День екологічного боргу – це день, коли попит людства на природні ресурси перевищує можливості для їх відтворення. Він розраховується для планети в цілому та для кожної країни окремо.

Вперше екологічний борг було зафіксовано 29 грудня 1970 року, а його постійні вимірювання в 1987 році розпочала науково-дослідницька організація «Глобальна мережа екологічного сліду» (Global Footprint Network). Щорічно день екологічного боргу настає все раніше, що означає більш швидке споживання ресурсів. Якщо у 1997 році цей день припадав на 29 вересня, то вже в 2017 році на 1 серпня, пише Зелене досьє.

Пов'язаний із коронавірусом карантин вплинув на різке зниження викидів парникових газів у всьому світі на 5%, але водночас зросла швидкість забруднення пластиком довкілля через використані маски, захисні рукавички й упаковки для рідини для дезінфекції, ідеться в доповіді конференції ООН із торгівлі та розвитку, пише gordonua.

Пандемія коронавірусу призвела до різкого зростання забруднення довкілля одноразовими виробами, зокрема медичними масками для обличчя і флаконами від рідин для дезінфекції. Про це йдеться в доповіді, опублікованій 27 липня конференцією ООН із торгівлі і розвитку (ЮНКТАД).

Техногенна трагедія у порту Бейрута, де вибухнули 2 750 тонн російської контрабандної аміачної селітри, привернула увагу до найбільш поширеного добрива. Потужність вибуху була приблизно співмірна з двома кілотонами у тротиловому еквіваленті, або землетрусу магнітудою 4,5 бали. Ударну хвилю відчули аж на Кіпрі, за 240 км. Військові експерти, аналізуючи відео, припускають, що без вибухівки тут не обійшлося.

Нітрат амонію – не вважався потужною вибуховою речовиною – до бейрутської трагедії. Водночас, швидкість детонації, що дорівнює 2570 м/с і маса конфіскату на портових складах, а також детонатори у вигляді попередніх вибухів, причина яких поки що достеменно не з’ясована, і спричинили білу хмару ударної хвилі. Ця хмара проіснувала трохи більше секунди, і за цей час здолала відстань понад два кілометри. Звук вибуху долетів у п’ять разів повільніше, пише Всеукраїнська екологічна ліга.

Гідності людської особи, що є відображенням Божого образу, та неприйнятності байдужості Святіший Отець присвятив чергові роздуми на тему відновлення після пандемії, пише VaticanNews.

Перед обличчям вірусу, який вражає всіх без різниці, віра закликає нас протидіяти байдужості щодо порушень проти людської гідності. На цьому наголосив Папа Франциск під час загальної аудієнції в середу, 12 серпня 2020 року. Розпочинаючи друге повчання з циклу роздумів, присвячених шуканню відповідей на виклики, які перед нами поставила пандемія, він зауважив, що вона показала нам, «наскільки ми є вразливими та взаємопов’язаними». «Якщо не піклуватимемося одні про одних, починаючи від останніх, від тих, які найбільше постраждали, включаючи створіння, ми не зможемо оздоровити світ», – мовив він.

Якість повітря в більшості міст світу дуже погана. Щодня ми виходимо на вулицю з метою освіжитися, але насправді вдихаємо вихлопні гази автомобілів та інші шкідливі речовини. Зрозуміло, що все це шкодить нашому здоров’ю – потрапляючи в наші організми, отруйні гази буквально руйнують наші органи.

Вчені з американського штату Іллінойс впевнені, що брудне повітря є «найбільшим ризиком для здоров’я людини» і значно скорочує тривалість життя. Щоб з’ясувати, наскільки сильно брудне повітря впливає на довголіття людей, вони вивчили дані, зібрані глобальною системою «Індекс якості повітря» (AQLI). Результати виявилися вельми тривожними – якби люди жили в більш сприятливих умовах, ніж зараз, вони б цілком встигли втілити свої мрії, пишуть Цікавості.

Кожен із семи мільярдів людей щороку в середньому викидає понад 7 кг відходів електроніки. Це багато, але далі буде ще більше.

Цього року ООН опублікувала звіт Глобального моніторингу електронних відходів, результати якого, будьмо відвертими, невтішні. 7,3 кілограма на особу – приблизно стільки електронного сміття генерує людство щороку. Йдеться про комп’ютери, ноутбуки, смартфони, побутову електроніку та будь-які інші гаджети, пише Tokar.

У посланні на Всесвітній день туризму кардинал Петер Тарскон зазначає, що в контексті кризи, спричиненої пандемією, туризм у сільських місцевостях може бути рушійною силою відновлення туристичної сфери, пише VaticanNews.

«41-й Всесвітній день туризму відзначаєтся цього року у непевному контексті, позначеному поширенням пандемії Covid-19, кінця якої ще не видно», – цими невтішними словами розпочинається послання Префекта Дикастерії служіння цілісному людському розвитку кардинала Петера Тарксона з нагоди цього дня, що відзначатиметься 27 вересня на тему «Туризм і розвиток сільської місцевості».

Екологічне служіння на теренах Київської архієпархії вчергове розширює поле співпраці в питаннях екологічної дияконії, цього разу за підтримки Пресс Бюро Київської архієпархії, в особі її керівника о. Андрія Боднарука, та референта Бюро УГКЦ з питань екології о. Романа Романовича. 4 серпня 2020 року вдалося записати інтерв’ю з відомою співачкою та громадським діячем Русланою Лижичко. Завданням цього інтерв’ю було почути від Руслани, як вона своїми діями та вчинками рятує нашу країну та світ від згубного впливу діяльності людини, і як у співпраці з Церквою можна досягти більших результатів, опираючись на Святе Письмо та науку Церкви стосовно екологічного гріха.

Ось що пише про це інтерв’ю Руслана у своїй сторінці у Facebook.