Молодим людям складно розуміти актуальні екологічні проблеми. Англійські вчені пов'язують це з синдромом зміщення базової лінії.

Вони вважають, що знання про природу губляться від покоління до покоління і люди цього навіть не помічають – відбувається «поколіннєва амнезія». Кожне нове покоління сприймає умови навколишнього середовища як нормальні, що призводить до недооцінки поточних змін, пише ПМ.

У дослідженні були використані дані близько 900 онлайн-анкет з екологічних знань. Вчені намагалися з'ясувати громадську думку з приводу довгострокових біологічних змін, що впливають на популяції 10 видів птахів у Великобританії.

22 серпня людство вичерпало річний запас природних ресурсів (воду, чисте повітря, ґрунт тощо), які планета здатна відновити протягом року, настав Всесвітній день екологічного боргу (Earth Overshoot Day), повідомляє в своєму звіті Глобальна мережа екологічного сліду (GFN). Саме ця організація з кінця 1970-го веде підрахунок за формулою: (світова біоємкоість) / (світовий екологічний слід) х 365.

У 2020 році ресурси закінчилися на місяць пізніше, ніж торік. Пандемія коронавірусу допомогла відкласти цей день на кілька тижнів, однак експерти попереджають, що все може виявитися даремним, пишуть Цікавості.

Пандемія – це нагадування про те, що здоров'я і економіка нероздільні. Про це заявив на пресбрифінгу в Женеві глава Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) Тедрос Гебреісус, пише GreenPost.

"Пандемія коронавірусу нагадала міжнародному співтовариству про необхідність активізації зусиль по боротьбі зі зміною клімату", – повідомив глава ВООЗ.

Гебреісус зазначив, що відновлення економіки повинно відбуватися тільки згідно з "зеленими", екологічними принципами. Він нагадав, що у травні ВООЗ опублікувала "Маніфест здорового і "зеленого" відновлення економіки". З тих пір, повідомив глава ВООЗ, 40 мільйонів працівників медицини з 90 країн направили листи лідерам країн "великої двадцятки" із закликом підійти до відновлення після пандемії і карантину саме з таких позицій.

13 серпня 2020 в курії Київської архієпархії відбулась зустріч референта з питань екології Київської архієпархії о. Романа Романовича з п. Валерієм Грищуком, кандидатом фізико-математичних наук, доцентом КНУ ім. Тараса Шевченка, головою асоціації «Форум ХХІ століття» та координатором центру високих технологій Університету «Україна», та з протосинкелом Києвської архієпархії Владикою Йосифом Міляном. Розуміючи небезпеку поширення вірусної інфекції територіє України та її негативний вплив на здоров’я кожного з нас, п. Валерій Грищук запропонував новий та безпечний засіб для дезінфекції рук та приміщень храмів на основі розчину аноліту нейтрального католітичного під назвою «Дезаква-Аноліт».

Валерій Грищук звертаючись до Владики Йосифа сказав: «Пропонуємо Вашій увазі принципово новий дезінфікуючий засіб «Дезаква-Аноліт» (Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 29.12.2015 №05.03.02-04/57842), що складається із суміші оксидантів (хлорнуватиста кислота, діоксид хлору, різні пероксидні сполуки), має надефективні дезінфекційні та миючі властивості, є дезінфектантом широкого спектру дії, економічно привабливий і екологічно безпечний для людини і довкілля.

Потепління води може привести до скорочення деяких видів морських тварин і змін в харчових ланцюгах

Вчені з Університету Аделаїди заявили про те, що морські екосистеми можуть не впоратися з підвищенням температури, викликаним змінами клімату. Моделювання, яке провели дослідники, показало, що підкислення і потепління морської води може привести до скорочення чисельності деяких видів морських тварин, пише Рубрика.

Відзначається, що здорові харчові ланцюги відіграють вирішальну роль в підтримці екосистем. Але викиди парникових газів негативно впливають на життєздатність багатьох морських організмів за рахунок підвищення температури води і рівня вуглекислого газу.

Капці з водоростей не забруднюють навколишнє середовище: ніякого сміття

Дослідники створили зручні капці з біопіни, яка повністю розкладається в землі всього за кілька тижнів, пишуть Цікавості.

Нафтові полімери, використовувані в конструкції шльопанців, відіграють вирішальну роль для довговічності і комфорту цього надзвичайно популярного взуття. Але саме старі, зношені шльопанці найчастіше стають тим пластиковим сміттям, яке рік від року все сильніше забруднює океан. Команда з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго працює над розв’язанням цієї проблеми і недавно продемонструвала пару шльопанців на основі водоростей, які підходять для комерційного взуття і при цьому повністю розкладаються на звалищі за вже за 16 тижнів.

Американські та китайські хіміки розробили сонячні панелі з 10,8% енергоефективності та 45,7% прозорості – рекордними показниками для елементів такого типу. Фасади хмарочосів можуть стати ідеальним місцем для подібних сонячних батарей – нові панелі нагадують скло від звичайних сонцезахисних окулярів.

Створення прозорих сонячних панелей – одна з найцікавіших областей сучасної фотовольтаїки. Такі сонячні батареї можна буде вбудовувати в вікна будинків і отримувати додаткову електроенергію без шкоди для зовнішнього вигляду будівлі та освітленості всередині. Однак створити пристрої, що поєднують високу ефективність та достатню світлопроникність, дуже складно, пише Eco Technology.

Вчені повідомляють, що з 2000 року швидкість танення крижаного щита Гренландії різко підскочила і сніг, що випадає не встигає компенсувати втрати. За словами фахівців, цей процес вже не можна зупинити, пише Ukr.Media.

Згідно з даними з супутників, крижаний щит Гренландії – другий за величиною після Антарктичного – за останні 40 років настільки скоротився, що навіть якщо людству дивом вдасться уповільнити процес глобального потепління, він все одно продовжить танути.

Як констатують автори дослідження, льодовики Гренландії пройшли свого роду переломний момент: сніг, який випадає і щорічно поповнює крижаний щит, не встигає за швидкістю танення. З 1985 року вони відступили в середньому на три кілометри, на глибину. Тепла океанська вода там змушує льодовики танути ще швидше і заважає їм повернутися на колишнє місце, підкреслюють фахівці.