З 29 червня по 5 липня Бюро УГКЦ з питань екології провело духовно-екологічний табір «Метаноя» для дітей захисників нашої держави та дітей із зони бойових дій. Екотабір приурочений 160-й річниці з Дня народження Праведного Митрополита Андрея Шептицького.

За задумом організаторів, лейтмотивом табору стала популяризація екобогословської спадщини та природоохоронної діяльності очільника Греко-Католицької Церкви першої половини ХХ ст., яка значно випереджувала час й навіть зараз є гідним прикладом для наслідування серед молоді. Адже сприйняття Митрополитом Бога, як безконечно доброго і милосердного Батька, який завжди присутній у світі і опікується всім створінням, спонукає сучасників задуматись над особистими взаєминами з Творцем та вселяє в серця надію й впевненість у тому, що Бог про нас не забув і в цей час воєнного лихоліття.

Дикастерія Божественного культу і дисципліни Святих Таїнств додала до переліку текстів Святих Мес на різні потреби тексти для Святої Меси в намірі збереження створіння. Папа відслужить таку Месу 9 липня.

«Твої діла прославляють Тебе, щоб ми любили Тебе, і ми любимо Тебе, щоб Твої діла прославляли Тебе», – цими словами з твору святого Августина «Сповідь» розпочинається декрет Дикастерії Божественного культу та дисципліни Святих Таїнств, яким апробовано формуляр і читання для Святої Меси «pro custodia creationis» (в намірі збереження створіння).

Енергетична незалежність України – один із головних викликів сьогодення. В умовах війни та енергетичних ризиків країна має потребу у зниженні споживання енергії, скороченні викидів парникових газів та посиленні локальної стійкості. 

ГО Impact Force у партнерстві із Міністерством цифрової трансформації, Офісом з розвитку підприємництва та експорту та національним порталом Дія.Бізнес за підтримки GIZ, оновили та розширили Каталог інноваторів енергоефективності України. Це – перший національний каталог компаній, що працюють у сфері енергоефективності, відновлюваної енергетики та цифрових технологій, спрямованих на «зелений» перехід країни.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну, що розпочалося 24 лютого 2022 року, спричинило руйнівний вплив на міську, промислову та сільськогосподарську інфраструктуру, а також завдало непоправної шкоди довкіллю. Пошкодження та замінування полів, руйнування інфраструктури, дефіцит ресурсів і порушення логістичних ланцюгів призвели до прямих і непрямих втрат на десятки мільярдів доларів для фермерських господарств. Поряд з економічними викликами агросектор зазнав і масштабних екологічних втрат: деградація ґрунтів, хімічне забруднення, ерозія, знищення систем зрошення та швидкого поширення інвазійної рослинності. 

«Час аналізів минув. Щоб уникнути незворотних наслідків для клімату та природних систем, необхідні негайні дії». На цьому наголошувалося під час презентації у вівторок, 1 липня 2025 р., документа «Заклик до кліматичної справедливості та спільного дому: екологічне перетворення, трансформація та опір фальшивим вирішенням», який приготували Симпозіум єпископських конференцій Африки та Мадагаскару (SECAM), Федерація єпископських конференцій Азії (FABC) та Рада єпископатів Латинсткої Америки та Карибського регіону (CELAM) за координації Папської комісії для Латинської Америки (PCAL).

Всесвітній день без поліетиленових пакетів (International plastic bag free day), який щороку відзначається 3 липня – це ініціатива, покликана привернути увагу до проблеми надмірного використання одноразових пластикових виробів. Започатковане екологічними організаціями ще у 2008 році, це неофіційне свято перетворилося на глобальний заклик до відповідального споживання.

За даними ООН, щороку у світі використовується понад 5 трильйонів поліетиленових пакетів, і лише незначна частина з них переробляється. Більшість опиняється на сміттєзвалищах, у річках, лісах або океанах, де розкладається сотні років, отруюючи довкілля та вбиваючи тварин.

Дорогі браття й сестри!

Темою цього Всесвітнього дня молитви в намірі піклування про створіння, яку обрав наш любий Папа Франциск, є «Насіння миру та надії». У 10-у річницю заснування Дня, що збіглося з публікацією енцикліки Laudato Si, ми перебуваємо в самому розпалі Ювілею як «паломники Надії». І саме в такому контексті ця тема набуває свого повного значення.

Ісус у своїх проповідях часто використовує образ насіння, щоб говорити про Боже Царство, а напередодні Страстей застосовує його до Себе, порівнюючи Себе з зерном пшениці, яке, щоб принести плід, має померти (пор. Ів 12, 24).

Австралійські вчені з Технологічного університету Суінберна розробили міцні та екологічні цеглини з використаної кавової гущі, що може стати важливим кроком до зменшення вуглецевого сліду у будівництві. Університет оголосив про підписання ліцензійної угоди з компанією Green Brick для комерційного виробництва цих екологічних цеглин.

Щорічно у світі утворюється близько 18 мільйонів тонн кавових відходів, що часто потрапляють на сміттєзвалища, утворюючи парниковий газ – метан. Лише в Австралії щодня продають понад 1,3 мільйона чашок кави, що продукує близько 10 000 тонн кавових залишків на рік.

Перелітні птахи – одні з найефективніших мандрівників у природі, здатні перетинати океани та континенти. І серед них дупель або баранець великий (Gallinago media) є майстром витривалості, бо здатен летіти понад 3 доби без зупинок. Залежно від умов він здійснює переліт за 60-90 годин. Відстежувані птахи регулярно літають на висоті понад 6 км, а одна особина досягла 8,5 км, коли-небудь зареєстрованих висот для перелітного птаха, інформує УНІАН.

На нижчих висотах удень пряме сонячне світло може спричинити перегрів. Піднімаючись у більш холодне повітря, де температура може опускатися значно нижче нуля, дупелі природним чином охолоджують свої тіла за допомогою конвекції, зберігаючи воду і підтримуючи оптимальну функцію.

За даними Світового банку людство щороку виробляє близько 2 мільярдів тонн відходів. За чверть століття, у 2050 році, цей показник може сягнути 3,4 мільярда тонн. Сміттєзвалища по всьому світу накопичують метан, який посилює парниковий ефект та сприяє зміні клімату. Крім того, відходи забруднюють ґрунтові води, річки й озера. Відтак їх мінімізація та переробка – одне з найбільш нагальних питань у сфері екології та збереження довкілля. І ті методи, які ми використовуємо для переробки сміття, можуть виявитися недостатньо ефективними у майбутньому. Чи зможе штучний інтелект допомогти нам впоратися з цим? Або ж створить для нас ще більше викликів, що поглиблять проблеми збереження довкілля?