовтої плями (ВДЖП). Це прогресуюче пошкодження жовтої плями центральної і особливо важливої частини сітківки. Серед літніх людей це найпоширеніша причина незворотної втрати зору, пише Ukr.Media.

При макулярній дегенерації погіршується стан клітин в жовтій плямі. Через це людина втрачає здатність читати, писати і ідентифікувати особи.

Згідно з дослідженням, електротранспорт не зможе розвиватися, поки не буде вирішена проблема перероблення та утилізації акумуляторних батарей.

Електрифікація транспорту стала основним завданням для всіх автовиробників. Але в міру випуску все більшої кількості електромобілів, виникає нова проблема, вирішити яку практично неможливо і в порівнянні з якою викиди СО2 двигунів внутрішнього згоряння – не більше ніж прикра неприємність, пишуть Цікавості.

Якщо вірити статистиці – щорічно на смітнику опиняються приблизно 150 мільйонів мобільних телефонів. Фахівці підрахували, що це не лише даремно викинуті мільярди доларів, але й маса токсичних відходів, які серйозно забруднюють навколишнє середовище.

На прикладі такої країни, як Велика Британія, фахівці підрахували, що кількість викинутих смартфонів коштують 9 мільярдів доларів потенційної втраченої вигоди. Разом з тим багато користувачів навіть не намагаються утилізувати старий ґаджет належним чином, одразу відправляючи його у сміття, пише 24 канал.

64 відсотки учасників опитування ООН, проведеного в 50 країнах світу фахівцями Оксфордського університету, вважають зміну клімату надзвичайною ситуацією глобального значення. Це наймасштабніше опитування по темі – воно охоплює половину населення планети, включаючи понад півмільйона людей у віці до 18 років, які не мають можливості голосувати на виборах, пишуть Новости ООН.

Програма розвитку ООН, яка організувала опитування, передасть урядам деталі голосування з розбивкою за віком, статтю та рівнем освіти учасників. Для багатьох держав – це перше докладне дослідження громадської думки на тему зміни клімату. В ООН нагадують, що 2021 рік – ключовий для спільних дій по захисту планети: в листопаді в Глазго відбудеться кліматичний саміт, учасникам якого мають бути ухвалені важливі рішення.