Навіть у тому випадку, якщо людство знизить кількість викидів парникових газів в рамках Паризької угоди, температура в Арктиці все одно підніметься на 3-5 градусів Цельсія до 2050 і на 5-9 градусів Цельсія до 2080 року в порівнянні з показниками за 1986-2005 роки, свідчать дані нового документу Програми ООН з навколишнього середовища. Відзначається, що потепління в Арктиці призведе до підйому рівня моря по всьому світу.

"Те, що відбувається в Арктиці, не залишається в Арктиці. У нас є наука – тепер необхідні термінові дії в області клімату, щоб уникнути переломних моментів, які можуть виявитися для нашої планети ще більш згубними, ніж ми припускали раніше", – говорить Джойс Мсуя, в. о. виконавчого директора ООН з навколишнього середовища.

Вже навесні на екологічно чистому папері будуть друкувати підручники та іншу навчальну літературу.

Технологія виготовлення еко-паперу спеціально розроблена фахівцями для друку підручників та книг для дітей. Це видання, де особливо потрібно не тільки високоякісне відтворення кольорових ілюстрацій й висока механічна міцність, а й безпечність матеріалу та повна відповідність санітарним вимогам.

На замовлення видавництва «Ранок» був розроблений папір з урахуванням європейських стандартів щодо підручників і книг для дітей.

У Бучацькій єпархії з початком Великого посту стартувала ініціатива «Екологічне навернення для порятунку створіння», яку щорічно проводить Бюро УГКЦ з питань екології.

З ініціативи єпархіального екореферента Бучацької єпархії УГКЦ о. Михайла Деревенчука та у співпраці з о. Василем Кавуличем в рамках цієї ініціативи 15 березня у храмі Святої Параскеви П’ятниці с. Білокриниця молилися екологічну Хресну дорогу.

Протягом усіх стацій цієї хресної дороги усі вірні мали можливість переосмислити своє життя та роздумати над стражданнями та хресною смертю Ісуса Христа з точки зору відповідальності за створений світ. Адже усі ми є частинкою Богом створеного світу, але замість того щоб жити в мирі та гармонії з Божим створінням людина прагне панувати та використовувати Божі дари – природу тим самим дозволяючи увійти у цей світ смерті та руйнуючи наш спільний Дім – Землю.

В п'ятницю, 15 березня, хвиля молодіжних акцій в рамках "Глобального кліматичного страйку" прокотилася всією планетою. На вулиці своїх міст вийшли сотні тисяч школярів і студентів з 105 країн світу, долучаючись до започаткованого Гретою Тунберг міжнародного руху "П'ятниці за майбутнє" (FridaysForFuture). В Україні молодіжні акції відбулися в 7 містах.

"Вперше про Грету Тунберг та її акцію протесту я та мої друзі почули ще восени 2018. Потім у нас виникла ідея провести подібний протест в Києві. Протягом останніх 2 тижнів до всесвітнього кліматичного страйку доєднались ще 6 міст України. Я та мої однодумці щасливі бути рушійною силою змін серед молоді, бо коли наші діти спитають у нас «Що ви зробили для нашого майбутнього?», нам буде що відповісти їм", – каже Анастасія Мартиненко, одна з ініціаторів кліматичного страйку Fridays For Future в Києві.

Екуменічна водна мережа Всесвітньої ради церков запрошує нас на час Великого посту застановитися над питанням води. З 2008 року Екуменічна водна мережа Всесвітньої ради церков у рамках кампанії «Сім тижнів для води» пропонує щотижневі духовні розважання та інші джерела інформації про воду на сім тижнів Великого посту та Всесвітній день води – 22 березня, який завжди припадає на Великий піст.

Згідно з християнською традицією, піст – це час приготування до смерті та Воскресіння Христа. Протягом цього періоду багато людей постять, практикують стриманість, самозречення, щоб зосередитись на покаянні та посвяті себе Богові. Оскільки вода має важливе духовне значення у християнській традиції як Божий дар, цей дефіцитний ресурс часто під загрозою та недоступний для мільярда людей по всьому світі.

У 2017 році людина «добула» 90 млрд метричних тонн різних ресурсів. Лише 10 відсотків цього обсягу використовували ще раз в якості вторинної сировини. Все інше просто витрачено на задоволення потреб населення. Виступаючи в четвер на Асамблеї по навколишньому середовищу в Найробі, Перший заступник Генсека ООН Аміна Мохаммед закликала людство змінити методи ведення господарства.

«Ми живемо за формулою« взяв, використав і викинув»», – зазначила Мохаммед. Взяти хоча б мобільні телефони: для виготовлення одного пристрою потрібно до 60 різних металів і мінералів – від графіту до силікону. Видобуток цієї сировини завдає великої шкоди природі. При цьому щорічно викидається 45 млн тонн електроніки на загальну суму в 55 млрд доларів. Ці відходи отруюють ґрунт і воду, виділяють метан і, таким чином, сприяють забрудненню повітря парниковими газами.

Використовуваний у певних регіонах Землі підхід «економічне зростання зараз, боротьба із забрудненням потім» не враховує зміну клімату, забруднення навколишнього середовища чи деградацію природних систем, йдеться у звіті ООН «Глобальна екологічна перспектива».

«Цей підхід також сприяє зростанню нерівності всередині країн і між ними і, у кінцевому результаті, обійдеться дорожче. Він не зможе стійко забезпечити існування 10 мільярдів здорових, реалізованих та продуктивних людей у 2050 році без докорінних та термінових змін моделей споживання та виробництва», – йдеться у доповіді ООН.

Активістка надихнула сотні тисяч учнів у школах по всьому світу на проведення страйків з метою закликати лідерів країн до дій.

Шведську екоактивістку Грету Тунберг номінували на Нобелівську премію миру. Школярку, яка є лідеркою загальносвітового руху підлітків «шкільний страйк за клімат», номінували двоє шведських та троє норвезьких політиків,

«Ми висунули Грету, тому що кліматична загроза може бути однією з найважливіших причин війни й конфліктів. Масовий рух, який розпочала Грета, є дуже важливим внеском у мир», — сказав представник парламенту Норвегії Фредді Овстегод.