Республіка Фіджі стала першою країною світу, яка схвалила Кліматичну угоду, що була прийнята в грудні минулого року за підсумками 21-ї конференції Рамкової конвенції про зміни клімату.

Документ було представлено на розгляд законодавців Фіджі генеральним прокурором, міністром юстиції країни Айязом Сайед-Хаюмом і ратифікований парламентом.

Нагадаємо, що 12 грудня 2015 року в Парижі після двотижневих переговорів делегації 196 країн одноголосно прийняли нову домовленість Рамкової конвенції ООН про зміни клімату. Угода замінить Кіотський протокол і посилить діяльність, яку країни ведуть по конвенції в цілому.

Напередодні свята Стрітеня Господнього о. Тарас Дзьоба, референт Бюро УГКЦ з питань екології Сокальсько-Жовківської єпархії, разом із працівниками відділу еколого-освітньої роботи Національного природного парку «Північне Поділля» провели з місцевими школярами духовно-мистецький захід «Свято Стрітення». Цей захід було проведено у храмі Миколая Чернецького і 25 Новомучеників, що у селі Підгірці, Бродівського району, Львівської області.

На початку о. Тарас розповів дітям про значення свята Стрітення. Зокрема, священик наголосив, що це торжество зустрічі людини з Богом і символ зустрічі Старого і Нового Заповітів. «Природа бере особливу участь в традиціях та обрядах Церкви, особливо у свято Стрітеня», – наголосив священик.

У свою чергу екоосвітяни НПП «Північне Поділля» розповіли учням, що у народі свято Стрітення здавна символізує зустріч зими з весною.

14-річний Вільям Камквамба з Малаві сконструював за малюнками з бібліотечної книги вітрогенератор і врятував сім'ю від голоду.

Вільям Камквамба народився в багатодітній сім'ї фермерів, яка, крім нього, виховувала ще 7 дівчаток. Батьки займалися вирощуванням кукурудзи. У 2001 році прийшла велика посуха, а за нею – і голод. П’ять місяців не було дощу. Вільям Камквамба згадує, що в ті дні доводилось їсти три ложки кукурудзи один раз на день. Через посуху підліток залишив школу, бо середня освіта у Малаві платна, однак продовжував вчитися, читаючи наукові книги у бібліотеці.

«Я не дуже добре знаю англійську мову, тому я довго розглядав схеми і фотографії, щоб краще зрозуміти тексти», – розповідає Вільям Камкуамба.

15 лютого 2016 року Божого в Мексиканському штаті Чіапас Папа Франциск відслужив для корінних громад Божествену Літургію, під час якої заторкнув тему соціальної справедливості, розвитку і гідності народів та необхідності захисту Божого створіння.

Посилаючись на свою енцикліку «Славен будь», Святіший Отець особливу увагу звернув на «безвідповідальне використання» та «зловживання благами», якими Бог щедро обдарував Землю.

Вселенський архієрей наголосив, що корінні жителі Центральної Америки можуть багато чому навчити усіх, показуючи на практиці як слід будувати гармонійні відносити з природою, поважаючи її як джерело поживи, спільний дім і спільний вівтар людства.

10 лютого 2016 р. у Винниках відбулась зустріч о. Миколи Пришляка, референта Бюро УГКЦ з питань екології Львівської архієпархії, зі священиками Винніківського протопресвітерату.

На зустрічі екореферент розповів про діяльність, яку УГКЦ здійснює у трьох вимірах у сфері збереження Божого створіння. Крім того, присутні мали можливість ознайомитися із вмістом ековалізки, що викликало жваву дискусію та зацікавлення.

Оскільки, на території Винніківського протопресвітерату знаходяться два лісництва (Борщівське та Винниківське), о. Микола не оминув і питання масового збору ранньоквітучих рослин і наголосив на важливості збереження первоцвітів, які мають милувати око кожного на лоні природи, а не бути зірваними.

Друге за величиною озеро Поопо в Болівії повністю висохло, повідомили в Європейському космічному агентстві (ЄКА), проаналізувавши супутникові знімки.

Його поступове зникнення зафіксовано у серії знімків з супутника, зроблених в квітні 2014, липні 2015 і січні 2016 року.

Раніше площа озера складала 3 тисяч квадратних кілометрів, а глибина була всього від півтора до чотирьох метрів.

У ЄКА зазначили, що невелика глибина водоймища, а також його розташування в посушливій місцевості зробили Поопо чутливим до кліматичних змін. Озеро випаровується не перший раз: подібний випадок був зафіксований у 1994 році.

Виготовлення одного мобільного телефону масою 169 грамів спричиняє появу 86 кілограмів сміття та становить кліматичну вартість у 140 крон (близько 430 гривень – прим. перекладача). ІВЛ Шведський Екологічний інститут (IVL Svenska Miljösinstitutet) та компанія «Відходи Швеція» (Avfall Sverige) підрахували «сміттєвий слід» (співвідношення маси відходів виробництва до готового продукту) від одинадцяти звичайних споживчих товарів.

У своєму дослідженні ІВЛ і компанія «Відходи Швеція» розглядали «сміттєвий слід» та кліматичну вартість обраних споживчих продуктів. Вони розробили спеціальний метод для підрахунку цього показника. Мета полягає у підвищенні знань та обізнаності серед споживачів про те, скільки відходів утворюється при виробництві, оскільки вони значно перевищують масу виробу.

Нещодавно з ініціативи о. Назарія Мицка, референта Бюро УГКЦ з питань екології в Коломийсько-Чернівецькій єпархії, у сиротинці Святого Миколая, яким опікуються сестри мироносиці, була проведена екологічна година на тему «Через шанобливе ставлення до Божого створіння – до милосердя щодо ближніх».

Діти з цікавістю слухали розповідь священика. Екореферент розповів, що 2016 рік проголошений Ювілейним Роком Божого милосердя, тому ми також маємо милосердно ставитись до ближніх та всього Божого створіння.

Всі присутні мали змогу переглянути мультимедійну презентацію «Змінимо світ на краще». Діти з інтересом обговорювали тему, ділилися власними думками з цього приводу: Боже милосердя має втілитися у дбайливому ставленні до природи. Вони висловили бажання дбати про довкілля, примножувати подаровану Богом красу.