Хто відповідає за моніторинг чистоти повітря – незрозуміло, сучасні стандарти вимірювання забруднення українським відомствам невідомі. Змінити ситуацію взялися екологи.

Рівень забруднення повітря в Україні у три-чотири рази вищий, ніж у Євросоюзі, наголошує президентка екологічної організації «Жива планета» Світлана Берзіна. «Якщо брати найбільш забруднені краї – Донеччину, Луганщину, Дніпропетровщину – може йтись про десятки разів», – зазначила Березіна. Очолювана нею організація за підтримки міжнародного фонду "Відродження" втілює проект, мета якого – домогтися запровадження в Україні норм чистоти повітря, які діють у країнах ЄС.

Хоч вже другий день увага цілого світу прикута до труби над Сикстинською капелою в очікуванні білого диму (fumata bianca), який свідчитиме про те, що Католицька Церква отримала наступника на Петровому престолі (Habemus Papam), не могли не попасти в поле зору ЗМІ та чисельних паломників незвичні еко-контейнери для збору сміття.

Вчора, 12 березня 2013 року, в перший день конклаву, в Римі, неподалік Замку Ангела та біля Площі св. Петра, а саме в місцях, де відбувається найбільше скупчення бажаючих слідкувати за цією історичною подією, було розташовано 5 таких контейнерів. Деякі ЗМІ, завдяки цим зеленуватого кольору контейнерам, вже прозвали цей конклав «зеленим». Але «зеленими» їх слід називати не через колір, а через те, що зверху на них встановлені сонячні батареї для вироблення необхідної енергії, спрямованої на компостування відходів, які не підлягають переробці.

В загальному цих 5 екоконтейнерів здатні помістити 10 кубічних метрів відходів, які завдяки «зеленій енергії» компостуються.

Було б гарно, якби ця еконовинка стала не лише зеленим символом теперішнього конклаву, але передусім «провісником» того, що наступний Папа Римський, будучи вірним свої двом попередникам, приділятиме достатньо уваги у своєму навчанні питанням відповідальності за природне довкілля.

На даний момент на нашій планеті відбувається бурхливий розвиток промисловості, який спричиняє екологічні катастрофи. Епіцентрами цих катастроф є міста, в яких живе велика кількість людей. Вашій увазі пропонується рейтинг найбільш забруднених місць нашої планети, до якого потрапили найбрудніші міста країн світу.

10. Кабве (Замбія)

Причини: Розробка і виплавка цинку та свинцю (1902-1994 рр.).

Результат: Забруднення важкими металами поверхневих і підземних вод, які живлять місто. В багатьох випадках рівень свинцю в крові дітей розглядається як потенціально смертельний. Більшість працівників та жителів міста уражені свинцем.

Нещодавно побачив світ екологічний (64-й) випуск телепередачі «Знаки часу», під назвою «Відповідальність за створіння». Передача була підготована БО «Апостол», за підтримки Бюро УГКЦ з питань екології, з метою поширення свідомості про те, що актуальні екологічні проблеми є одним із ключових знаків та викликів для Церкви, що християнська віра спонукає до відповідального ставлення стосовно природи, що бережливе ставлення до створіння є виявом пошани до Творця та християнським свідченням у сучасному світі.

У передачі висвітлено ключові положення вчення Церкви щодо відповідальності за створений Богом світ на основі Катехизму УКГЦ «Христос – наша Пасха» і Моральної катехизи «Життя у Христі».

У більшості розвинених країн Заходу виробництво ядерної енергії іде на спад. Проте потреби економік азійських країн, які швидко зростають, штовхають їхні уряди саме на розвиток атомної енергетики.

Про глобальне прощання з ядерною енергетикою не можна говорити навіть після Фукусіми. У багатьох країнах вона й досі залишається невід'ємною складовою енергетичного балансу. Особливо це стосується Азії: наприкінці 2012 року відбувалося будівництво 68 реакторів у 14 країнах, із них 44 у цьому регіоні. Окрім того в усьому світі побудова ще близька 110 реакторів перебуває на різних стадіях планування, близько половина з них припадає на Китай та Індію. У наступні 10-15 років ці дві країни хочуть збільшити частку ядерної енергетики у виробництві електроенергії на чотири та дев'ять відсотків відповідно.

Велику увагу медіа викликала поява на ровері архиєпископа Ліона кардинала Філіпа Барбарена.

Французький ієрарх їздить по Риму на велосипеді, так само він прибув до Ватикану, щоб взяти участь у засіданнях Колегії кардиналів.

Богослужінням м’ясопусної неділі Церква запрошує нас вже тут і зараз відчути і пережити всю реальність сцени «страшного суду» як генерального звіту про реалізацію загальнолюдського покликання «порати і доглядати» (Бут 2, 15) Боже створіння.

Сьогоднішня недільна Євангелія дозволяє реально відчути наближення кінця історії спасіння та часу справедливого суду Творця, на порозі якого ми знаходимося і про який вже попереджав Христовий Предтеча: «Гадюче поріддя! Хто вам вказав утікати від настигаючого гніву? Чиніть плоди достойні покаяння… Ба вже і сокира прикладена до кореня дерев: кожне бо дерево, що не приносить доброго плоду, буде зрубане та вкинуте в вогонь» (Лк 3,7). Саме наближення цих майбутніх подій, присутність яких вже сьогодні явно переживаємо, стимулює нас задуматись над нашим сьогоднішнім духовним та морально-етичним станом.

Для того, щоб належно підготуватись до Загального звіту на кінцевому суді та змогти дати відповіді на перелічені у сьогоднішньому Євангелії запитання, нам необхідно відновити у нас самих життя Бога. Побачимо ми, чи не побачимо в потребуючих ближніх та оточуючому них страждаючому світі самого Христа, безпосередньо залежатиме від Його присутності у нас самих.

9 березня 2013 р., у храмі Різдва Христового м. Івано-Франківська, під час Божественної архієрейської літургії, високопресвященніший владика Володимир Війтишин, Архієпископ та Митрополит Івано-Франківської Архієпархії, уділив дияконські свячення шістьом піддияконам,  серед яких також і д-ру Володимиру Містерманові, заступнику керівника Бюро УГКЦ з питань екології.

В своїй проповіді високопресвященніший владика Володимир наголосив на ключових аспектах дияконального завдання Церкви, а також побажав, щоб силою Божої благодаті, ярмо служіння було для нових дияконів милим.

Після закінчення архієрейської літургії диякон Володимир Містерман подякував, від імені всіх новопоставлених дияконів, за виявлену зі сторони Церкви довіру і отриману, через високопреосвященнішого Володимира, благодать Божу на здійснення дияконського служіння. Диякон Володимир підкреслив знаковість того, що їм випало вершити свою дияконську службу в році Віри, метою якого є оживити віру християнських спільнот і особисте життя вірних для належної зустрічі з Христом, а також запевнив, що будуть для цього прикладати всі зусилля.