Слово Архиєпископа і Митрополита Львівського

на празник Богоявлення ГНІХ,

Тит 2,11-14; 3,4-7. Мт 3,13-17.

Достойні богомольці, вірні святої Церкви й нашого собору святого Юра,
радію з вами та щиро молюся до Господа й дякую йому, що благословить нам спільно молитися у цьому році на велике свято Богоявлення ГНІХ. Є такі особи також, поруч нас, які принаймні, приходять у церкву один раз у рік й тільки на це свято, щоб набрати посвяченої води, принести додому, причаститися нею, промити очі свяченою водою, додати її до вареної страви, окропити цією водою своє помешкання і мати її, цілющу, у своєму домі. Відомо, що без води кожне життя завмирає, навіть, наш організм у більшості відсотків складається із води. Вода – життя тваринного і рослинного світу на землі! Така проста у хімічному складі (H2O), а така необхідна для життя усього створеного на землі. Ось, Господь такий простий і єдиний, геніальний, неперевершений Мудрець, який творить дуже дивні, а водночас прості речі, на що неспроможна жодна людина. Бо людина усе заплутує та ускладнює, а Бог чинить усе спрощено, докладно і життєво. У Бога усе живе, усе має своє призначення, навіть, каміння росте, пісок рухається і вистеляє морське дно, утримуючи високий тиск морських вод.

Замість централізованого вивозу та утилізації новорічних ялинок, двірники спалюють їх під вікнами житлових будинків. Про це повідомили члени Національного екологічного центру України.

Як відомо, щорічно, в першій декаді січня комунальним службам додається роботи, коли з тисяч будинків починають викидати новорічні ялинки.
Ялинка є вкрай негабаритним сміттям, вона не влазить у сміттєві баки, її важко стиснути.

17 січня католицька Церква відзначає празник святого Антонія, абата. Цього дня його святкує не тільки римо-католицька Церква, але й Східні Церкви, що дотримуються григоріянського календаря відзначають Преподобного і богоносного отця нашого Антонія Великого. За юліянським календарем цей празник припадатиме на 30-те січня, повідомляє radiovaticana.org.

Преподобний Антоній, великий ранньохристиянський подвижник, пустельник, засновник самітницького життя, один із натхненників монашества, жив у Єгипті в 251-356 роках. 15 років він прожив самотньо у хижі поблизу своїх рідних місць; потім ще 20 років - на березі Нілу біля підніжжя гори, пережив велику духовну боротьбу, мав навіть численні «втілені» атаки сатани, що з’являвся під різними виглядами. Св. Антоній дотримувався найсуворішого аскетизму, скоротивши їжу, пиття і сон до мінімуму, необхідного для підтримки життя.

Блаженніший Святослав: «Сьогоднішнє Богоявлення має пряму паралель із створенням світу. Адже сьогодні Трійця не просто об’являється людям, – сьогодні Творець знову торкається свого творіння і чинить нове творення, оновлює все, дає йому нове життя, новий початок».

19 грудня в Києві, у Патріаршому соборі Воскресіння Христового, що на лівому березі Дніпра, на свято Богоявлення Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) очолив Архиєрейську Божественну Літургію.

«Ми щойно чули в євангельському читанні, що коли Христос ступив у йорданські води, то небо відкрилося і полинув з неба голос Отця, який свідчив про те, що той, хто стоїть у водах йорданських, є його єдинородним Сином. А Дух Святий у вигляді голуба сходив із небес, спочиваючи на Сині Божому, який хрестився. Тому над Йорданом бачили явлення Пресвятої Трійці: Отця, який промовляє, Сина, який торкається створеного світу, і Духа Святого, який сходить на Сина Чоловічого», – сказав на початку проповіді Блаженніший Святослав.

Слава Ісусу Христу!

Дорогі брати і сестри, є щось досить незвичайне в цьому святі, Богоявленні Господнім, адже саме свято завтра, сьогодні лише його навечір’я. Більше того, сьогодні день суворого посту, який в народі називали голодною кутею, бо не прийнято було їсти взагалі нічого, крім вареного зерна ввечері. І тим не менше, саме сьогодні, не завтра, а власне сьогодні у православних церквах відправляється велике освячення води. А завтра, вже ніби продовження сьогоднішнього дня, де раніше ішла процесія на Йордан, над річки й озера, щоби там, поза церквою, освятити води.

Чому так? Кожне свято не просто ставить перед нами загадку, а найчастіше закликає нас замислитися, дошукатися прихованого символічного змісту. І коли ми навчимося це робити, то раптом церковний календар, так само як і Євангеліє, розкриваються нам у незрівнянно більш багатому вимірі. Відкриваються ті приховані нюанси, які не лежать на поверхні, а вимагають від нас реалізації тих талантів споглядання Бога, які закладені в кожному з нас.

Бюро УГКЦ з питань екології видало Екологічний християнський календар на 2012 р. Це настінний і перекидний календар. Формат – А4, 14 сторінок, повноколірний.

Кожна сторінка календаря у верхній частині містить фото природи, повчання церковної ієрархії на тему християнської відповідальності за природу, а також основні екологічні свята. Нижня частина кожної сторінки подає традиційний християнський календар на відповідний місяць.

На останній сторінці календаря подані основні аспекти екологічного вчення Церкви. Зокрема, висвітлюються питання екологічного покликання християн, факту екологічного гріха, вимоги екологічного навернення, а також значення екологічних чеснот для збереження Божого створіння –  природи.

Вже стало доброю традицією, що християни різних Церков і деномінацій України об’єднуються протягом тижня у спільній молитві за єдність християн та примирення між людьми, націями і спільнотами. Цей тиждень, загальновідомий як Тиждень молитов за єдність християн, проходить щорічно з 18 до 25 січня.

Гасло цьогорічного (2012) Тижня молитов за єдність християн взяте з Першого Листа апостола Павла до Коринтян 15,51-58: «Перемінимось завдяки перемозі Господа нашого Ісуса Христа».

Останніми роками, з огляду на загострення та глобалізацію екологічної кризи, християни різних конфесій об’єднуються також у молитвах за збереження Божого створіння – природи.

Газета "L'Osservatore Romano" зазначає, що Папська рада "Cor Unum" у 2011 році витратила 5,3 млн. євро на допомогу постраждалим у світі та жертвам стихійних лих.

Як зазначає Радіо Ватикану, зокрема Папська Рада "Cor Unum" надала 2,3 млн. євро на допомогу країнам Західної Африки і Гаїті, постраждалим від голоду, жертвам цунамі та вибуху на атомній електростанції в Фукусімі у Японії, а також постраждалим від повеней країнам південної Азії.