Віддамо належне побутовій хімії. Вона дійсно відмиває краще і швидше наші речі. Аромати також мають стійкий, свіжий і приємний запах. Але, віддаючи належне науці, яка розробляє хімічні склади, ми не можемо залишити без уваги той факт, що хімія є агресивним середовищем.

Саме за рахунок агресивності чистячих і миючих засобів ми добиваємося хорошого результату прибирання при мінімальних витратах часу. І не варто забувати, що для того, щоб прибрати саму хімію з очищених поверхонь, нам буде потрібно велика кількість універсально розчинника, води.

У басейнах головних водних артерій України – через безсніжну зиму та відсутність дощу – склалася несприятлива гідрологічна ситуація. Іншими словами, у річках та водосховищах мало води. Чим це обернеться для населення та економіки країни? Які наслідки це матиме для довкілля?

Зазвичай, у березні і на початку квітня, річки наповнюються водою після танення снігу. Весняного водополля – так називають цю фазу природного водного режиму гідрологи – цього року в Україні фактично не було.

Вода трохи прибула тільки у гірських річках Карпат, де час від часу таки випадав сніг, а усі рівнинні річки, які ще восени не наповнилися водою через малу кількість дощів, не отримали навесні і талої води.

До того ж вода у річках і озерах не промерзала взимку, а отже не очищалася природним шляхом.

Спричинена коронавірусом хвороба COVID-19 є показовим прикладом того, як вплив людини на осередки життя диких тварин сприяє поширенню інфекційних захворювань.

Після того, як новий коронавірус наприкінці грудня 2019 року почав поширюватися у китайському мегаполісі Ухані, на виникнення перших теорій змови не довелося довго чекати. Одна з них твердила, що вірус начебто розробили у тамтешній лабораторії. Натомість науковці сходяться на думці, що ми маємо справу з зоонозом, тобто хворобою, яка передалася людині від тварин. Найбільш імовірно, що коронавірус SARS-CoV-2 походить від кажана, котрий інфікував іншого ссавця, від якого заразилися вже люди.

Безграмотне кронування дерев знищує зелений каркас міста

З початком весняного сезону комунальники знову почали калічити дерева на вулицях міст. Про це у своєму ФБ написав арборист (фахівець із догляду за деревами і кущами) Володимир Ветроградський.

«Поки більшість з нас сидить на карантині, наше місто причепурюють. І все б було добре, аби ці дії не супруводжувались неприємними змінами. Я думаю для тих хто вже в курсі це не буде новиною. А для всіх інших повторюю. До вашої уваги реконструкція дорожнього полотна вулиць Золотоворітська, Стрітенська, Покровська. Ті вулиці, які незаплановано відвідав пару днів тому. Все б було добре, але під приводом реконструкції шановні представники комунального ШЕУ (шляхо-експлуатаційне управління), які живуть за наші з вами податки, перетворили без того нечисленні зелені засадження в інвалідів», -– повідомляє Володимир Ветроградський.

Держави не повинні використовувати пандемію COVID-19 як привід для послаблення заходів по захисту навколишнього середовища. Про це заявив незалежний експерт ООН з прав людини після того, як кілька держав оголосили про плани відмовитися від деяких стандартів в сфері екології або призупинити природоохоронні проекти.

«У світлі глобальної екологічної кризи, яка передувала пандемії COVID-19, ці дії нераціональні, безвідповідальні і можуть мати серйозні наслідки для вразливих категорій населення», – підкреслив Спеціальний доповідач ООН з прав людини та навколишнього середовища Девід Бойд.

Експерт побоюється, що такі політичні рішення можуть призвести до погіршення стану навколишнього середовища і до порушень широкого спектру прав людини, включаючи права на життя, здоров'я, воду, культуру і харчування, а також права жити в здоровому середовищі.

Яка прекрасна наша Земля! Вона подарована нам Богом. Земля – це наш дім, і нашим обов'язком є дбати про неї. 22 квітня вона святкувала свої іменини, так, як саме цього дня жителі нашої планети відзначають Міжнародний день Землі.

У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: очистити від сміття прилеглу територію, висадити хоча б одне дерево, відмовитися хоча б на день від використання автомобіля...

Чергова загальна аудієнція, яку Папа провів у режимі онлайн з робочого кабінету в Апостольському палаці, була присвячена Всесвітньому Дневі Землі.

«В цей пасхальний період оновлення, відновімо наші зусилля для того, щоб любити та цінувати чудесний дар землі, нашого спільного дому, та піклуватися про всіх членів людського роду», – таким побажанням Папа Франциск підсумував свої роздуми, якими він поділився під час загальної аудієнції в середу, 22 квітня 2020 р., що збіглася із 50-м відзначенням Всесвітнього Дня Землі. За його словами, це відзначення є слушною нагодою для того, аби оновити нашу любов до спільного дому та заопікуватися ним і найслабшими членами нашої великої родини.

Сьогодні, переглядаючи новини, натрапила на цікавий допис, в якому йшлося про 93-річного чоловіка, який видужав від вірусу COVID-19, але в лікарні йому надали чек про оплату за користування апаратом штучного дихання і чоловік розплакався. Лікар спробував заспокоїти старенького, що життя важливіше, ніж гроші, на що чоловік відповів, що він плаче не через тих 500 євро, які має сплатити за один день, що був підключений до апарату штучної вентиляції легень, а за те, що він щодня протягом 93 років дихає повітрям, яке дарував йому Господь, і дихає безкоштовно, навіть не дякуючи за це.

Мене дуже вразила ця розповідь, адже більшість з нас навіть не задумується над такими речами. Ми безкоштовно дихаємо повітрям, п’ємо воду, ходимо до лісу збирати гриби чи ягоди. Ми користаємо з багатьох дарів Господніх, якими наповнена Земля, навіть не задумуючись про їхню вартість. Ми звикли сприймати світ, та й навіть все наше життя як належне, так, ніби воно не має жодної ваги і цінності. Ми не зауважуємо ні краси, ні величі Господнього творіння; не шануємо матеріальних речей, адже можемо дозволити собі купувати інші, кращі, новіші, не зважаючи на те, що сотні гектарів землі відведено під сміттєзвалища; а що вже говорити про цінність повітря, яке ми не бачимо? Коли ми цінуємо якісь речі, людей, здоров’я? Хіба тоді, коли втрачаємо…