Нещодавно в одній книзі прочитав, що людина опанувала землю, повітря, воду. І чомусь само собою виникло запитання, а чому ж тоді вона (людина) не ви­глядає щасливою? Чому, розпоряджаючись стількома ресурсами і технологічним прогресом, який розвивається прямо-таки семимильними кроками, в результаті це приносить людству замість „глобального щастя” лише „глобальне розчарування”?

Дивно, але навіть люди, яким багато хто заздрить через їхнє „розкішне” життя, виглядають ще більш пригніченими. Дивлячись інтерв’ю, яке вони дають у брендовому одязі й дорогій біжутерії, складається враження, що їхнє життя прак­тично складається з проблем, а поняття щастя якесь вкрай розмите. Хоча, за звичайною логікою, володіння значними земними благами та влада мали б дати щастя. То чому ж ці люди, в більшості випадків, говорять не про красу життя, як гармонійного процесу, а про турботи, клопоти, проблеми, подолання яких зводиться до матеріального еквіваленту. Та хіба так можливо досягти щастя ?

В середині ХІХ століття німецький фізик і фізіолог Герман Фердінанд Гельмгольц (Helmholtz, 1821-1894), ще будучи молодим науковцем, разом з двома іншими колегами (Е. Брюке [Br?cke] та Е. ДюБуа-Реймондом [DuBois-Reymond]) склав «матеріалістичну клятву»: поширювати «матеріалістичну правду» про те, що в людському організмі не діють жодні інші сили, окрім хіміко-фізичних. Всі троє залишилися вірними цій клятві протягом усього життя [10, c. 83 і далі]. Щодо самого факту складання такої «матеріалістичної клятви» Йозеф Зайферт (Seifert) слушно зауважує, що всі троє, склавши її та залишившись їй вірними, спростували свою власну матеріалістичну позицію.

Адже якщо в людському організмі не діють жодні інші сили, окрім хіміко-фізичних, то все, що діється в духовній та психічній сфері людини, включно з клятвами, обіцянками та вольовими рішеннями, є наслідком чи проявом («епіфеноменом») цих хіміко-фізичних процесів. Відповідно, якщо ці процеси йдуть певним чином, то людина конче вестиме себе теж відповідним чином: у такому випадку не потрібно складати клятву чи обіцяти. Якщо ж під дією якихось фізичних чи хімічних факторів (наприклад, опромінення чи токсичних речовин) ці процеси змінилися б, то у такому випадку людина конче не могла б виконати того, в чому поклялася, чи що пообіцяла. Отож, якщо зміст згаданої «матеріалістичної клятви» був би правдивим, то сама клятва чи обіцянка втратили б сенс. Адже коли людина у чомусь клянеться, чи щось обіцяє, то вона знає, що може виконати обіцяний зміст, а може й не виконати: це залежить від її свобідного рішення, яке походить з її свобідного особового центру, що, в свою чергу, не може бути матеріальним та не може бути наслідком чи проявом хіміко-фізичних процесів. Отож, сам факт клятви чи обіцянки та її свобідне дотримання або недотримання засвідчує існування нематеріальної душі.

Архієреї Російської православної церкви закликали кожного росіянина відчути відповідальність за екологію, прибирати за собою пляшки і пластикове сміття з лісу і в цілому більш шанобливо ставитися до природи і навколишнього середовища.

"Коли ми говоримо про екологію, ми часто думаємо про забруднення навколишнього середовища різними фабриками і заводами, але часто забуваємо про те, що на кожному з нас лежить відповідальність за навколишнє середовище. Мені доводилося багато подорожувати, бувати в різних країнах – і та екологічна ситуація , яку ми самі створюємо навколо себе, знаходиться, в кращому разі, на рівні країн третього світу ", – сказав глава Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського патріархату митрополит Волоколамський Іларіон.

Нещодавно, в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку пройшло спеціальне тематичне засідання Генеральної Асамблеї ООН з водних ресурсів і стихійнх лих. Його учасники обмінялися думками та досвідом пом'якшення негативних наслідків небезпечних природних явищ, пов'язаних з водою, в тому числі – повеней і обвалів.

Виступаючи на засіданні, Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун заявив, що катастрофи, пов'язані з водою, стали реальністю життя, на нашій все більш тепліючій планеті. У цьому зв'язку Пан Гі Мун привернув увагу до наслідків, викликаних цунамі в Японії і на Соломонових островах, повенями в Пакистані і М'янмі.

Хто відповідає за моніторинг чистоти повітря – незрозуміло, сучасні стандарти вимірювання забруднення українським відомствам невідомі. Змінити ситуацію взялися екологи.

Хоч вже другий день увага цілого світу прикута до труби над Сикстинською капелою в очікуванні білого диму (fumata bianca), який свідчитиме про те, що Католицька Церква отримала наступника на Петровому престолі (Habemus Papam), не могли не попасти в поле зору ЗМІ та чисельних паломників незвичні еко-контейнери для збору сміття.

Вчора, 12 березня 2013 року, в перший день конклаву, в Римі, неподалік Замку Ангела та біля Площі св. Петра, а саме в місцях, де відбувається найбільше скупчення бажаючих слідкувати за цією історичною подією, було розташовано 5 таких контейнерів. Деякі ЗМІ, завдяки цим зеленуватого кольору контейнерам, вже прозвали цей конклав «зеленим». Але «зеленими» їх слід називати не через колір, а через те, що зверху на них встановлені сонячні батареї для вироблення необхідної енергії, спрямованої на компостування відходів, які не підлягають переробці.

В загальному цих 5 екоконтейнерів здатні помістити 10 кубічних метрів відходів, які завдяки «зеленій енергії» компостуються.

Було б гарно, якби ця еконовинка стала не лише зеленим символом теперішнього конклаву, але передусім «провісником» того, що наступний Папа Римський, будучи вірним свої двом попередникам, приділятиме достатньо уваги у своєму навчанні питанням відповідальності за природне довкілля.

На даний момент на нашій планеті відбувається бурхливий розвиток промисловості, який спричиняє екологічні катастрофи. Епіцентрами цих катастроф є міста, в яких живе велика кількість людей. Вашій увазі пропонується рейтинг найбільш забруднених місць нашої планети, до якого потрапили найбрудніші міста країн світу.

10. Кабве (Замбія)

Причини: Розробка і виплавка цинку та свинцю (1902-1994 рр.).

Результат: Забруднення важкими металами поверхневих і підземних вод, які живлять місто. В багатьох випадках рівень свинцю в крові дітей розглядається як потенціально смертельний. Більшість працівників та жителів міста уражені свинцем.

Нещодавно побачив світ екологічний (64-й) випуск телепередачі «Знаки часу», під назвою «Відповідальність за створіння». Передача була підготована БО «Апостол», за підтримки Бюро УГКЦ з питань екології, з метою поширення свідомості про те, що актуальні екологічні проблеми є одним із ключових знаків та викликів для Церкви, що християнська віра спонукає до відповідального ставлення стосовно природи, що бережливе ставлення до створіння є виявом пошани до Творця та християнським свідченням у сучасному світі.

У передачі висвітлено ключові положення вчення Церкви щодо відповідальності за створений Богом світ на основі Катехизму УКГЦ «Христос – наша Пасха» і Моральної катехизи «Життя у Христі».