"Одного разу чоловік якийсь прийшов до Ісуса і, кланяючись йому, сказав: Учителю, я привів до тебе сина мого, що має німого духа, і де тільки його вхопить, кидає його об землю, так що він піниться, скрегоче зубами і ціпеніє. Просив я учнів твоїх, щоб його вигнали, та вони не могли. Він у відповідь каже їм: О роде невірний! Доки я буду з вами? Доки вас терпітиму? Приведіть його до мене. І привели його до нього. Як тільки дух побачив його, зараз же потряс ним, і той повалився на землю, запінився і почав качатися. Він спитав його батька: Скільки часу, як це йому сталося? — З дитинства, відповів той. Часто він кидає його у вогонь і в воду, щоб його погубити. Якщо можеш, поможи нам, змилосердися над нами. Ісус каже йому: Якщо можеш? Все можливе тому, хто вірує. І вмить батько хлопчини скрикнув крізь сльози: Вірую, поможи моєму невірству! Ісус, бачачи, що збігається народ, погрозив нечистому духові, кажучи: Німий та глухий душе! Наказую тобі: Вийди з нього і не входь більше в нього. І, закричавши та сильно ним стрясши, вийшов з нього. І той став, мов мертвий, і багато-хто казали: Він умер. Ісус узяв його за руку, підвів його, і той встав. Коли він увійшов у дім, учні питали його на самоті: Чому ми не могли його вигнати? Він відповів їм: Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом. Вийшовши звідти, проходили крізь Галилею, і він не хотів, щоб хто знав, бо він навчав своїх учнів і казав їм: Син Чоловічий буде виданий у руки людям, і вб’ють його, і три дні після того, як його уб’ють, він воскресне."

(Мр. 40 зач.; 9: 17-31)

У сьогоднішній Недільній Євангелії бачимо, як Божа могутність зустрічається з людською слабкістю: безсилля апостолів перед духом німим та глухим, яке Христос, хоч з докором, проте терпеливо виправляє, і невірство батька, всупереч якому Ісус все ж таки зцілює біснуватого хлопця.

Усі попередні Неділі ми наголошували на наших обов’язках перед Богом Творцем щодо довкілля і роздумували над тим, що ми повинні робити, аби принести плід гідний екологічного покаяння – екологічне навернення. Однак, подібно до апостолів і батька біснуватого сина, ми так само чуємось безсилими перед закликом Церкви: нам ніяк не вкладається в голову наше екологічне покликання; ми не бачимо нічого Божого у природному довкіллі; не розуміємо власної вини у глобальних екологічних катастрофах; поняття не маємо про можливі шляхи виходу з екологічної кризи, та й взагалі, здавалося б, «як можна говорити про ощадне використання природних ресурсів, коли ми і так живемо як жебраки?»

"25 років від Чорнобильської Катастрофи", - під такою назвою оприлюднене спеціальне пастирське послання Української Католицької та Української Православної Iєрархії Сполучених Штатів Америки та Канади.

«Двадцять п’ять років тому, рано-вранці у суботу, 26 квітня 1986 року, жителі міста Прип’ять… пробудились від сну подією, яка змінить їхнє життя назавжди» – читаємо у пастирському посланні Української Католицької та Української Православної Iєрархії Сполучених Штатів Америки та Канади, з приводу 25 річниці Чорнобильської катастрофи (повний текст – у додатку).

Владики констатують глобальні наслідки цієї аварії, руйнівна сила яких перейшла кордони не лише міста, але й України, завдаючи непоправної шкоди людям та довкіллю на різних континентах планети.

„Трагічні події останніх тижнів  ставлять багато запитань” – заявив о. Федеріко Ломбарді, глава прес-центру Апостольського Престолу, коментуючи минулого тижня у „Octava Dies” наслідки стихійного лиха в Японії.

Ватиканський чиновник зауважив, що хоча ядерна енергія і є величезним ресурсом для людства, однак не слід нехтувати питанням про її ризики: „необхідно по новому задуматись над критеріями правильного використання енергетичних технологій, над ризиками та ціною, яку люди змушені за це платити. Папа часто це рекомендує”.

«Чорнобиль: відлуння кроків через 25 років»

Наближається 25 річниця з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яка спричинила найбільшу техногенну катастрофу на планеті і стала національною трагедією нашого народу. Забруднене радіацією довкілля, втрачене здоров'я та життя, зруйновані долі…

Пройшло чверть століття. На жаль, належних висновків так і не було зроблено, і українська влада схиляється до подальшого розвитку атомної енергетики.  Але ми не маємо права забути цей «чорний біль» України. Жахливий урок Чорнобиля не сміє пройти намарно. Пам'ять про нього є запорукою більш відповідального використання новітніх технологій, які б не загрожували майбутньому всього людства.

Задля збереження пам'яті про трагічні наслідки Чорнобиля і для того, щоб не допустити подібної трагедії у майбутньому, Бюро УГКЦ з питань екології оголошує конкурс на тему: «Чорнобиль: відлуння кроків через 25 років» для дітей шкільного віку.

3-я Неділя Великого посту (Хрестопоклонна)

"В той час наказав Ісус своїм учням: Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій та йде слідом за мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу мене ради та Євангелії, той її спасе. Яка бо користь людині здобути світ увесь і занапастити свою душу? Що бо людина може дати взамін за власну душу? Хто, отже, буде соромитися мене й моїх слів перед цим родом перелюбним та грішним, того буде соромиться Син Чоловічий, коли прийде у славі Отця свого зі святими ангелами. І сказав їм: Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерти, аж поки не побачать Царства Божого, що прийде у могутності.
(Мр. 37 зач.; 8:34–9:1)"

«…Слово про хрест, – каже апостол Павло у першому посланні до Коринтян, – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа» (1 Кор. 1: 18).

Чи не звикли ми розмежовувати наше духовне життя як християн та суспільно-політчну діяльність як громадян? Чи бува помилково не протиставляємо ми Бога безтілесного – матеріальній природі?
Однак, «Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, – і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було, щоб жадне тіло не величалося перед Богом» (1 Кор. 1: 27-29).

Година Землі 2011 - об’єднує світ, заради боротьби з глобальним потеплінням

У суботу, 26 березня о 20:30 люди по всьому світі вимкнуть світло на одну годину, Годину Землі, щоб показати необхідність об’єднаних дій для боротьби зі зміною клімату.

Цього року  "Година Землі" - це більше, ніж година! Ми повинні діяти щодня, роблячи невеликі кроки назустріч майбутньому без зміни клімату, майбутньому, у якому всі забезпечені природними ресурсами, майбутньому, у якому людина живе в гармонії з природою!

Світ не може більше чекати; і перший крок такий же простий, як вимкнути світло.

Година Землі була започаткована в Сіднеї (Австралія) в 2007 році, вже через рік ця подія стала світовою екологічною ініціативою, до якої долучилося більше 100 мільйонів людей у 35 країнах світу, а в 2009 та 2010 Україна, разом зі 126 іншими країнами світу, також долучилася до всесвітньої акції Година Землі!

Звернення

Бюро Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ із питань екології

з приводу необхідності захисту довкілля від весняних підпалів

Дорогі брати і сестри!

В черговий раз звертаємось до Вас із закликом відмовитись від шкідливої звички підпалів сухої трави, листя та інших рослинних залишків, адже кожен підпал завдає шкоди довкіллю, знищує живу природу і спричинює негативні наслідки для людей.

На підпалених територіях, як наприклад луках, пасовищах, чи посеред незайманої природи, вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, але й насіння і коріння живих рослин, пошкоджуються нижні частини дерев і кущів.

Вогонь руйнує гумус,  гинуть ґрунтоутворюючі організми та бактерії, які відіграють важливу роль у мікробіологічних процесах і допомагають рослинам засвоювати корисні речовини, що в свою чергу призводить до погіршення якісного стану ґрунтів і, як наслідок, до зниження урожайності присадибних ділянок та сільськогосподарських угідь.

На перший погляд невинні спалювання сухої рослинності можуть призвести до масштабних степових та лісових пожеж, досягнути рівня надзвичайної ситуації, загрожувати знищенням житлових будівель та життю людей.  Вогняна стихія поглинає на своєму шляху все живе. Гинуть рослини, комахи, молодняк звірів та птахів. Регулярні підпали призводять до зменшення біорізноманітності та порушення природної рівноваги. Знищується унікальна заповідна рослинність.

Під час горіння листя та інших рослинних залишків у повітря вивільняються шкідливі хімічні сполуки, які знижують імунітет людини, викликають aлергію, захворювання дихальних шляхів, посилюють негативний перебіг хронічних, а також сприяють розвитку онкологічних захворювань. Часто до вогню попадає різне сміття, що істотно підсилює рівень забруднення повітря і збільшує шкоду для здоров’я людей.

21 березня 2011 року в Ботанічному саді Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника було презентовано проект – створення Біблійного саду в м. Івано-Франківську.

В ході проекту, ідея якого належить професору Володимирові Лущаку, завідувачу кафедри біохімії та біотехнології, планують зібрати колекцію рослин, які згадуються на сторінках Святого Письма. В кліматичних умовах Прикарпаття може рости більше як половина з них. Це дерева (бук, верба, тополя), кущі (виноград, троянда, терен), злаки (жито, просо), бобові (біб, сочевиця), баштанні (диня, гарбуз) та ін. Більшість з цих рослин мають лікувальні властивості та широко застосовуються в повсякденному житті. Деякі з біблійних рослин можна вирощувати в тепличних умовах, зокрема, мирт, смоківницю, гранат, оливки.