30 квітня парафіяни храму Різдва Івана Хрестителя, села Оринин, долучились до всесвітньої акції «Година Землі». Разом з о. Василем Левицьким помолились молебень до Богородиці в наміренні за збереження Божого створіння та зменшення споживацьких апетитів людини.

Екореферент Кам’янець-Подільської єпархії УГКЦ о. Василь Левицький закликав вірних бути відповідальними за майбутнє наступних поколінь, адже воно прямо залежить від нашої поведінки сьогодні. Також отець запропонував, щоб о 20:30 долучитись до мільйонів людей по всьому світі й на годину символічно вимкнути світло в домівках, беручи на себе зобов’язання піклуватись про майбутнє планети.

На 4-ий тиждень Великого посту преп. д-р. Рай Бхарат Патта, генсекретар Національної ради Церков у Індії, який займається питаннями Далітів та іншого корінного населення, підготував свої рефлексії для щорічної кампанії «Сім тижнів для води», описавши історію Агари (рабині Сари та наложниці Авраама – Бут 21,8-21) її очима, коли вона залишилась в пустелі без води для себе і сина Ізмаїла. Патта у своїх роздумах проводить паралелі зі спільнотою Далітів в Індії й історією Агар, коли їй забракло води.  

Роздуми

«Рано-вранці, ще задовго до сходу сонця, коли довкола були сутінки, Авраам, якому я народила його першого нащадка, відкинув нас і відправив у пустелю. Він дав нам якісь залишки їжі, бурдюк з водою і залишив у темряві.

Брати та отці Львівської духовної семінарії Святого Духа молилися Вечірню при свічках.

Таким чином вони підтримували міжнародну акцію “Година Землі”.

Перед початком Вечірньої, у храмі брати запалили свічки та вимкнули усі світильники. На початку брат Орест, з семінарійної ініціативи “ЕкоБратство”, виголосив вступне слово, пояснив братам суть того, що відбувається, коротенько розказав про важливість любові до усього створіння, найперше до людей, а потім і до навколишнього середовища. Також він розповів про “Великопосну ініціативу” Екобюро Української Греко-Католицької Церкви та заохотив прочитати звернення Папи Франциска на цей піст, в якому Святіший отець також звертає увагу на дбайливе ставлення до всього створіння.

16-річна школярка з Швеції Грета Тунберг активно виступає за захист клімату. Отриману нагороду вона присвятила захисникам Гамбахського лісу.

Шведська школярка і активістка руху за захист клімату Грета Тунберг стала лауреаткою німецької нагороди в галузі кіно й мас-медіа "Золота камера". Церемонія вручення престижної нагороди відбулася в суботу, 30 березня, в Берліні. Цією нагородою засновники премії відзначили внесок дівчини в боротьбу проти змін клімату в світі.

Сама 16-річна школярка з синдромом Аспергера присвятила свою нагороду захисникам Гамбахського лісу та закликала знаменитостей попередити людство про загрозу, котру становлять зміни клімату. За словами Тунберг, людство стоїть "на роздоріжжі своєї історії".

Викиди вуглекислого газу від світової енергетики сягнули 2018 року рекордно високого рівня.

За даними доповіді Міжнародного енергетичного агентства (IEA), вони збільшилися на 1,7% до історичних 33,1 млрд. тонн СО2. Це найвищий показник збільшення викидів з 2013 року. Він на 70% вище за середній приріст із 2010 року. Майже дві третини рекордного зростання викидів припали на електроенергетику.

Рекордні викиди спричинені зростанням попиту на енергію, що частково зумовлено зростанням економіки. За іронією долі, зміна клімату також відігравала певну роль. Адже майже п’ята частина збільшеного попиту на енергію зумовлена надзвичайно холодною або гарячою температурами в деяких частинах світу, що змусило людей ще більше використовувати системи опалення та охолодження.

26 березня, у селі Максимівка, поблизу історично відомого міста Збараж, відбулася широкомасштабна патріотично-екологічна акція. В цей день тут молитвою, патріотичними піснями та віршами згадували героїв Майдану та всіх загиблих у війні на Донбасі. Їм у Максимівці торік присвятили парк Гідності з меморіальною дошкою. А цьогоріч цей парк збагатився ще й алеєю слави із символічної сотні саджанців ялинки сріблястої, які, як вічнозелені дерева, символізуватимуть нашу вічну пам'ять про героїв Небесної Сотні.

Розпочався захід поминальною молитвою, яку очолили місцевий священик о. Михайло Повшок та референт з питань екології у Тернопільсько-Зборівській архієпархії о. Василь Шафран. Останній у своїй промові наголосив на патріотичному та екологічному значені цього заходу. Він пригадав, що Церква вітає такі акції, які проходять під гаслом «Посади дерево миру», та що вони роблять велику справу для української історії, культури та довкілля.

У 2018 році 62 мільйона чоловік на планеті в тій чи іншій мірі постраждали від екстремальних погодних явищ, пов'язаних зі зміною клімату, велика частина з них – через повені. Про це йдеться в доповіді Всесвітньої метеорологічної організації, яку в четвер на спільній прес-конференції в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку представили Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш і голова Генеральної Асамблеї Марія Фернанда Еспіноса.

Зміна клімату і стихійні лиха

«Ми все частіше і частіше бачимо трагічні наслідки екстремальних погодних умов. У минулому році тільки в США ми спостерігали 14 пов'язаних зі зміною клімату стихійних лих, що обійшлися економіці в мільярди доларів. «Загальні втрати склали 49 мільярдів доларів», – сказав Генеральний секретар. – По всьому світу більше 35 мільйонів чоловік постраждали в результаті повеней. Циклон Ідаі на півдні Африки – один з яскравих прикладів».